Рішення № 69853075, 25.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Ладиченко С.В.

№22-ц/796/4178/2017 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №752/4412/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Оніщука М.І.,

Немировської О.В.,

за участю секретаря Майданець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та завданої шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом доПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та завданої шкоди.

У мотивування вимог посилалася на те, що 03 листопада 2014 року о 19 год 30 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1, з напівпричепом «Kogel SN 24 », реєстраційний номер НОМЕР_2, по Столичному шосе в м.Києві, при виїзді з головної дороги на основну, перед зміною напрямку руху не впевнився в безпеці свого маневру, перед поворотом праворуч завчасно не зайняв відповідне крайнє праве положення на проїжджій частині, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, що призвело по пошкодження транспортних засобів.

Зазначені обставини підтверджуються постановою Голосіївського районного суду м.Києва від 03.11.2014 року.

Автомобіль «Mitsubishi» д.н. НОМЕР_4, належить їй на праві власності.

Її цивільно-правова відповідальність застрахована ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», що підтверджується полісом №АІ/2987397.

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу ОСОБА_3 також застрахована ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», що підтверджується Полісом №АІ/6771889.

Після настання страхового випадку вона звернулась до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» із заявою про виплату страхового відшкодування, однак страхова компанія страхове відшкодування вчасно не виплатила, у зв'язку з чим 18.06.2015 року вона звернулась із скаргою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг).

Після розгляду Нацкомфінпослуг її скарги страхова компанія 5 платежами здійснила страхове відшкодування у розмірі 22 343,22 грн та пеню у розмірі 885,32 грн.

Проте, розмір страхового відшкодування не відповідає дійсним пошкодженням транспортного засобу.

Так, відповідно до рахунку №11887/00007707 від 20.10.2015 року, складеного ТОВ «Ніко центр Київ», вартість запчастин, робіт та малярних робіт для відновлення пошкодженого автомобіля складає 104 487,78 грн.

Враховуючи той факт, що ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» частково виконано зобов'язання по виплаті страхового відшкодування в розмірі 22 343,22 грн, а розмір страхової суми за шкоду завдану майну складає 50 000 грн, судом має бути ухвалено рішення про стягнення з страхової компанії недоплаченої суми страхового відшкодування в розмірі 27 656,78 грн.

Крім того, оскільки шкода автомобілю завдана ОСОБА_3, він зобов'язаний відшкодувати її розмір шкоди, не забезпечений страховим полісом, а саме, 54 487,78 грн.

З урахуванням наведеного просила суд стягнути з:

- ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на її користь страхове відшкодування в розмірі 27 656,78 грн;

- ОСОБА_3 на її користь завдану внаслідок ДТП майнову шкоду в розмірі 54 487,78 грн.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 02 листопада 2016 року позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та завданої шкоди задоволено.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 27656 грн 78 коп.

Стягнуто з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 завдану внаслідок ДТП майнову шкоду в розмірі 54487 грн 78 коп.

Стягнуто в солідарному порядку з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування витрат по сплаті судового збору в 551 грн 20 коп.

Не погоджуючись з рішенням, ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині стягнення з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 27 656,78 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» відмовити, розподілити судові витрати.

Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги положення ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якою чітко передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Рахунком №11887\00007707 від 20 жовтня 2015 року визначена вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача без урахування коефіцієнту фізичного зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, на підставі рахунку №11887Ю0007707 від 20 жовтня 2015 неможливо визначити розмір страхового відшкодування (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу).

Також, відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Проте, судом першої інстанції дане положення Закону було проігнороване, оскільки визначена сума страхового відшкодування не була зменшена на суму франшизи у розмірі 500 грн.

Звертає увагу й на те, що ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» замовила у суб'єкта оціночної діяльності ОСОБА_4 проведення оцінки ушкодженого майна, за результатами якого було отримано Звіт №41/07/15 про розрахунок вартості відновлювального ремонту транспортного засобу з врахуванням коефіцієнту зносу для визначення розміру страхового відшкодування, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Mitsubishi» д.н. НОМЕР_4, становить 22 843,21 грн.

