Постанова № 69853331, 28.09.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2017 року Справа № 914/416/17

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСибіги О.М.,суддівДанилової М.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиЛьвівської міської ради, м. Львівна постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 рокуу справі господарського суду Львівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Гал-Всесвіт", м. ЛьвівдоЛьвівської міської ради, м. Львівпровизнання поновленим договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі

за участю представників

позивача: Горонний О.О.,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гал-Всесвіт" (далі за текстом - ТОВ "Гал-Всесвіт") звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради про визнання поновленим Договору оренди землі від 24.07.2006 року, визнання укладеною Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 24.07.2006 року в редакції, запропонованій позивачем.

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.04.2017 року залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 року позов задоволено повністю: визнано поновленим до 16.12.2019 року на тих самих умовах Договір оренди землі від 24.07.2006 року, укладений між приватним підприємством "Гал-Всесвіт" (правонаступником якого є ТОВ "Гал-Всесвіт") та Львівською міською радою, який зареєстровано у Львівському міському відділенні Львівської регіональної філії Центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.08.2006 року за № 04:06:438:01894кн.04; визнано укладеною Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі від 24.07.2006 року, який укладено між приватним підприємством "Гал-Всесвіт" (правонаступником якого є ТОВ "Гал-Всесвіт") та Львівською міською радою на земельну ділянку площею 0, 2125 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1, кадастровий номер 4610136300:01:004:0030, який зареєстрований у Львівському міському відділенні Львівської регіональної філії Центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.08.2006 року за № 04:06:438:01894кн.04, в редакції, запропонованій позивачем.

Вищезазначені судові акти мотивовано тим, що позивач належним чином користується земельною ділянкою, у встановленому законом порядку повідомив відповідача про намір продовжити дію Договору, що підтверджується документально, а відповідач в свою чергу у визначений законом строк не прийняв рішення про поновлення Договору або відмову у його продовженні після закінчення строку дії Договору, жодних заперечень відповідача щодо поновлення Договору оренди землі також не надходило, у зв'язку з чим наявні правові підстави, передбачені ст. 33 Закону України "Про оренду землі", для поновлення Договору.

Не погоджуючись з судовими актами попередніх інстанцій, Львівська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 24.04.2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

ТОВ "Гал-Всесвіт" до Вищого господарського суду України подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач проти доводів касаційної скарги заперечує та просить залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

В судовому засіданні представник позивача проти доводів касаційної скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, а судові акти попередніх інстанцій - без змін.

Відповідача згідно з приписами ст. 1114 ГПК України належним чином повідомлено про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак він не скористався передбаченим процесуальним законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, приймаючи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, перевіривши повноту встановлення господарськими судами обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Гал-Всесвіт" є власником будівлі автобусної станції № 8, площею 260, 2 кв. м, розташованої за адресою: м. Львів, пл. Двірцева, 1, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно № 48805289 від 01.12.2015 року та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 48805696 від 01.12.2015 року. Основним видом діяльності ТОВ "Гал-Всесвіт" визначено допоміжне обслуговування наземного транспорту.

Ухвалою Львівської міської ради від 16.12.2004 року № 2001 "Про продаж ПП "Гал-Всесвіт" земельної ділянки на пл. Двірцевій, 1" вирішено продати ПП "Гал-Всесвіт" земельну ділянку на пл. Двірцевій, 1, загальною площею 0, 0247 га для обслуговування будівлі автобусної станції (п. 1). Крім того, відповідно до п. 3 Ухвали вирішено залишити земельну ділянку площею 0, 2125 га, яка розташована в межах червоних ліній, в оренді терміном на 5 років.

24.07.2006 року Львівською міською радою (орендодавець) та ПП "Гал-Всесвіт" (орендар) укладено Договір оренди землі (далі за текстом - Договір), за умовами якого орендодавець на підставі діючого Положення "Про оренду земельних ділянок у м. Львові та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки" та ухвали Львівської міської ради № 2001 від 16.12.2004 року передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Львів, пл. Двірцева, 1, для обслуговування будівлі автобусної станції; в оренду передається земельна ділянка, кадастровий № 4610136300:01:004:0030, загальною площею 0, 2125 га.

