Ухвала суду № 69852712, 24.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.,

суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі: Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2017 у справі за позовом ОСОБА_2 до Української іноземної юридичної колегії, третя особа: ОСОБА_1 про визнання рішення недійсним та за позовом Української іноземної юридичної колегії до ОСОБА_1, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Якименко Валентина Онисимівна про визнання недійсним договору, -

В С Т А Н О В И Л А

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана справа.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2017 були об'єднані в одне провадження позов ОСОБА_2 до Української іноземної юридичної колегії, третя особа: ОСОБА_1 про визнання рішення недійсним та за позовом Української іноземної юридичної колегії до ОСОБА_1, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Якименко В.О. про визнання недійсним договору

15.09.2017 представником ОСОБА_1 - ОСОБА_4 було подано до суду клопотання про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 з підстав визначених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, оскільки на думку представника ОСОБА_1, позивач ОСОБА_2 жодного разу не з'явилась до суду без поважних причин. Також на думку представника ОСОБА_1, позивач ОСОБА_2 не підписувала позовну заяву подану від її імені, а зазначений позов був поданий представником Української іноземної юридичної колегії Осінчуком В.Б., про що свідчить рукописний текст на конверті.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.09.2017 клопотання ОСОБА_1 про залишення без розгляду позову ОСОБА_2 до Української іноземної юридичної колегії, третя особа: ОСОБА_1 про визнання рішення недійсним - залишено без задоволення.

Справа № 761/7299/17 № апеляційного провадження:№ 22-ц/796/10784/2017Головуючий у суді першої інстанції: Волошин В.О.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В. Не погодився із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1, його представником подано апеляційну скаргу, в якій він посилається на незаконність оскаржуваної ухвали, як такої, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Представник заявника вказує на те, що суд першої інстанції допустив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. ОСОБА_2, як позивач не з'явилася в жодне з судових засідань, а у заявах представника позивача від 07.04.2017 та від 15.09.2017 міститься клопотання до суду про розгляд справи по суті за відсутності представника позивача, проте відсутнє клопотання про розгляд справи за відсутності самого позивача. Також судом не перевірені належним чином повноваження представника позивача, так як при укладенні договору про надання правової допомоги сторона ОСОБА_2 не ідентифікована належним чином. А тому вважав, що якщо договір про надання правової допомоги не є укладеним, відповідно, і позов поданий не уповноваженою особою. Враховуючи наведене просить скасувати ухвалу першої інстанції та постановити нову, якою заяву про залишення позову без розгляду задовольнити.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу з підстав викладених у ній, просили про задоволення заявлених ними вимог.

Інші учасники розгляду в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення, проте надали свої заперечення проти апеляційної скарги. Тому, в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 293 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення заяви без розгляду.

За правовою позицією Конституційного Суду України положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, необхідно розуміти так, що у цивільному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом (абз.7 пп. 3.2 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 27.01.2010 № 3-рп/2010, абз.4 пп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 28.04.2010 № 12-рп/2010, абз.4 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 08.07.2010 № 18-рп/2010); перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, наведений у ст. 293 ЦПК України, не є вичерпним (абз.1 пп. 3.2 п.3 мотивувальної частини Рішення від 27.01.2010 № 3-рп/2010).

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що можливість апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про відмову залишення заяви без розгляду в такому самому порядку, як і ухвал про залишення заяви без розгляду, узгоджується зі справедливістю як складовою принципу верховенства права та визначеними в ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства, зокрема рівністю усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпеченням доступу до правосуддя шляхом апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, крім випадків, встановлених законом. У зв'язку з цим було відхилено клопотання відповідача про повернення справи до суду першої інстанції для виконання вимог ч.3 ст. 293 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи наявні клопотання від сторони позивача ОСОБА_2 про розгляд справи у відсутність сторони, а також те, що подане клопотання ґрунтується виключно на припущеннях третьої особи ОСОБА_1.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих доказів та відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України позовна заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

З матеріалів справи вбачається що позовна заява ОСОБА_2 до Української іноземної юридичної колегії, третя особа: ОСОБА_1 про визнання рішення недійсним містить підпис позивача і подана через поштове відділення, при цьому участі представника не вбачається, як на тому наголошується в апеляційній скарзі.

Твердження представника третьої особи про те, що позов був відправлений з поштового відділення м. Києва, не з м. Ужгород, як зазначено на конверті не можуть бути прийняті до уваги суду, так як вказане жодним чином не свідчить про його подання іншою особою ніж зазначено. До того ж процесуальний закон не встановлює обов'язку суду здійснювати таку перевірку. Також не можуть бути прийняті до уваги суду висловлені сумніви щодо належності підпису, який міститься під текстом позовної заяви, а також почерку на конверті особі, від імені якої він поданий, оскільки достовірних даних суду представлено не було, сам позивач цього не оспорює і не позбавлений права відмови від позову або залишення його без розгляду. А отже доводи апеляційної скарги про те, що позов поданий не уповноваженою особою є безпідставними.

Згідно з договором про надання правової допомоги від 23.03.2017, укладеним між ОСОБА_2 та Адвокатським бюро «Романа Мухи», останнє зобов'язалось надати необхідну правову допомогу клієнту у справі № 761/72299/17, яка розглядається Шевченківським районним судом м. Києва за позовом клієнта до Української іноземної юридичної колегії про визнання рішення органу управління недійсним. При цьому в договорі не встановлені обмеження щодо здійснення процесуальних прав /т.1 а.с.35/.

Згідно з положеннями ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Та обставина, що договір не мітить ідентифікацію, як зазначається в апеляційній скарзі, особи ОСОБА_2 не спростовує його правомірність. До того ж законодавством не визначено переліку обов'язкових даних, які ідентифікують особу при укладенні договорів. Наявність такого договору наділяє повноваженням на здійснення представництва в суді певну особу, проте не позбавляє права особистої участі довірителя в розгляді справи.

На підставі цього договору адвокату Муха Р.М. виданий ордер ВН № 030016 від 23.03.2017 /т.1 а.с.34/.

В порядку ч.4 ст. 42 цього Кодексу повноваження адвоката, як представника можуть посвідчуватись ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

А отже повноваження представника позивача підтверджені в порядку визначеному процесуальним законодавством.

Адвокатом Мухою Р.М. 07.04.2017 була подана заява, в якій він вказує про неможливість прибути в судове засідання призначене на 10.04.2017 та просить розглянути справу за його відсутності /т.1 а.с.33/. Заява аналогічного змісту була подана також 15.09.2017 /т.2 а.с.89/.

В силу ч. 1 ст. 38 ЦПК України сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати учать у цивільній справі особисто або через представника.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти особа.

Виходячи з наведених норм процесуального законодавства заява подана представником позивача є заявою поданою від імені та інтересах позивача і , відповідно, наявність заяви про розгляд справи за відсутності позивача унеможливлює застосування положень п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України щодо залишення заяви без розгляду.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому не можуть слугувати підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

В порядку ч. 2 ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право, зокрема, постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, підстави для її скасування - відсутні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 15.09.2017 про відмову в задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про залишення позову ОСОБА_2 без розгляду - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: