Постанова № 69853455, 17.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року Справа № 915/1623/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя суддіПоляк О.І.(доповідач), Данилова М.В., Ходаківська І.П.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуМиколаївської міської радина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 12.04.2017у справі№ 915/1623/16 Господарського суду Миколаївської областіза позовомМиколаївської міської радидо1. Виконавчого комітету Миколаївської міської ради; 2. Приватного підприємства "Юліана-Сервіс";про визнання незаконним і скасування рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.09.2002р. №921 та про визнання недійсним виданого на підставі цього рішення свідоцтва про право власності; за участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради та Приватного підприємства "Юліана-Сервіс" про визнання незаконним і скасування рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.09.2002 №921 та про визнання недійсним виданого на підставі цього рішення свідоцтва про право власності на комплекс павільйонів та торговельних рядів по вул. 3-й Слобідській (Дзержинського), 54-Б у м. Миколаєві.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 28.02.2017 у справі №915/1623/16 (суддя Коваль Ю.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 (головуючий суддя - Савицький Я.Ф., судді - Гладишева Т.Я., Гловей В.М.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, Миколаївська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами пункту 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.02.2017, прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити.

Розглянувши матеріали касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 10.07.2000 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ПП "Юліана-Сервіс" (орендар) укладено договір, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Курганською В.П. 10.07.2000 р. та зареєстрований у реєстрі за № 1059 (далі - договір № 1059), згідно умов якого орендодавцем на підставі свого рішення від 11.05.2000р. № 18/26 надано, а орендарем прийнято в тимчасове користування на умовах оренди строком на 5 років з дня прийняття рішення земельну ділянку загальною площею 1760 кв.м. для розміщення комплексу павільйонів, кіосків та торговельних рядів за рахунок земель загального користування по вул. Дзержинського ріг пр. Леніна, згідно з планом землекористування (додаток № 1 до договору № 1059), який є невід'ємною частиною договору. Земельну ділянку передано в оренду без права змінювати цільове призначення та передачі її в оренду (п. 1 договору № 1059).

ПП "Юліана-Сервіс" з метою отримання іншої земельної ділянки, суміжної з наданою за вказаним вище договором № 1059, звернулося до Миколаївської міської ради і рішенням останньої від 14.12.2001 № 36/21 затверджено проект відведення земельної ділянки загальною площею 1300 кв.м. із земель міста, не наданих у власність або користування, зарахувавши її до земель комерційного використання, для розміщення та обслуговування комплексу павільйонів та торговельних рядів по вул. Дзержинського, поблизу житлового будинку № 56, а також вирішено про надання ПП "Юліана-Сервіс" в оренду строком на 5 років вищевказаної земельної ділянки загальною площею 1300 кв.м., у тому числі 390 кв.м. під тимчасові торговельні споруди, для розміщення та обслуговування зазначеного комплексу.

На підставі вищезазначеного рішення між Миколаївською міською радою та ПП "Юліана-Сервіс" укладено договір оренди землі від 01.02.2002.

ПП "Юліана-Сервіс" як орендарем землі за вказаними вище договорами, для будівництва комплексу павільйонів, кіосків та торговельних рядів отримано відповідні дозвільні документи, зокрема, висновок від 14.04.2000 № 17/6 Містсанепідстанції про погодження будівництва; дозвіл Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Головного управління містобудування та архітектури Виконкому ММР від 20.03.2002 № 1409 на виконання будівельних робіт.

У зв'язку із закінченням ПП "Юліана-Сервіс" будівельних робіт з побудови зазначеного в договорі № 1059 комплексу павільйонів та торговельних рядів, розпорядженням Миколаївського міського голови від 13.08.2002 № 482-р "Про призначення державної технічної комісії для прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом комплексу павільйонів та торговельних рядів по вул. Дзержинського, поблизу житлового будинку № 56" призначено державну технічну комісію. Актом комісії від 23.09.2002 вирішено прийняти в експлуатацію комплекс павільйонів та торговельних рядів по вул. Дзержинського поблизу житлового будинку № 56, а також зазначено, що цей акт є підставою для оформлення права власності на зазначений об'єкт та включення його до державної статистичної звітності.

Рішенням Виконкому ММР від 25.09.2002 № 921 затверджено вищевказаний акт державної технічної комісії від 23.09.2002р. та доручено ПП "Юліана-Сервіс" забезпечити експлуатацію вищевказаного комплексу павільйонів та торговельних рядів, мереж електропостачання, водопостачання, каналізації, газопостачання, а також благоустрій та озеленення прилеглої території.

На підставі вказаного рішення Виконкомом ММР видано ПП "Юліана-Сервіс" свідоцтво від 30.07.2003 САА № 942964 про право власності на комплекс павільйонів та торговельних рядів по вул. Дзержинського, 54-Б, м. Миколаїв, та внесено відомості щодо права власності ПП "Юліана-Сервіс" на зазначене майно до Реєстру прав власності на нерухоме майно за № 2063943.