Договір зареєстровано у Львівській міській раді 24.07.2006 року за № 3-486, про що в книзі записів реєстрації Договорів оренди землі 3-Г вчинено запис, а також зареєстровано у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії Центру ДЗК, про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 08.08.2006 року за № 04:06:438:01894 кн.04-3.

Відповідно до п. 8 Договору його укладено на 5 років до 16.12.2009 року. Після закінчення строку Договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За умовами п. п. 15, 16 Договору земельна ділянка передається в оренду для обслуговування будівлі автобусної станції. Цільове призначення земельної ділянки (категорія земельної ділянки згідно ст. 19 Земельного кодексу України) землі промисловості, транспорту, зв'язку; категорія земельної ділянки за функціональним призначенням - землі транспорту, зв'язку.

На виконання умов п. 8 Договору більш ніж за три місяці до закінчення строку дії Договору позивач звернувся до відповідача з листом № 10/09-2 від 07.09.2009 року, яким повідомив останнього про намір продовжити дію Договору оренди землі, що підтверджується квитанцією та описом вкладання у цінний лист.

Проте, зі сторони відповідача судам не надано доказів надання відповіді чи заперечення на зазначений лист, натомість, з платіжних доручень та листів Личаківської ОДПІ та Залізничної ОДПІ Головного Управління ДФС у Львівській області вбачається, що як до моменту направлення позивачем листа № 10/09-2 від 07.09.2009 року, так і після його направлення, позивачем своєчасно сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою, яка приймалась відповідачем без застережень.

10.09.2014 року позивач направив відповідачу лист № 05/09-1 разом із проектом Додаткової угоди до Договору оренди землі від 24.07.2006 року, в якому просив поновити Договір оренди на новий строк шляхом підписання Додаткової угоди, що підтверджується квитанцією та описом вкладання у цінний лист. Зазначений лист з проектом Додаткової угоди також залишено відповідачем без заперечень та будь-якої відповіді.

10.01.2017 року позивачем повторно направлено заяву про укладення Додаткової угоди до Договору оренди землі від 24.07.2006 року разом із проектом цієї угоди.

У відповідь надійшов лист № 2400-510 від 25.01.2017 року від Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради, в якому повідомлялось, що термін Договору оренди землі від 24.07.2006 року на пл. Двірцевій, 1 у м. Львові, площею 0, 2125 га закінчився 16.12.2009 року. Укладення Додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на пл. Двірцевій, 1 здійснюється лише на підставі рішення (ухвали) ради. Орендна плата за земельну ділянку на пл. Двірцевій, 1 площею 0, 2125 га повинна встановлюватись з урахуванням ухвали міської ради від 26.07.2012 року № 1675 та від 30.06.2016 року № 631.

За таких обставин, позивач, звернувшись до господарського суду з даним позовом, свої вимоги обґрунтував тим, що він з дотриманням вимог, передбачених ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та умов п. 8 Договору оренди землі від 24.07.2006 року, повідомив відповідача про свій намір продовжувати користуватись земельною ділянкою на договірних засадах, проте відповідач у місячний термін не направив орендарю лист-повідомлення про прийняте рішення, а тому наявні правові підстави для визнання Договору оренди землі від 24.07.2006 року поновленим, а Додаткової угоди про поновлення Договору оренди землі від 24.07.2006 року - укладеною.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи здійснюючи касаційний перегляд, колегія суддів Вищого господарського суду України виходить з наступного.