На підставі вказаного вище було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 22 343,22 грн. Дана сума страхового відшкодування була виплачена на розрахунковий рахунок позивача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 16 жовтня 2014 року о 19:30 год у м. Києві по Столичному шосе ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Рено», д.н. НОМЕР_1, з напівпричепом «Kogel SN 24», д.н. НОМЕР_2, при виїзді з головної дороги на основну, перед зміною напрямку руху, не впевнився у безпеці свого маневру, перед поворотом праворуч завчасно не зайняв відповідне крайнє праве положення на проїжджій частині, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_5, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 03 листопада 2014 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. (а.с. 6-7)

Власником автомобіля НОМЕР_5, є позивач ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6. (а.с. 8)

У ч. 2 ст. 1187 ЦК України зазначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Рено», д.н. НОМЕР_1, ОСОБА_5 застрахована у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія». (а.с. 30)

Положеннями п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

У ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Сторонами не заперечується, що ОСОБА_2 звернулася до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» з заявою про виплату страхового відшкодування.

ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» виплатила позивачу страхове відшкодування у розмірі 22 343 грн 22 коп. та пеню у розмірі 885 грн 32 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №1584 від 20.07.2015 року, №1606 від 21.07.2015 року, №1664 від 22.07.2015 року, №1671 від 23.07.2015 року, №1779 від 24.07.2015 року. (а.с. 47-51)

Відповідно до рахунку №11887/00007707 від 20.10.2015 року, складеного ТОВ «Ніко центр Київ», вартість запчастин, робіт та малярних робіт для відновлення пошкодженого автомобіля складає 104 487,78 грн.(а.с.10-12)

У запереченнях на позовну заяву та в апеляційній скарзі ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» посилалася на те, що вартість відновлювального ремонту автомобіля, зазначена у рахунку №11887/00007707 від 20.10.2015 року, визначена без урахування коефіцієнту фізичного зносу.

За клопотанням представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15 березня 2017 року призначено судову автотоварознавчу експертизу. (а.с. 125-126)

Згідно висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18.09.2017 року вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_5, в результаті дорожньо-транспортної пригоди з урахуванням прийнятих обмежень та при значенні коефіцієнта фізичного зносу 0 становить 60 390,02 грн. (а.с. 130-147)

Відповідно до п. 9.1, 9.2 ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

У п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно із Полісом №АІ/6771889 страхова сума за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000 грн, розмір франшизи - 500 грн. (а.с. 30)

Як зазначалося вище ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» сплатила страхове відшкодування у розмірі 22 343 грн 22 коп. за вирахуванням франшизи.

Враховуючи те, що вартість відновлювального ремонту, визначена висновком експертів, становить 60 390,02 грн, ліміт відповідальності страховика - 50 000 грн, виплачене страхове відшкодування - 22 343,22 грн, колегія суддів приходить до висновку, що з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_2 підлягає до стягненню сума в розмірі 27 156,78 грн за виключенням франшизи (500 грн).

У суді апеляційної інстанції представник ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» посилався на те, що сума, яка підлягає стягненню на користь потерпілої, має бути обчислена без урахування ПДВ. Крім того, представник не погоджується з висновком експертів, оскільки вартість відновлювального ремонту обрахована без урахування коефіцієнта фізичного зносу.

Так, згідно із п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Як вбачається з висновку експертів від 18.09.2017 року вартість відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 60 390,02 грн зазначена з урахуванням прийнятих обмежень та при визначенні коефіцієнта фізичного зносу 0. Жодних відміток про обчислення вартості відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ висновок експертів не містить. У висновку експертів зазначено, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт становить 7 600 грн, вартість складників, необхідних для заміни під час ремонту - 5 365,95 грн, вартість необхідних для ремонту матеріалів - 47 424,07 грн.

20%, що наведені в ремонтній калькуляції, зазначені як надбавка при розрахунку вартості запасних частин та не є нарахуванням ПДВ, як про це стверджував представник страхової компанії в суді апеляційної інстанції.