Надалі, рішенням Миколаївської міської ради від 13.10.2010 № 50/28 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 3835 кв.м. за рахунок земельних ділянок, відведених раніше рішеннями міської ради від 11.07.2005 № 34/31 та від 14.12.2001 № 36/21, ПП "Юліана-Сервіс", та за рахунок земель міста, не наданих у власність або користування, в тому числі, земельна ділянка № 1 площею 463 кв.м., із яких 192 кв.м. під тимчасовою забудовою, 271 кв.м. під проходами, проїздами та площадками; земельна ділянка № 2 площею 1953 кв.м., із яких 767 кв.м. під капітальною забудовою, 9.5 кв.м. під тимчасовою забудовою, 1160 кв.м. під проходами, проїздами та площадками, 16,5 кв.м. під зеленими насадженнями; земельна ділянка № 3 площею 1419 кв.м., із яких 556 кв.м. під тимчасовою забудовою, 72 кв.м. під спорудами, 715 кв.м. під проходами, проїздами та площадками, 76 кв. м. під зеленими насадженнями, - зарахувавши її до земель комерційного використання, для обслуговування комплексу павільйонів та торговельних рядів по вул. Дзержинського, 54-Б.

На підставі вказаного рішення Миколаївською міською радою укладено з ПП "Юліана-Сервіс" договір оренди землі від 05.08.2011 № 8272, зареєстрований в управлінні Держкомзему України у м. Миколаїв 05.08.2011 за № 481013724000299 (далі - договір № 8272), відповідно до якого позивачем передано в оренду ПП "Юліана-Сервіс" земельну ділянку по вул. Дзержинського, 54-Б, м. Миколаїв, загальною площею 3835 кв.м., у тому числі:

- земельна ділянка № 1 площею 463 кв.м., з яких 192 кв.м. під тимчасовою забудовою, 271 кв.м. під проходами, проїздами та площадками;

- земельна ділянка № 2 площею 1953 кв.м., з яких 767 кв.м. під капітальною забудовою, 9.5 кв.м. під тимчасовою забудовою, 1160 кв.м. під проходами, проїздами та площадками, 16,5 кв.м. під зеленими насадженнями;

- земельна ділянка № 3 площею 1419 кв.м., з яких 556 кв.м. під тимчасовою забудовою, 72 кв.м. під спорудами, 715 кв.м. під проходами, проїздами та площадками, 76 кв. м. під зеленими насадженнями (п. 2.1 договору).

У цьому ж договорі зазначено, що об'єктом оренди є тільки земельна ділянка; на земельній ділянці знаходяться комплекс павільйонів та торговельні ряди, що належать ПП "Юліана-Сервіс" (п.п. 2.2, 2.3 договору).

У подальшому, між Миколаївською міською радою та ПП "Юліана-Сервіс" укладено договір про внесення змін до договору № 8272, зареєстрований в управлінні Держкомзему України у м. Миколаїв 29.12.2012 за № 481010004001666, відповідно до якого Миколаївською міською радою строк договору продовжено до 05.08.2015.

Іншим договором від 28.07.2015 за № 162-15 дію договору № 8272, на підставі рішення позивача від 18.06.2015 № 48/33, продовжено до 05.08.2018.

Предметом спору у справі, що переглядається є вимога позивача визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25.09.2002 №921 та визнати недійсним виданого на підставі цього рішення свідоцтва про право власності серії САА№942964 від 30.07.2003.

Розглядаючи спір по суті заявлених вимог, місцевий господарський суд, позицію якого підтримала апеляційна інстанція, керувався приписами статей 316, 319, 392 Цивільного кодексу України, статті31 Закону України "Про місцеве самоврядування" та, з огляду на встановлені ним обставини прийняття Виконкомом Миколаївської міської ради відповідного рішення та видачу свідоцтва у порядку, визначеному чинним на момент створення майна законодавством, а також у межах наданих йому радою повноважень, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Переглядаючи справу у касаційному порядку, колегія суддів погоджується з наведеними висновками судів, у зв'язку з наступним.

За приписами статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, міська рада вказує на допущені порушення відповідного порядку при прийнятті об'єкту в експлуатацію, оскільки на земельній ділянці, переданій в оренду під розміщення комплексу павільйонів та торговельних рядів, ПП "Юліана-Сервіс" звела капітальну споруду, без відповідного дозволу власника землі та на земельній ділянці, яка не була відведена для таких цілей. Тобто, за порядком, встановленим для введення в експлуатацію тимчасових споруд, фактично введено в експлуатацію об'єкт нерухомого майна та оформлено право власності на це майно. Радою також наголошено на тому, що оформлення права власності на об'єкти нерухомості позбавляє Миколаївську міську раду права власності на землю під будівлями та спорудами, належними ПП "Юліана-Сервіс" на праві приватної власності згідно спірного свідоцтва.

Як встановлено судами, ПП "Юліана-Сервіс" побудувало комплекс павільйонів та торговельних рядів на наданій йому для цих цілей земельній ділянці за згодою власника землі Миколаївської міської ради. Про вказані обставини свідчить, зокрема, надання рішеннями Миколаївської міськради та на їх підставі договорами в оренду земельної ділянки за адресою, за якою, згідно спірного свідоцтва про право власності, зареєстровано комплекс павільйонів та торговельних рядів ПП "Юліана-Сервіс", а саме: вул. Дзержинського, 54-Б, м. Миколаїв, із зазначенням, що на земельній ділянці знаходиться комплекс павільйонів та торговельних рядів, належних ПП "Юліана-Сервіс".

Частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) віднесено земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Статтею 182 Цивільного кодексу України унормовано, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ДБН В.2.2-23:2009. "Будинки і споруди підприємства торгівлі" під торгівельним павільйоном розуміється торговельний об'єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торговельну залу для покупців.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції від 28.07.2004 №281 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо базових моделей ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів" під торгівельними рядами визначено - криті або відкриті прилавки (столи) або об'єкти дрібнороздрібної торговельної мережі (кіоски, палатки, ларьки, павільйони тощо), розташовані на замощених або заасфальтованих ділянках територій ринків чи на автономних територіях, відведених у встановленому порядку.

Отже, спільним для наведених об'єктів є їх розташування на земельній ділянці без улаштування фундаменту. Відповідно, за відсутності доказів неможливості переміщення комплексу павільйонів та торговельних рядів без їх знецінення та зміни їх призначення, стверджувати про те, що наведене майно є нерухомим у розумінні частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України є передчасним.

Водночас, як встановлено судами, законодавством, чинним на момент винесення Виконкомом ММР спірного рішення, було передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, делеговані повноваження щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством.

За приписами статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів міських рад (за винятком міст районного значення), крім повноважень, зазначених у пункті "б" частини першої цієї статті, належить також видача забудовникам архітектурно-планувальних завдань та технічних умов на проектування, будівництво, реконструкцію будинків і споруд, благоустрій територій та надання дозволу на проведення цих робіт (пп. 1 п. б ч. 1 , ч. 2 ст. 31 Закону в редакції станом до 19.06.2003).

На момент прийняття Виконкомом ММР спірного рішення прийняття в експлуатацію об'єктів, котрі не відносилися до державної власності, здійснювалося згідно Порядку прийняття в експлуатацію об'єктів, які не є державною власністю, затвердженого рішенням Виконкому ММР від 24.11.2000 № 839 (далі - Порядок).

Відповідно до Порядку, закінчені будівництвом об'єкти, які не є державною власністю, вводяться в експлуатацію за рішенням, що приймається державною технічною комісією. Державні технічні комісії призначаються розпорядженням міського голови. Державні технічні комісії розпочинають роботу не пізніше як за 7 днів після отримання заяви забудовника (замовника) про закінчення будівництва та готовність об'єкта до прийняття в експлуатацію (п.п. 1-6 Порядку).

Результатом роботи державної комісії є складання і підписання акта державної технічної комісії (додаток 2), в якому приймається рішення про введення об'єкта в експлуатацію. Акт державної технічної комісії затверджується міськвиконкомом. Підписаний та затверджений акт державної технічної комісії є підставою для включення даних про його введення в державну статистичну звітність, а також для оформлення права власності на збудований об'єкт (п.п. 7-9 Порядку).

Згідно з п. 6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юста України від 07.02.2002 р. № 7/5, зареєстрованого у Мін'юсті України від 18.02.2002 р. №157/6445, в редакції станом на 28.01.2003, чинній на момент видачі спірного свідоцтва про право власності, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводилося з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності акта комісії про прийняття об'єкта і введення його в експлуатацію.

Отже, з огляду на встановлені судами обставини розташування майна на земельній ділянці, наданій підприємству саме для розміщення комплексу павільйонів та торгівельних рядів, враховуючи наявність акту комісії про прийняття згаданого об'єкту до експлуатації, висновок судів про прийняття Виконкомом Миколаївської міської ради спірного рішення та видачу ПП Юліана-Сервіс спірного свідоцтва про право власності у межах наданих законом повноважень та у визначеному порядку є обґрунтованим.

При цьому, колегія суддів зауважує, що статтею 1 Господарського процесуального кодексу України не передбачено правового захисту від порушень прав позивачів, які можуть виникнути у майбутньому. Так, обґрунтовуючи позовні вимоги, міська рада посилається на порушенні відповідачами її земельних прав в частині розпорядження спірною земельною ділянкою. Однак, до моменту закінчення відповідного договору оренди із землекористувачем, міська рада у певній мірі є обмеженою у розпорядженні згаданою земельною ділянкою. У подальшому, за умови закінчення строку дії договору та відмови орендаря звільнити земельну ділянку від належного йому на праві власності майна, міська рада не позбавлена можливості звернутися до суду із відповідним позовом з метою захисту її земельних прав.

Враховуючи межі перегляду справи і повноваження касаційної інстанції щодо переоцінки доказів, встановлені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних Миколаївською міською радою судових рішень.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 слід залишити без змін, а касаційну скаргу Миколаївської міської ради - без задоволення.

У силу приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд касаційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Миколаївської міської ради на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі №915/1623/16 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.04.2017 у справі №915/1623/16 залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Поляк

Судді М.В. Данилова

І.П. Ходаківська