Спеціальним законом, що регулює питання оренди землі, є Закон України "Про оренду землі", яким встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній станом на грудень 2009 року) передбачали, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору. У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Виходячи з правового аналізу наведеної норми та умов Договору оренди землі від 24.07.2006 року, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків, що за умови попередження до закінчення строку дії Договору орендарем орендодавця про наміри продовження правовідносин щодо оренди землі, відсутності будь-яких заперечень чи пропозицій щодо зміни умов Договору у передбачений ч. 3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" строк зі сторони орендодавця, орендар має переважне право на поновлення Договору оренди земельної ділянки. При цьому, зі змісту наведеної норми не вбачається, що для поновлення дії Договору необхідною умовою є прийняття відповідного рішення орендодавцем, оскільки достатньою умовою є відсутність будь-яких заперечень зі сторони орендодавця.

З огляду на те, що позивачем належним чином виконувались умови Договору оренди землі від 24.07.2006 року, своєчасно сплачувалась орендна плата за землю та, як передбачено умовами Договору, більш ніж за 90 днів до моменту закінчення строку дії Договору орендарем направлено відповідачу лист № 10/09-2 від 07.09.2009 року, яким повідомлено останнього про намір продовжити дію вищезазначеного Договору оренди землі, а зі сторони відповідача будь-яких письмових заперечень щодо такого продовження не надходило та відповідачем весь час беззастережно приймалась орендна плата, яку сплачував позивач, господарські суди дійшли правомірних висновків, що після 16.12.2009 року дію спірного Договору оренди землі було поновлено на 5 років.

В силу приписів ч. ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Разом з тим, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу. Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. ч. 6 - 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Отже, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, для застосування положень ч. ч. 1 - 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

При цьому, законодавчо не встановлений початок перебігу строку для надіслання повідомлення орендодавця. В даному випадку має значення лише те, чи збіг встановлений законом місячний строк для повідомлення орендодавцем про відмову в поновленні договору оренди, оскільки саме з його закінченням пов'язане продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

З листування позивача вбачається, що останній скористався своїм переважним правом на поновлення Договору оренди землі, оскільки більш ніж за 3 місяця до закінчення строку його дії ТОВ "Гал-Всесвіт" направило Львівській міській раді листа про поновлення Договору оренди землі разом із проектом відповідної Додаткової угоди. Отже, орендар належним чином виконав свій обов'язок щодо повідомлення орендодавця не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії Договору, як це передбачено умовами Договору оренди та не суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

В свою чергу, Львівська міська рада після отримання листа позивача зобов'язана була відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" протягом місяця розглянути це повідомлення, прийняти рішення та укласти додаткову угоду або повідомити орендаря про відмову в продовженні договору.

При цьому, господарськими судами попередніх інстанцій вірно зауважено, що лист Управління земельних ресурсів Департаменту містобудування Львівської міської ради № 2400-510 від 25.01.2017 року, направлений позивачу лише в січні 2017 року, не є запереченням відповідача у розумінні положень ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки листування Управління земельних ресурсів з позивачем не замінює необхідності волевиявлення самої Львівської міської ради як орендодавця у спірних правовідносинах у обумовлений спосіб та строк щодо відмови у поновленні договору.

За таких обставин та враховуючи той факт, що Львівська міська рада протягом одного місяця після закінчення строку дії Договору оренди землі не повідомила орендаря - ТОВ "Гал-Всесвіт" про заперечення у поновленні Договору оренди землі, як того вимагає ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", господарські суди попередніх інстанцій дійшли правомірних висновків, що такий Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором, на підставі ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Поряд з цим, відхиляючи заперечення відповідача про те, що зміна нормативної грошової оцінки землі під час дії Договору оренди позбавляє орендаря можливості реалізації ним законодавчо передбаченого права на поновлення цього Договору на тих самих умовах, господарськими судами попередніх інстанцій правомірно зауважено, що чинне законодавство про оренду землі не містить таких застережень, а сторони Договору про оренду землі не позбавлені права привести істотні умови Договору у відповідність до затвердженої нормативної грошової оцінки у новій редакції, оскільки з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду погодженого сторонами розміру орендної плати. При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений в п. 5.2 ст. 5 Податкового кодексу України, до моменту внесення до такого Договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція, яка на підставі ст. 11128 ГПК України є обов'язковою для судів при застосуванні таких норм права, викладена у постановах Верховного Суду України від 14.03.2017 року у справі за № 21-2246а16 та від 02.12.2014 року у справі № 21-274а14.

