Постанова № 69852337, 24.10.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 жовтня 2017 року № 826/13782/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Вєкуа Н.Г., суддів: Костенка Д.А., Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БДО" до Національного банку України та Комітету з питань аудиту банків України, третя особа: Аудиторська палата України, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "БДО" до Національного банку України та Комітету з питань аудиту банків України, третя особа: Аудиторська палата України, про:

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 "Про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "БДО" з Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків" від 04 серпня 2016 року № 51;

- визнання протиправними дій відповідача-1 із виключення позивача з Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків;

- зобов'язання відповідача-1 включити позивача до Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків, та повернути свідоцтво про включення до Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на необґрунтованість та безпідставність рішення Комітету з питань аудиту банків України "Про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "БДО" з Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків" від 04 серпня 2016 року № 51, оскільки в оскаржуваному рішенні відсутні відомості про викривлення показників фінансової звітності АТ «Фортуна-Банк» та ПАТ «Апекс-Банк», про які позивач не повідомив Національний банк України та інформація про недостовірність фінансової звітності ПАТ «Діамантбанк».

Крім того, позивач звертав увагу суду, що оскаржуване рішення прийняте лише на підстав доповідної записки Департаменту банківського нагляду від 04.08.2016 року щодо результатів аналізу звітів аудиторів про перевірку річної фінансової звітності банків за 2015 рік, яка не є документом, який фіксує порушення, вчинені аудиторською фірмою, під час проведення аудиторських перевірок банків.

Також, позивач зазначив, що відповідачем застосовано до товариства крайній захід впливу чим порушено принцип пропорційності та балансу між можливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення.

Представник відповідача проти позову заперечував з тих підстав, що оскаржуване рішення прийняте Національним банком України у межах повноважень, у спосіб та порядку, визначеному чинним законодавством України.

Представник відповідача - Комітету з питань аудиту банків України, до суду не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Жодних заяв, клопотань, пояснень чи заперечень до суду не надав.

Представник третьої особи - Аудиторської палати України до суду не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Надіслав прояснення, в яких зазначив, що на думку керівництва Аудиторської палати України позивач має достатньо компетентний фаховий склад працівників та повністю відповідає критеріям, що застосовуються до аудиторських фірм, щоб бути включеним и у Реєстр аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Рішенням Комітету з питань аудиту банків України №51 від 04.08.2016 року Про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «БДО» з Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків вирішено виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «БДО» з Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків.

Пунктом 2 вказаного рішення вирішено анулювати свідоцтво про включення до Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків №0000010, видане Товариству з обмеженою відповідальністю «БДО» на підставі рішення Комітету з питань аудиту банків Національного банку України від 17.09.2012 року №39.

Позивач посилаючись на протиправність оскаржуваного рішення від 04 серпня 2016 року № 51, як такого, що порушує права та законні його інтереси, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

Вирішуючи дану адміністративну справу, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 55 Закону України "Про Національний банк України" встановлено, що головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України. Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 Закону України "Про банки і банківську діяльність" державне регулювання діяльності банків здійснюється Національним банком України у таких формах, зокрема: адміністративне регулювання: встановлення вимог та обмежень щодо діяльності банків.

Згідно ст. 70 згадуваного Закону Банк зобов'язаний забезпечити проведення щорічної перевірки фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності аудиторською фірмою відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, норм і стандартів аудиту, затверджених Аудиторською палатою України згідно з міжнародними стандартами аудиту та етики.

Банк та аудиторська фірма зобов'язані надавати Національному банку України на його вимогу пояснення, у тому числі письмові, з питань зовнішнього аудиту банку.

Реєстр аудиторських фірм підлягає щорічному опублікуванню на сторінках офіційного Інтернет-представництва Національного банку України.

Національний банк України має право вимагати від банку розширення предмета аудиторської перевірки в порядку та обсягах, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.

Аудиторська фірма зобов'язана повідомити Національний банк України про виявлені під час проведення аудиторської перевірки та надання інших аудиторських послуг викривлення показників фінансової звітності, порушення та недоліки в роботі банку, що можуть призвести до його неплатоспроможності, у тому числі значних втрат регулятивного капіталу банку.

Керівники банку зобов'язані забезпечити умови для здійснення зовнішнього аудиту банку відповідно до вимог законодавства України та на вимогу аудиторської фірми надати звіти про проведені Національним банком України перевірки банку та звіти зовнішнього і внутрішнього аудиту банку.

Аудиторська фірма на вимогу Національного банку України зобов'язана надати Національному банку України та уповноваженим ним особам робочі документи аудиторської фірми з питань аудиту банку в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

Відповідно до підпункту а), в) пункту 6.4 розділу VI Положення про порядок ведення Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків, що затверджене постановою Правління Національного Банку України від 17.11.2011р. №410 Національний банк приймає рішення про виключення аудиторської фірми з Реєстру у разі: виявлення Національним банком фактів недостовірності річної фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності банку, достовірність якої було підтверджено аудиторською фірмою у звіті аудитора; неподання до Національного банку інформації, у тому числі документів, відповідно до вимог статей 9 та 70 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 Положення про порядок подання банками до Національного банку України звіту аудитора за результатами щорічної перевірки фінансової звітності, що затверджене постановою Правління Національного Банку України від 09.09.2003 року №389 аудиторська фірма зобов'язана письмово повідомити Національний банк про виявлені під час проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг викривлення показників фінансової звітності, порушення та недоліки в роботі банку, що можуть призвести до його неплатоспроможності, у тому числі значних втрат регулятивного капіталу, не пізніше наступного дня після виявлення до дати складання аудиторською фірмою та надання банку звіту аудитора.

