Ухвала суду № 69852086, 26.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

26.10.2017 р. Справа № 820/4422/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Панова М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Андрієць М.О.,

прокурора - Захарової Н.О.,

прокурора - Коваленко Н.В.,

прокурора - Кріциної Н.Г.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

третя особа 1 - не прибула,

третя особа 2 - не прибула,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Харківської міської ради, Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ

Позивачі, Харківська міська рада, Заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 3 звернулись до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить суд скасувати рішення №35790164 державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради ОСОБА_2 від 21.06.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під реєстраційним №1282140463101, номер запису 21045999, права ОСОБА_4 власності на нежитлове приміщення літ. "Б-2", гараж №4, загальною площею 20,9 кв. м. розташоване за адресою: м. Харків, вул. Краснодарська, 171.

26.10.2017 у судовому засіданні судом було поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі.

Прокурори та представник позивача проти закриття провадження у справі заперечували.

Відповідач проти закриття провадження у справі не заперечувала.

Суд зазначає, що предметом розгляду даної справи є скасування рішення державного реєстратора Чугуївської міської ради Харківської області ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №35790164 від 21.06.2017, на підставі якого ОСОБА_2 внесла відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обєкт нерухомого майна №1282140463101, а саме нежитлове приміщення літ. "Б-2", гараж №4, загальною площею 20,9 кв.м., розташований за адресою: м. Харків, вул. Краснодарська, 171, а також внесла відомості про право приватної власності на вказаний об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_3 (код НОМЕР_1), з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно положень ч.1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку, що завданням адміністративного судочинства є розгляд і вирішення спорів про поновлення порушених субєктивних прав громадян і організацій у сфері публічно - правових відносин.

Положеннями статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що є справою адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, справою адміністративної юрисдикції є спір, який виник між двома (кількома) конкретними субєктами стосовно їхніх прав та обовязків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один субєкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) субєкта, а ці субєкти відповідно зобовязані виконувати вимоги та приписи такого владного субєкту. У випадку якщо субєкт владних повноважень у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого субєкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно не може вирішуватись адміністративним судом.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень", згідно п.7 ч.1 ст. 3 КАС України, означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із правом власності на нежитлове приміщення, гараж, зареєстрованим за третьою особою, з правомірністю якого не погоджується позивач, суд приходить до висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає із цивільно-правових відносин у сфері права власності, є фактично спором про право, а отже має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-41а16 від 14.06.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про закриття провадження в адміністративній справі за позовом Харківської міської ради, Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про скасування рішення, оскільки вказану позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а її розгляд має здійснюватись відповідним місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність закрити провадження по справі.

Керуючись ст.ст. 157, 186 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Харківської міської ради, Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №3 до Державного реєстратора відділу державної реєстрації Чугуївської міської ради Харківської області ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, Управління освіти адміністрації Немишлянського району Харківської міської ради про скасування рішення.

Розяснити позивачу, що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст ухвали виготовлено 27 жовтня 2017 року.

Суддя М.М.Панов