Так, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин позивач сплачує орендну плату відповідно до нової нормативної грошової оцінки землі, що підтверджується листом Залізничної ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області №1761/10/13-03-12-04/70 від 24.04.2017 року з якого вбачається, що згідно поданої звітності, проведених нарахувань та відомостей про сплату за даними інтегрованої картки платника ТОВ "Гал-Всесвіт" по орендній платі за землю за фактичне користування земельною ділянкою по вул. Двірцевій, 1, площею 2125 кв. м заборгованість станом на 24.04.2017 року відсутня.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність його згоди на укладення Додаткової угоди та зміну нормативно грошової оцінки не належить до підстав для відмови в поновленні дії Договору на новий строк, оскільки для поновлення Договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою, орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

В той же час, поновлення Договору оренди землі у разі продовження користування орендарем землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом одного місяця після закінчення строку Договору на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" відбувається без прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення. При цьому, вищевказаною статтею Закону в такому випадку не вимагається від орендаря надіслання до орендодавця листа із повідомленням про бажання продовжити користуватися земельною ділянкою у будь-який строк.

З огляду на вищевикладене та виходячи з системного аналізу зазначених законодавчих приписів, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає правомірними висновки господарських судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову, оскільки за умови вчасного повідомлення орендаря про намір скористатися переважним правом на укладення Договору оренди землі на новий строк згода орендодавця як сторони за Договором вважається отриманою за відсутності його письмових заперечень протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору оренди землі, у зв'язку з чим такий Договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Разом з тим, встановивши наявність правових підстав для поновлення Договору оренди землі шляхом укладення Додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції, господарські суди попередніх інстанцій не звернули увагу, що в пункті 1 цієї Угоди сторони відповідно до положень ст. 33 Закону України "Про оренду землі" досягли взаємної згоди щодо поновлення Договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах та вирішили поновити (продовжити) Договір оренди землі строком на 5 років, починаючи з 16.12.2014 року, що суперечить вищенаведеним нормам Закону України "Про оренду землі", у зв'язку з чим колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне виключити з пункту 1 Додаткової угоди до Договору оренди землі від 24.07.2006 року слова "починаючи з 16.12.2014 року".

Доводи скаржника щодо пропуску строку позовної давності за заявленими позовними вимогами не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних судових актів у справі, оскільки їм надано відповідну правову оцінку господарськими судами попередніх інстанцій і вони мотивовано відхилені судами з урахуванням обставин щодо звернення позивача до суду у межах трирічного строку позовної давності.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що під час розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана вірна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне відзначити, що інші доводи Львівської міської ради, викладені у касаційній скарзі, зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, вільного тлумачення правових норм, не спростовують законних висновків господарських судів попередніх інстанцій та вже були предметом розгляду в апеляційному господарському суді і обґрунтовано ним відхилені.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів попередніх інстанцій, які відповідають матеріалам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових актів не вбачається.

Відповідно до ч. 3 ст. 1211 ГПК України після закінчення перегляду оскарженого судового рішення господарський суд може поновити виконання судового рішення, про що виноситься ухвала.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.09.2017 року задоволено заяву Львівського міської ради про зупинення виконання оскаржуваного рішення суду до закінчення касаційного перегляду.

Отже, враховуючи, що перегляд судових актів у даній справі в порядку касації Вищим господарським судом України закінчено, виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.04.2017 року підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.07.2017 року у справі № 914/416/17 - залишити без змін, виключивши із Додаткової угоди до Договору оренди землі від 24.07.2006 року з пункту 1 слова "починаючи з 16.12.2014 року".

3. Поновити виконання рішення господарського суду Львівської області від 24.04.2017 року у справі № 914/416/17.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіМ.В. Данилова О.І. Поляк