Ухвала суду № 69852951, 25.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Мирошниченко О.В.

№22-ц/796/11143/2017 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №752/16288/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого Українець Л.Д.

суддів Оніщука М.І.,

НемировськоїО.В.,

за участю секретаря Казанник М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року в справі за заявою ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КДД Інжиніринг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболоньторгстандарт», Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1», Генеральної прокуратури України, Кабінету Міністрів України, Київської міської ради, Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відновлення становища, що існувало до порушення,-

В С Т А Н О В И Л А

У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ «КДД Інжиніринг», ТОВ «Оболоньторгстандарт», ПрАТ «Київміськбуд-1», Генеральної прокуратури України, Кабінету Міністрів України, Київської міської ради, Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відновлення становища, що існувало до порушення.

22.09.2017 року ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову, в якій вказала, що вона просить зобов'язати відповідачів знести частину самовільного будівництва, яке здійснено із порушенням діючих ДБН.

Самочинне будівництво за адресою АДРЕСА_1 підходить до свого завершення та найближчим часом побудований будинок буде потребувати здачі-прийняття в експлуатацію.

Так, прийняття будинку в експлуатацію зробить практично неможливим виконання судового рішення залученими відповідачами, що є підставою для забезпечення позову.

Крім того, якщо після прийняття будинку в експлуатацію з'явиться потреба у виконанні судового рішення (знесення частини будинку), то це буде реконструкція будинку, яка потребує отримання додаткового дозволу, що значно ускладнить виконання судового рішення, що також є підставою для забезпечення позову.

З урахуванням наведеного просила суд забезпечити позов шляхом заборони Державній архітектурно-будівельній інспекції України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймати в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 та видавати відповідачам сертифікат на цей об'єкт.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КДД Інжиніринг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболоньторгстандарт», Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1», Генеральної прокуратури України, Кабінету Міністрів України, Київської міської ради, Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відновлення становища, що існувало до порушення відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою забезпечити позов.

Зазначає, що у заяві про забезпечення позову вона навела ті обставини, що визначені ЦПК України як підстави для забезпечення позову.

Крім того, вона вказала про співмірність між заявленими позовними вимогами та заходами забезпечення позову.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні вимог заяви, суд першої інстанції підставно виходив з їх недоведеності та необґрунтованості.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, ОСОБА_2 просила заборонити Державній архітектурно-будівельній інспекції України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) приймати в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 та видавати відповідачам сертифікат на цей об'єкт.

Відмовляючи в задоволені заяви про забезпечення позову у визначений позивачем спосіб, суд першої інстанції вірно зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії може порушити інтереси інших осіб, зокрема, можливих інвесторів. Заборона відповідним органам приймати в експлуатацію закінчений будівництвом об'єкт та видавати сертифікат на цей об'єкт обмежить право забудовника розпоряджатися новозбудованим майном.

Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволенні позову про відновлення становища, що існувало до порушення, шляхом знесення побудованої частини будинку по АДРЕСА_1, у м. Києві.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

У процесі розгляду апеляційної скарги представник ОСОБА_2 пояснив, що на даний час будинок повністю зведений, проводяться внутрішні оздоблювальні роботи.

ПредставникТовариства з обмеженою відповідальністю «Оболоньторгстандарт» підтвердила, що товариство не є інвестором побудованого житлового будинку, а лише замовником його будівництва і така дія суду порушить права інвесторів, які не залучені до участі у справі.

Такі доводи представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболоньторгстандарт» дійсно заслуговують на увагу, оскільки особи за кошти яких будується житловий будинок мають законні сподівання на отримання житла в строки, визначені укладеними ними договорами.

Слід також зазначити, що саме до компетенції Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) віднесено питання прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 та видача сертифікату на цей об'єкт і контроль за такою діяльністю.

ОСОБА_2 не надала суду доказів того, що зазначені органи видадуть сертифікат на цей об"єкт без належних правових підстав. Така думка представника позивача нічим не підтверджена і є суб"єктивною думкою.

Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки саме ці доводи були предметом дослідження суду при вирішення заяви про забезпечення позову і суд дав їм оцінку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки ухвалу постановлено з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав до її скасування.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,312,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 22 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

О.В. Немировська