Рішення № 69853442, 23.10.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.10.2017 Справа № 904/8590/17За позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Жовті Води Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області

про стягнення 6 042,16 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №18/217 від 16 січня 2017 року, юрисконсульт юридичної служби управління

С У Т Ь С П О Р У:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулося до господарського суду із позовом, яким з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (вх. №57405/17 від23.10.2017) просить стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" 3 % річних у розмірі 1 325,07 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4 717,09 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю товарів № 233/13 від 24 березня 2016 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару. У звязку з простроченням виконання грошового зобовязання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 18.01.2017 по 04.09.2017 у сумі 485,90 грн. та інфляційні збитки за період лютий-липень 2017 року.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, надав до суду відзив на позовну заяву мотивований тим, що відповідно до пункту 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобовязань за договором, сторони несуть відповідальність передбачену виключно договором. Так, відповідач вважає, що нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат є недоцільним.

Позивач у судове засідання призначене для розгляду справи не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином.

23 жовтня 2017 року до господарського суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

У відповідності до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 18 жовтня 2017 року оголошено перерву до 23 жовтня 2017 року.

У судовому засіданні 23 жовтня 2017 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2016 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (постачальник) та Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) був укладений договір №233/13 про закупівлю товарів, відповідно до умов якого (п.1.1), постачальник зобовязується поставити покупцеві товари, зазначені в пункті 1.2. договору, а покупець прийняти та оплатити такі товари.

Постачальник зобов'язується поставити Інструмент електромеханічний для роботи однією рукою; інструмент портативний із силовим урухомлювачем/приводом, інший (Електромеханічні ручні інструменти) (зарядник, магніт) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до Специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 договору).

Постачальник повинен поставити покупцеві товари якість яких відповідає умовам діючих стандартів, ТУ або нормативно-технічної документації, яку надає підприємство -виготовлювач товарів, або правомочний орган (п. 2.1 договору).

Згідно пункту п. 10.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Сума (ціна) договору, відповідно до Специфікації №1, становить 119 420,00 грн. (сто дев'ятнадцять тисяч чотириста двадцять грн.00 коп.), у т.ч. ПДВ 20% - 19 903,33 грн. (п. 3.1 договору).

Ціна договору та істотні умови договору не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов'язань сторонами, крім випадків передбачених чинним законодавством України, у тому числі але не виключно, щодо збільшення (зменшення) ціни договору в разі зміни встановленого згідно з законодавством органами статистики індексу інфляції, зміни курсу іноземної валюти, регульованих цін (тарифів) і нормативів (п. 3.2 договору).

Порядок здійснення оплати визначений сторонами у розділі 4 договору.

Так, товари, які поставляються відповідно до цього договору, сплачуються покупцем за погодженими цінами в національній валюті України.

Оплата за товари проводиться шляхом перерахування попередньої оплати в розмірі 50% суми договору на розрахунковий рахунок постачальника. Остаточний розрахунок здійснюється покупцем протягом 10 банківських днів після відвантаження продукції на підставі рахунку на оплату.

При поставці товарів постачальник надає рахунок фактуру, видаткову накладну, товарно-транспортні документи, складає податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо її реєстрації, у порядку визначеному у податковому Кодексі України.

Постачальник зобов'язаний поставити продукцію протягом 90 робочих днів від дня отримання попередньої оплати. Поставка товарів здійснюйся на умовах СРТ (м. Жовті Води. Дніпропетровська область) відповідно до Інкотермс 2010 (п.п. 5.1, 5.2 договору).

На виконання умов договору №233/13 про закупівлю товарів від 24.03.2016 та Специфікації №1 до нього від 24.03.2016 відповідач 01 березня 2016 року перерахував на розрахунковий рахунок позивача авансовий платіж 50% у розмірі 59 710,00 грн.

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" поставило Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" товар на загальну суму 119 420,00 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною №Сп-0000230 від 30.12.2016 (а.с. 15).

Позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури на оплату поставленого товару: №Сп-0000015 від 23.05.2016 на суму 59710,00 грн., №Сп-0000118 від 30.12.2016 на суму 59710,00 грн. (а.с. 17-18).

Відповідач розрахувався за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням №3474 від 01.02.2017 на суму 59 710,00грн. та платіжним дорученням №546 від 18 жовтня 2017 року на суму 59 710,00 грн.

Позивач посилається на обставини несвоєчасного виконання відповідачем зобовязань за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару, що і є причиною спору.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Враховуючи умови договору, положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України строк оплати продукції, поставленої позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеною вище накладною, є таким, що настав 17.01.2017, прострочка виконання зобовязання виникає з 18.01.2017.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період 18.01.2017 по 04.09.2017 у сумі 1 325,07грн. та інфляційні втрати за період лютий-липень 2017 року у сумі 4 717,09грн..

Перевіркою правильності розрахунку 3% річних судом порушень вимог чинного законодавства не встановлено. У звязку з чим вимога про стягнення 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі у сумі 1 325,07 грн.

Також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача суми втрат від інфляції.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Позивачем при здійсненні розрахунку втрат від інфляції враховані рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., втрати від інфляції складають 4 717,09 грн.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача у сумі 1 600,00 грн.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, 2, ідентифікаційний код 14309787) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, ідентифікаційний код 37471933) в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (52204, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, 4, ідентифікаційний код 39688675) 3 % річних у сумі 1 325 (одна тисяча триста двадцять пять) грн. 07 коп. та втрати від інфляції у сумі 4 717 (чотири тисячі сімсот сімнадцять) грн. 09 коп., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено 27.10.2017.