Постанова № 69852136, 23.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

23 жовтня 2017 р. 15:50 год. справа № 820/4733/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання Алавердян Е.А.,

за участю:

представника позивачів - ОСОБА_1,

представника позивачів - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, громадянина Нігерії ОСОБА_6 до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі, ОСОБА_3 та громадянин Нігерії ОСОБА_6, звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в якому просять суд: визнати протиправною бездіяльність Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, щодо не проведення державної реєстрації народження спільної дитини громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянина Нігерії ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 із зазначенням прізвища ім'я по-батькові дитини - ОСОБА_7, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 року з одночасним визнанням батьківства громадянином Нігерії ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов'язати Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області провести державну реєстрацію народження спільної дитини громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянина Нігерії ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 із зазначенням прізвища ім'я по-батькові дитини - ОСОБА_7, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 року з одночасним визнанням батьківства громадянином Нігерії ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та видати свідоцтво про народження дитини.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачів зазначив, що 04.10.2017 року громадянка України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з громадянином Нігерії ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 звернулись до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області зі спільною заявою, якою просили здійснити державну реєстрацію народження спільної дитини на ім'я ОСОБА_7, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Харкові з одночасним визнанням батьківства громадянином Нігерії ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та видати свідоцтво про народження дитини, але 05.10.2017 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області позивачам було надано письмову відповідь № 419/15.1-1-05-01-10, в якій доводить, що державна реєстрація народження спільної дитини з одночасним визнанням батьківства громадянином Нігерії ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 не може бути проведена у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують законність перебування громадянина Нігерії ОСОБА_6 на теперішній час на території України. Отримавши відповідь про неможливість здійснення державної реєстрації народження дитини з одночасним визнанням батьківства громадянином Нігерії ОСОБА_6, позивачі були змушені звернутись до суду.

Представники позивачів у судове засідання прибули, підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили його задовольнити посилаючись на викладені обґрунтування у адміністративному позові.

Представник Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Громадянка України ОСОБА_3 разом з громадянином Нігерії ОСОБА_6 4 жовтня 2017 року звернулись до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області зі спільною заявою про здійснення державної реєстрації народження спільної дитини на ім'я ОСОБА_7, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 року у м. Харкові з одночасним визнанням батьківства громадянином Нігерії ОСОБА_6 та в подальшому отримання свідоцтво про народження дитини.

Позивачі надали до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області разом з заявою медичне свідоцтво про народження дитини для реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану № НОМЕР_1 та усі документи, визначені законодавством.

На своє звернення позивачі отримали від Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області відповідь № 419/15.1-1-05-01-10 від 06.09.2017 року в якій зазначено, що державна реєстрація народження спільної дитини з одночасним визнанням батьківства громадянином Нігерії ОСОБА_6 не може бути проведена, у зв'язку з відсутністю документів, які підтверджують законність перебування громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_6 посилаючись на ст. 126 Сімейного кодексу України (надалі за текстом СК України).

При наданні вищезазначеної відповіді Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області виходив з того, що на підтвердження особи громадянина Федеративної Республіки Нігерії ОСОБА_6 був наданий паспорт, який не містить у собі будь-яких відміток про в'їзд на територію України або законність перебування на території України. Посвідки на постійне проживання іноземця на території України або тимчасового проживання іноземця на території України заявником не було теж надано. В зазначеній відповіді було повідомлено про те, що державна реєстрація народження новонародженої дитини можлива в день звернення відповідно до ст. 135 СК України.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до медичного свідоцтва про народження дитини № НОМЕР_1 дата видачі від 12.09.2017 року, ОСОБА_3 у пологовому будинку № 1 народила дитину (а.с. 30).

Судом встановлено, що громадянка України ОСОБА_3 з громадянином Нігерії ОСОБА_6 в зареєстрованому шлюбі не перебуває.

Також, судом встановлено що 04.10.2017 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області винесено протокол про адміністративне правопорушення, а саме ухилення від виїзду з України після закінчення терміну перебування.

