Постанова № 69853298, 17.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року Справа № 910/14369/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корнілової Ж.О.-головуючого (доповідач), Карабаня В.Я., Кондратової І.Д.,розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт»на ухвалу та постанову Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у справі № 910/14369/16 Господарського суду міста Києва за позовом Lactopur Inc. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» про стягнення 312000 дол. США, що еквівалентно 7740431,71 грн., за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися,

від відповідача: Хоруженко В.О.,

ВСТАНОВИВ:

Lactopur Inc. через поштовий зв'язок 05.08.2016 звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» про стягнення 312000 дол. США попередньої оплати, що еквівалентно 7740431,71 грн. за офіційним курсом Національного банку України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.09.2016 (суддя Спичак О.М) позовні вимоги Lactopur Inc. частково задоволено; стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, буд. 32 В, ЄДРПОУ 30058730) на користь Lactopur Inc. (2055 Peel Street, Suite 930, Montreal, Quebec, H3A 1V4, Canada, код 423692-1) 185400 дол. США попередньої оплати, що еквівалентно 4599602,69 грн. за офіційним курсом Національного банку України; 2781 дол. США витрат з оплати судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16 (у складі колегії суддів: головуючого -Руденко М.А., суддів: Пономаренка Є.Ю., Дідиченко М.А.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 у справі № 910/14369/16 залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 у справі № 910/14369/16 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.03.2017 у справі № 910/14339/16 (у складі колегії суддів: головуючого -Корнілової Ж.О., суддів: Кондратової І.Д., Карабаня В.Я.) касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16 Господарського суду міста Києва залишено без задоволення; постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016 у справі № 910/14369/16 Господарського суду міста Києва залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» через поштовий зв'язок 16.06.2017 звернулося до Господарського суду м. Києва із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропродекспорт" на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Фаворит-траст".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 у справі № 910/14369/16 (суддя Спичак О.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у справі № 910/14369/16 (у складі колегії суддів: Куксова В.В.-головуючого, суддів: Гончарова С.А., Іоннікової І.А.) відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» про заміну боржника у виконавчому провадженні.

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у справі № 910/14369/16, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у справі № 910/14369/16, і прийняти нове рішення про задоволення заяви.

У касаційній скарзі заявник посилається на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права судами першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача Корнілову Ж.О., обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши застосування норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/14369/16 від 26.09.2016, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2016, 11.01.2017 видано наказ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» через поштовий зв'язок 16.06.2017 звернулося до Господарського суду м. Києва із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні.

Розглянувши заяву відповідача про заміну боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит-траст», суди дійшли до правильного висновку щодо її необґрунтованості та залишення без задоволення. При цьому судами зазначено наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Зазначеною статтею Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України). Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 25 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом певних обставин, але із повідомленням сторін, оскільки інше суперечило б приписам частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо прав сторін у судовому процесі (п. 1.4 Постанови № 8 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Відповідно до ч. 1 статті 121-4 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за заявою державного виконавця, приватного виконавця або за заявою сторони господарський суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» , у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, яка спрямована на примусове виконання судових рішень, тому заміна сторони на цій стадії відбувається на підставі та в порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України та відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження».

З аналізу наведених норм вбачається, що законодавець надає право заінтересованій особі звернутись із відповідною заявою до господарського суду, який на будь-якій стадії судового процесу може здійснити процесуальне правонаступництво, зокрема, зумовлене заміною боржника в зобов'язанні.

В обґрунтування заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні Товариством обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» зазначено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» (первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит-траст» (новий боржник) 14.06.2017 укладено договір про переведення боргу.

Судами встановлено, що відповідно до 1.1 вказаного договору первісний боржник переводить на нового боржника, а новий боржник приймає на себе борг (грошове зобов'язання) в сумі 185400 дол. США попередньої оплати, що еквівалентно 4599602, 69 грн. за офіційним курсом Національного банку України за контрактом № 19/15 від 06.03.2015, 2781 дол. США витрат з оплати судового збору, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 у справі № 910/14369/16.

Відповідно до п. 6.1 вказаного договору договір від 14.06.2017 вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками контрагентів і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Суд апеляційної інстанції правомірно погодився із висновком суду першої інстанції та не прийняв вказаний договір від 14.06.2017 в якості належного доказу про заміну боржника, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор; ст. 520 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Виходячи із наведеного вбачається, що вимогами чинного законодавства України допускається заміна зобов'язаної сторони (боржника) лише за наявності відповідної згоди кредитора.

Судами встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази надання Lactopur Inc. згоди про заміну боржника- Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаворит-траст» у зобов'язанні щодо сплати 185400 дол. США попередньої оплати, що еквівалентно 4599602,69 грн. за офіційним курсом Національного банку України за контрактом № 19/15 від 06.03.2015, 2781 дол. США витрат із оплати судового збору, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 у справі № 910/14369/16.

Суди дійшли до правильного висновку, що договір про переведення боргу від 14.06.2017, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит-траст» не свідчить про заміну боржника у зобов'язанні у порядку, передбачений ст. 520 Цивільного кодексу України, і не є підставою для здійснення процесуального правонаступництва відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

Судами встановлено, що за договором про переведення боргу від 14.06.2017 відповідачем передано, а новим боржником прийнято зобов'язання щодо сплати 185400 дол. США попередньої оплати, що еквівалентно 4599 602, 69 грн. за офіційним курсом Національного банку України за контрактом № 19/15 від 06.03.2015, 2781 дол. США витрат з оплати судового збору, що підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 у справі № 910/14369/16.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України зобов'язання виникають, в тому числі, з рішення суду.

Судами встановлено, що рішенням у справі № 910/14369/16 стягнуто із Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» 185400 дол. США попередньої оплати в порядку задоволенням вимог покупця про повернення суми попередньої оплати на підставі приписів ст. 693 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України грошовим є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Суд апеляційної інстанції правомірно дійшов до правильного висновку, що стягнення із відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата не можна розцінювати як грошове зобов'язання (про що зазначено у постановах Верховного Суду України від 16.09.2014 у справі № 921/266/13-г/7 та від 01.07.2015 у справі № 910/14120/14).

Виходячи з наведених норм вбачається, що у даному випадку відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фаворит-траст» вчинено заміну боржника у зобов'язанні, яке виникло із рішення суду про стягнення попередньої оплати та судового збору.

За таких обставин суд апеляційної інстанції правомірно погодився із висновком суду першої інстанції, що заміну сторони (стягувача, боржника) за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачено.

Тому суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції;

4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;

5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;

6) залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Відповідно до ст. 11113 Господарського процесуального кодексу ухвали місцевого та апеляційного господарського суду можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частиною першою статті 106 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у справі № 910/14369/16 Господарського суду міста Києва прийнято із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими, і такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у справі № 910/14369/16 Господарського суду міста Києва слід залишити без змін.

Керуючись статтями 1115, 1117, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропродекспорт» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у справі № 910/14369/16 Господарського суду міста Києва залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у справі № 910/14369/16 Господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий, суддя:Корнілова Ж. О. Судді:Карабань В.Я. Кондратова І.Д.