Отже, доводи апелянта щодо необхідності зменшення суми стягнення на розмір ПДВ спростовуються висновком експертів.

Щодо посилань представника страхової компанії на необхідність застосування коефіцієнта фізичного зносу колегія суддів зазначає таке.

У п. 7.38, 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 року №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 року №1335/5/1159) визначено, що значення коефіцієнта фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує:

5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД;

7 років - для інших легкових КТЗ;

3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД;

4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів;

5 років - для мототехніки.

Винятком стосовно використання зазначених вимог є:

а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний);

б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації;

в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 в Акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 17.10.2014 року зазначила у графі «пошкодження, що не пов'язані з ДТП» «крышка багажника деформ. без ПКГ». (а.с. 37)

Представник страхової компанії посилається на те, що у Звіті, проведеному на замовлення ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», вартість відновлювального ремонту обчислена з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу на підставі п. 7.39 б) Методики, а у висновку експертів коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0.

Проте, колегія суддів зазначає, що для проведення судової автотоварознавчої експертизи експертам була надана цивільна справа, яка містить в тому числі Акт огляду транспортного засобу від 17.10.2014 року та Звіт №41/07/15 від 17.10.2014 року, і експерти дійшли висновку, що відповідно до наданих у розпорядження матеріалів справи, результатів візуального обстеження, а також прийнятих обмежень коефіцієнт фізичного зносу не розраховується.

При цьому, експерти у висновку зазначили, що станом на момент пошкодження на досліджуваному автомобілі не здійснювалось оновлення складових та не було встановлено додаткове обладнання, загальний технічний стан досліджуваного автомобіля відповідав строку експлуатації в нормальних умовах, на дату оцінки досліджуваний автомобіль був працездатний, системи, вузли та агрегати не потребували ремонту, досліджуваний КТЗ до дати оцінки не перебував у інших ДТП.

Окрім того, із фототаблиць №1, 8 до Висновку №6060/17-54 вбачається, що багажник автомобіля ОСОБА_2 не містить таких пошкоджень, які б давали підстави застосовувати положення п. 7.39 б) Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. (а.с. 140, 147)

Посилання представника страхової компанії на те, що власник автомобіля можливо відремонтував пошкоджений капот на час проведення експертизи, доказами не підтверджено, а ґрунтується лише на ймовірності такої можливості та спростовано висновком експертизи.

У силу ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Звертаючись з позовною вимогою до ОСОБА_3, ОСОБА_2 посилалася на те, що ОСОБА_3 має сплатити їй шкоду, не передбачену страховим полісом, а саме, 54 487,78 грн, що є різницею між сумою 104 487,78 грн та 50 000 грн.

Стягуючи суму в розмірі 54 487,78 грн, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 зобов'язаний відшкодувати розмір шкоди, не забезпечений страховим полісом.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За положеннями п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

У суді апеляційної інстанції встановлено, що автомобіль ОСОБА_2 на час розгляду справи не відремонтований.

Для визначення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою колегія суддів бере вартість відновлювального ремонту в розмірі 60 390,02 грн, що визначена висновком експертів від 18.09.2017 року, та лімітом відповідальності в розмірі 50 000 грн.

Таким чином, до стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 підлягає сума в розмірі 10 890,02 грн із урахування франшизи (500 грн).

Оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За проведення експертизи ОСОБА_2 сплачено 3714 грн (а.с. 148), а тому, враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог позивача, з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 1 227,84 грн, а з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 - 492,37 грн.

Окрім того, враховуючи пропорційність задоволених позовних вимог, з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 274,25 грн, а з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 - 108,36 грн.

Оскільки апеляційна скарга ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» підлягає частковому задоволенню, з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 16,34 грн.

Керуючись ст. 88, 303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» задовольнити частково.

Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 02 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування та завданої шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 27 156 грн 78 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 10 890 грн 02 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 274 грн 25 коп. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, у розмірі 1 227,84 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 108 грн 36 коп. та витрати, пов'язані з проведенням експертизи, у розмірі 492,37 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» судовий збір у розмірі 16 грн 34 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

О.В. Немировська