У подальшому, Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення на громадянина Нігерії ОСОБА_6 у розмірі 510,00 грн.. (а.с. 34)

Представником позивачів у судовому засіданні було заявлено клопотання про залучення до матеріалів справи квитанцію від 05.10.2017 року № 11 про сплату адміністративного стягнення у розмірі 510,00 грн..

Відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновлення і анулюванням, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року № 2398-VI (надалі за текстом - Закон № 2398- VI), наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5 «Про затвердження Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян».

Статтею 3 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" № 2398-VI від 01.07.2010 року визначено, що державна реєстрація актів цивільного стану у встановлених законом випадках є обов'язковою. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та Єдиного державного демографічного реєстру в обсязі, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків. Якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. У разі смерті батьків або в разі якщо вони з інших причин не можуть зареєструвати народження дитини, державна реєстрація проводиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина чи в якому вона перебуває. Державну реєстрацію народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" № 2398-VI про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво. Бланки свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану виготовляються за затвердженими Кабінетом Міністрів України зразками та їх описами.

Статтею 21 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" №2398-VI визначено, що у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо: 1) державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; 2) державна реєстрація повинна проводитися в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; 3) з проханням про державну реєстрацію звернулася недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.

В ході розгляду адміністративної справи та дослідженні змісту листа Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 06.09.2017 року судом не встановлено, а з боку суб'єкта владних повноважень не доведено законного законодавчого підґрунтя відмови у державній реєстрації враховуючи зміст ст. 21 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Частиною 2 статті 21 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" №2398-VI зазначено, що орган державної реєстрації актів цивільного стану на прохання особи, якій відмовлено в державній реєстрації актів цивільного стану у зв'язку з наявністю однієї з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, повинен викласти причину такої відмови в письмовій формі.

Суд констатує, що зміст листа Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 06.09.2017 року не містить посилання на ст. 21 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження правила державної реєстрації актів громадянського стану в Україні» від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 затверджено правила державної реєстрації актів громадянського стану в Україні (надалі за текстом - наказ №52/5).

Відповідно до п. 2 розділу І наказу №52/5, державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, встановлених законом, зміна імені, смерть відповідно до Сімейного кодексу України та Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та інших актів законодавства. Відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть підлягають обов'язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відповідно до порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 N 1064.

Відповідно до п. 6 Розділу І наказу №52/5, про факт державної реєстрації акту цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видаються відповідні свідоцтва про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть на бланках, виготовлених за зразками та їх описами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2010 N 1025 "Про затвердження зразків актових записів цивільного стану, описів та зразків бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану".

Пунктом 9 Розділу І наказу №52/5, працівники органів державної реєстрації актів цивільного стану зобов'язані додержуватись таємниці державної реєстрації актів цивільного стану. Відомості про національність, освіту, сімейний стан, а також адресу, дату і місце народження фізичної особи, які стали відомі працівнику органу державної реєстрації актів цивільного стану у зв'язку з державною реєстрацією акту цивільного стану, є конфіденційними і розголошенню не підлягають.

Розділом II наказу №52/5 визначені загальні норми державної реєстрації актів цивільного стану, а саме: 1. Державна реєстрація акту цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану шляхом складання актового запису цивільного стану в електронному вигляді у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та на паперових носіях.

Пунктом 3 розділу ІІ наказу № 52/5 передбачено, що для державної реєстрації актів цивільного стану подаються документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації, а також паспорт громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідка на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.

Згідно з п. 4 розділу ІІ наказу № 52/5 зазначено, що у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо державна реєстрація суперечить вимогам законодавства України; державна реєстрація повинна проводитись в іншому органі державної реєстрації актів цивільного стану; з проханням про державну реєстрацію звернулась недієздатна особа або особа, яка не має необхідних для цього повноважень.

Якщо орган державної реєстрації актів цивільного стану на прохання особи, якій відмовлено в державній реєстрації актів цивільного стану у зв'язку з наявністю однієї з підстав, зазначених в абзаці першому цього пункту, повинен викласти причину такої відмови в письмовій формі.

Також, розділом III пунктом 1 наказу 52/5 врегульовує порядок державної реєстрації народження фізичної особи та її походження. Зазначено, що державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України.

