Ухвала суду № 69853179, 25.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Вербової І.М.,

суддів Шахової О.В.,

ПоливачЛ.Д.,

при секретарі Іваницькій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом Компанії «ТПСФІНАНС ЛТД» (TPSFINANCE LTD) до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року про відкриття провадження у справі,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2016 року «ТПСФІНАНС ЛТД» в особі представника звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з останнього на користь позивача заборгованість у розмірі 5 048 997 доларів США 42 центів.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року, відкрито провадження у даній справі (том І а.с.127).

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року про відкриття провадження у справі та повернути справу до Голосіївського районного суду міста Києва для вирішення процесуального питання про відкриття провадження у справі у відповідності до вимог ЦПК України.

Апеляційну скаргу мотивував, зокрема, тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та правил підсудності, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що корпоративні права ОСОБА_2 у ТОВ «ХЕППІЛОН УКРАЇНА» не є предметом матеріального світу щодо якого можна встановити їх територіальне місцезнаходження, разом з тим, відповідач згідно договору позички від 11 листопада 2016 року, укладеного між ОСОБА_4 (позичкодавцем) та ОСОБА_2 (користувачем), має у користуванні з метою тимчасового проживання квартиру АДРЕСА_1.

Крім того, предметом спору є стягнення заборгованості у розмірі 5 048 977 доларів США 42 центів, яка виникла на підставі договору цільової позики від 01 листопада 2012 року, жодним чином не стосується майнових прав ОСОБА_2 у ТОВ «ХЕППІЛОН УКРАЇНА».

_________

Справа № 752/20234/16-ц

№ апеляційного провадження 22-ц/796/10606/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Чередніченко Н.П.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Вербова І.М.

Таким чином, є обґрунтованим висновок про те, що провадження у даній справі, всупереч нормам ЦПК України, помилково відкрито Голосіївським районним судом міста Києва.

В суді апеляційної інстанції, представники апелянта - ОСОБА_7 та ОСОБА_3, підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представники Компанії «ТПСФІНАНС ЛТД» (TPSFINANCE LTD) - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, заперечувати проти задоволення апеляційної скарги, просили її відхилити; письмові заперечення останніх містяться в матеріалах даної справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Відкриваючи провадження у справі, суд першої інстанції керувався ст.ст. 110 ч.10, 122 ЦПК України та Законом України «Про міжнародне приватне право».

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.10 ст.110 ЦПК України, позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Закон України «Про міжнародне приватне право» встановлює порядок регулювання приватноправових відносин, які хоча б через один зі своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок, зокрема, визначає підсудність судам України справ з іноземним елементом (п.3 ч.1 ст.1, ст.ст.75-77 цього Закону).

Як роз'яснено в п.37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (ст.109 ЦПК України) і правилом альтернативної підсудності (ст.110 ЦПК України) підсудна справа, належить виключно позивачеві (ч.14 ст.110 ЦПК України).

Обґрунтовуючи можливість подання позовної заяви до Голосіївського районного суду міста Києва на підставі п.10 ст.110 ЦПК України, позивач вказував про те, що Компанія «ТПСФІНАНС ЛТД», яка зареєстрована згідно чинного законодавства Республіки Кіпр, звертається до суду з позовом про стягнення 5 048 997 доларів США 42 центів з громадянина Республіки Казахстан - ОСОБА_2 за Договором поруки, у зв'язку з невиконанням ТОВ «ХЕППІЛОН УКРАЇНА» взятих на себе зобов'язань за Договором цільової позики від 01 листопада 2012 року. Відповідач в свою чергу є єдиним учасником та засновником ТОВ «ХЕППІЛОН УКРАЇНА», йому належить 100% частки у статутному капіталі Товариства, що територіально знаходиться в Голосіївському районі міста Києва.

В доводах апеляційної скарги апелянт вказує, зокрема, про те, що корпоративні права ОСОБА_2 у ТОВ «ХЕППІЛОН УКРАЇНА» не є предметом матеріального світу щодо якого можна встановити їх територіальне місцезнаходження, крім того, предметом спору є стягнення заборгованості у розмірі 5 048 977 доларів США 42 центів, яка виникла на підставі договору цільової позики від 01 листопада 2012 року, що жодним чином не стосується майнових прав ОСОБА_2 у ТОВ «ХЕППІЛОН УКРАЇНА».

Разом з тим, доводи, на які посилається апелянт, є безпідставними, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 5 048 997 доларів США 42 центів з відповідача, громадянина Республіки Казахстан, за Договором поруки, у зв'язку з невиконанням ТОВ «ХЕППІЛОН УКРАЇНА» взятих на себе зобов'язань за Договором цільової позики від 01 листопада 2012 року.

З Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який додано до заперечень на апеляційну скаргу вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є єдиним засновником (бенефіціарним власником) юридичної особи ТОВ «ХЕППІЛОН УКРАЇНА», з розміром внеску до статутного капіталу 990 200 грн., місцезнаходження якої: місто Київ, вул. Лятошинського Композитора, 14-А, що за адміністративно-територіальним поділом міста Києва відноситься до Голосіївського району міста Києва.

Вищенаведене свідчить про те, що позивач мав право на звернення до суду за місцезнаходженням майна відповідача, при цьому під майном, як особливим об'єктом, слід розуміти в порядку ст.190 ЦК України, окрему річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.

Крім того, в суді апеляційної інстанції апелянт посилався на те, що відповідач відповідно до укладеного договору позички від 14 жовтня 2016 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, має у користуванні з метою тимчасового проживання квартиру АДРЕСА_1.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Під час відкриття провадження у справі, суду першої інстанції не були відомі вищенаведені обставини, а також, в доводах апеляційної скарги відсутні посилання на дані обставини.

Крім того, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, апелянтом не надано належних доказів реєстрації місця перебування ОСОБА_2 за вказаної адресою, як і не надано завіреної належним чином копії договору оренди вказаного житлового приміщення.

Таким чином, доводи апелянта не ґрунтуються на вимогах цивільного процесуального закону та є безпідставними.

Постановлена судом ухвала відповідає вимогам процесуального закону і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі, а тому остання має бути відхилена на підставі п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 грудня 2016 року про відкриття провадження у справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: І.М. Вербова

Судді: О.В. Шахова

Л.Д.Поливач