Як вбачається з доповідної записки департаменту банківського нагляду від 04.08.2016 року №В/20-003/8070 щодо результатів аналізу звітів аудиторів про перевірку річної фінансової звітності банків за 2015 рік, Національним банком України виявлено порушення аудиторською фірмою ТОВ «БДО» вимог Закону України « Про банки і банківську діяльність» та нормативно-правових актів Національного банку України, а саме: невідповідність звітів аудиторів вимогам Положення №3892 в частині нерозкриття у повному обсязі інформації у звіті аудиторів; порушення статті 70 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та п.3.1 глави 3 Положення №389 в частині неподання Національному банку України інформації про виявлені під час проведення аудиту викривлення показників фінансової звітності, порушення та недоліки в роботі банку, що можуть призвести до його неплатоспроможності, недостовірність річної фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності банку. Достовірність якої підтверджена аудиторською фірмою у вигляді звітів.

Водночас, судом встановлено, що на запит банку від 30.06.2016 року №20-0004/54029/БТ щодо надання пояснень, позивач листом від 13.07.2016 року №139/07, а повідомив що надсилання листа, як того вимагає стаття 70 закону «Про банки та банківську діяльність» буде дублювати інформацію, яка міститься в аудиторському висновку. Крім того зазначив, що Національний банк володіє інформацією стосовно діяльності ПАТ «Апекс-банк».

Також, як вбачається з матеріалів справи 08.08.2016 року відкликав лист від 13.07.2016 року №139/07/А, у зв'язку з встановленням що зазначений лист підписаний не уповноваженою особою, та листом від 11.08.2016 року надав письмові пояснення, в яких зокрема зазначив про проведення власниками аудиторської фірми внутрішнього розслідування щодо за фактом неподання Національному банкуУкраїни інформації згідно з вимогами статті 70 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Разом з тим, суд звертає увагу, що Національним банком України надано суду копії матеріалів, що слугували підставою для прийняття рішення Комітетом з питань аудиту банків України "Про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю "БДО" з Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків" від 04 серпня 2016 року № 51.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, Департамент банківського нагляду, Комітет з питань аудитів банку неодноразово звертались з листами до Товариства з обмеженою відповідальністю «БДО» про підвищення якості аудиторських послуг, надання пояснень, проведення зустрічної звірки.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи ТОВ «БДО» звернулось з листом до правління Національного банку України, Комітету з питань аудиту банків від 07.08.2017 року №104/08А, в якому зокрема підтвердив факт порушення підпункту 3.1 пункту 3 Положення про порядок подання банками до Національного банку України звіту аудитора за результатами щорічної перевірки фінансової звітності, що затверджене постановою Правління Національного Банку України від 09.09.2003 року №389

Таким чином, наявність викладених вище порушень не заперечується Товариством з обмеженою відповідальністю «БДО».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що захід впливу застосований оскаржуваним рішенням прийнято за наявності підстав визначених Положенням про порядок ведення Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків та є адекватним наявним порушенням.

Щодо тверджень позивача, що відповідачем застосовано до товариства крайній захід впливу чим порушено принцип пропорційності та балансу між можливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення, суд зазначає наступне.

У Рішенні від 25 січня 2012 р. № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Так, як зазначалось вище, відповідно до підпункту а), в) пункту 6.4 розділу VI Положення про порядок ведення Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків, що затверджене постановою Правління Національного Банку України від 17.11.2011р. №410 Національний банк приймає рішення про виключення аудиторської фірми з Реєстру у разі: виявлення Національним банком фактів недостовірності річної фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності банку, достовірність якої було підтверджено аудиторською фірмою у звіті аудитора; неподання до Національного банку інформації, у тому числі документів, відповідно до вимог статей 9 та 70 Закону України "Про банки і банківську діяльність"

При цьому суд звертає увагу, що порушень ст.70 Закону України "Про банки і банківську діяльність" не заперечуволась представником позивача, що підтверджується матеріалами справи.

Водночас суд відхиляє твердження позивача щодо перевищення Національним банком України своїх повноважень з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 6.5 Положення №410 виключення аудиторської фірми з Реєстру здійснюється на підставі рішення Комітету з питань аудиту банків України, з одночасним анулюванням Свідоцтва. Національний банк після прийняття рішення про виключення аудиторської фірми з Реєстру протягом п'яти робочих днів уносить зміни до Реєстру.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Національного банку із виключення позивача з Реєстру аудиторських фірм, які мають право на проведення аудиторських перевірок банків та скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Вєкуа

Судді Д.А. Костенко

Ю.Т. Шрамко