Згідно з підпунктів 2 та 3 розділу ІІІ зазначено підстави для проведення державної реєстрації народження дитини, в тому числі медичне свідоцтво про народження (форма N 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 N 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за N 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. Державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них. Якщо батьки дитини не перебувають у шлюбі, то народження дитини може бути зареєстроване за місцем проживання особи, яка визнає себе батьком дитини, якщо із заявою про державну реєстрацію народження ця особа одночасно подає заяву про визнання батьківства.

Також, відповідно до пункту 12 розділу ІІІ наказу № 52/5 визначено, що одночасно із заявою про державну реєстрацію народження подаються та в актовому записі про народження зазначаються: а) паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред'явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державній реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. Дані про громадянство в актовому записі про народження та свідоцтві не заповнюються, про що робиться відповідний запис у графі "Для відміток" актового запису про народження. Надалі ці дані можуть бути доповнені відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану; б) паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі якщо державна реєстрація народження проводиться не батьками, а іншою особою; в) документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері). За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його державну реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини. У графі "Підстава запису відомостей про батька" вказується одна з підстав: місце та дата державної реєстрації шлюбу, номер актового запису про шлюб; дата подачі спільної заяви батьків про визнання батьківства та проставляються підписи батьків; заява матері дитини та проставляється її підпис.

Пунктом 15 розділу ІІІ наказу № 52/5 передбачено, що якщо батьки не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі одного із документів, передбачених у пункті 2 цієї глави, а походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини про визнання батьківства (додаток 2).

Порядок внесення до державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Реєстр) відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, а також установлює форми витягів з Реєстру та умови їх видачі визначено Інструкцією з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382 (далі - Інструкція з ведення Реєстру).

Згідно з пунктом 2.1.1 Інструкції з ведення реєстру, відомості актових записів про народження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, складених органами державної реєстрації актів цивільного стану, а також дипломатичними представництвами та консульськими установами України, підлягають обов'язковому внесенню до Реєстру.

Окремо суд звертає увагу на посилання відповідача у його відповіді від 06.09.2017 року про можливість проведення державної реєстрації народження новонародженої дитини на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України зазначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

З урахуванням наведеної норми суд констатує, що відповідач у власній відповіді посилається на наявність спільної заяви батьків, а за таких обставин зазначене посилання Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області є помилковим.

Частини 5 ст. 55 Конституції України про права і свободи людини і громадянина захищаються судом визначено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS № 005.

Відповідно до положень статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

За таких підстав, враховуючи обґрунтованість та законність позовних вимог, встановлення судом факту бездіяльності з боку відповідача дій, а також відсутність заперечень проти задоволення позову, адміністративний позов ОСОБА_3, громадянина Нігерії ОСОБА_6 до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно вимог ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави та ст. 9 КАС України, де передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають вимогам діючого законодавства.

Щодо вимоги представника позивача, заявленої в порядку ст. 267 КАС України, шляхом зобов'язання відповідача подати у десятиденний термін з дня набрання судовим рішенням по даній справи, звіт про його виконання, суд зазначає, що встановлення судового контролю є правом а не обов'язком суду. Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що відповідач може ухилятись від виконання рішення по даній справі, у разі набрання останнім законної сили.

Розподіл судових витрат здійснюється в порядку ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3, громадянина Нігерії ОСОБА_6 до Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Сумська, 61, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 23320813), щодо не проведення державної реєстрації народження спільної дитини громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянина Нігерії ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 із зазначенням прізвища ім'я по-батькові дитини - ОСОБА_7, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 року з одночасним визнанням батьківства громадянином Нігерії ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2.

Зобов'язати Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Сумська, 61, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 23320813) провести державну реєстрацію народження спільної дитини громадянки України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянина Нігерії ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 із зазначенням прізвища ім'я по-батькові дитини - ОСОБА_7, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 року з одночасним визнанням батьківства громадянином Нігерії ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та видати свідоцтво про народження дитини.

Стягнути солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Сумська, 61, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 23320813) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_2) та громадянина Нігерії ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2, АДРЕСА_1) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 640,00 (шістсот сорок) грн. 00 коп..

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 27.10.2017 року.

Суддя Супрун Ю.О.