Ухвала суду № 69854344, 25.10.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

25.10.2017

Справа № 910/3948/17

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Ярмоленко С.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні

скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро”

на дії Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області

у справі № 910/3948/17

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро”

до товариства з обмеженою відповідальністю “Консул 8”

про стягнення 44 448, 72 грн.;

за участю представників сторін:

від скаржника (позивача): не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від відділу ДВС: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро” до товариства з обмеженою відповідальністю “Консул 8” про стягнення 44 448,72 грн. за договором поставки № ДН-41/16-Д від 12.02.2016, з яких: 24 225,60 грн. боргу, 1 464,59 грн. курсової різниці, 7 462,16 грн. 36% річних, 6 451, 25 грн. пені, 4 845,12 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.04.2017 у справі № 910/3948/17 позов задоволено частково, а саме – стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро” 24 225, 60 грн. боргу, 1 464,59 грн. курсової різниці, 7 462, 16 грн. 36% річних, 4 032,30 грн. пені, 4 845,12 грн. штрафу та 1 512,93 грн. судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

15.05.2017 на виконання рішення видано відповідний наказ.

18.08.2017 року товариство з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро” (надалі – Скаржник, Стягувач) звернулось до Господарського суду міста Києва із скаргою на дії Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (надалі – Відділ ДВС), у якій просив суд:

- визнати дії Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, по відношенню до наказу Господарського суду міста Києва, по справі №910/3948/17 від 15 травня 2017 року неправомірними;

- зобов'язати Костянтинівський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрити виконавче провадження за наказом Господарського суду міста Києва, по справі №910/3948/17 від 15 травня 2017 року;

- з метою виконання наказу Господарського суду міста Києва, по справі №910/3948/17 від 15 травня 2017 року, зобов'язати Костянтинівський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області і негайно після відкриття виконавчого провадження перевірити в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності Боржника на об'єкти нерухомості розташовані за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, с. Білокузьминівка, вул. Курортна, 6.52Б та 6.52А, та накласти на них арешт.

У зв’язку з перебуванням судді Ковтуна С.А. у відпустці, за результатами повторного автоматизованого розподілу, скаргу передано судді Підченку Ю.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2017 скаргу призначено до розгляду у судовому засіданні 27.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 відмовлено в задоволенні клопотання Скаржника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2017 виправлено допущену технічну помилку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 30.08.2017 по справі, а саме – замість: "Розгляд справи призначити на 27.10.17 о 11:00" в резолютивній частині ухвали зазначено: "Розгляд справи призначити на 25.10.17 о 10:40".

25.10.2017 від скаржника до суду надійшов лист, в якому він просив розглядати справи без присутності представника скаржника, на підставі вже поданих документів.

Представники Боржника та Відділу ДВС в судове засідання, що відбулось 25.10.2017 не з'явилися, про причини неявки в суд не повідомили.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неявка представників сторін не перешкоджає розгляду скарги по суті, у зв'язку з чим вона розглядається за наявними в ній матеріалами згідно вимог ст. 121-2 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду скарги і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник вказує на те, що 05 липня 2017 він звернувся до відділу ДВС з вимогою щодо прийняття до виконання наказу Господарського суду міста Києва, по справі №910/3948/17 від 15 травня 2017 року, мотивуючи звернення тим, що у відповідності до Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на території обслуговування Відділу ДВС, а саме – за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, с. Білокузьминівка, вул. Курортна б.52Б та б.52А, зареєстроване та знаходиться нерухоме майно, що належить відповідачеві (Боржнику).

Водночас, як вбачається з повідомлення відділу ДВС від 21.07.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, наказ від 15.05.2017 по справі повернуто без виконання на підставі п. 2. ст. 48 та п. 1. ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі – Закон).

Мотивуючі свої вимоги, Скаржник вказує на те, що якщо боржник є юридичною особою, а тому виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна, а право вибору місця виконання між кількома відділами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу, а тому товариство з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро”, як Стягувач за наказом від 15.05.2017 по справі обґрунтовано звернувся до Відділу ДВС з вимогою про прийняття даного наказу до виконання.

Згідно ч. 1. ст. 24 Закону, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Водночас, суд зазначає, що слід розрізняти поняття “виконавчі дії” та “відкриття виконавчого провадження”, так з урахуванням положень ч. 2. ст. 48 Закону, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах та водночас – в силу ч. 1. ст. 50 Закону, звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

Посилання позивача на положення ст. 24 Закону про те, що вибір місця виконання між кількома відділами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їхні функції, не вказує на те, що саме відкриття виконавчого провадження здійснюється за вибором стягувача за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Між тим, в силу ч. 2. ст. 48 та ч. 1. ст. 50 Закону, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна.

А отже – як випливає з вимог вищезазначених положень Закону, відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом зі стягнення коштів з боржника-юридичної особи має здійснюватися за місцезнаходження такого боржника.

Пунктом 10 ч. 4. ст. 4. Закону визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Так, як вбачається з обставин, встановлених під час розгляду справи № 910/3948/17 та відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням товариства з обмеженою відповідальністю “Консул 8”, який є Боржником у справі є місто Київ.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених положень Закону, повернення Відділом ДВС наказу від 15.05.2017 по справі №910/3948/17 про стягнення коштів з Боржника слід вважати правомірним, оскільки даний наказ слід подавати державному виконавцю за місцезнаходженням Боржника.

За таких обставин, вимоги Скаржника про визнати дії Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, по відношенню до наказу Господарського суду міста Києва, по справі № 910/3948/17 від 15 травня 2017 року неправомірними є безпідставними.

Так, згідно роз’яснень п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 № 9, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Скаржником не доведено того, що відділ ДВС безпідставно ухиляється від відкриття виконавчого провадження та повідомлення відділу ДВС про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання є обґрунтованим, а тому, з урахуванням вищезазначеного – в суду відсутні підстави для задоволення вимог Скаржника для зобов'язання Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відкрити виконавче провадження за наказом Господарського суду міста Києва, по справі № 910/3948/17 від 15 травня 2017 року, а також перевірити в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності Боржника на об'єкти нерухомості розташовані за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, с. Білокузьминівка, вул. Курортна, 6.52Б та 6.52А, та накласти на них арешт.

В силу вимог статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Також, суд вважає за необхідне зауважити на роз’яснення, що викладені у п. 9.11. зазначеної вище Постанови пленуму, в яких йдеться про те, що за змістом пункту 1 частини першої і частини п'ятої статті 47 та положень статті 26 в сукупності цих норм повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою не означає закриття виконавчого провадження, не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову та не позбавляє стягувача права повторно звернутися до органу Державної виконавчої служби за виконанням судового рішення.

Окрім того, у разі відсутності коштів на рахунках Боржника, державний виконавець не позбавлений можливості вчинити відповідні дії керуючись положеннями Закону, а також Інструкції з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства Юстиції України 02.04.2012 № 512/5.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю “Імперія-Агро” на дії Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у справі № 910/3948/17 відмовити повністю.

Суддя Ю.О. Підченко