Постанова № 69851851, 26.10.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 жовтня 2017 р. № 820/3802/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Тітова О.М.,

за участю секретаря судового засідання - Костіної А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Новікової А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Харківської митниці ДФС про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2017 року № UA807000/2017/000305/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2017 року № UA807000/2017/000305/2 винесено відповідачем неправомірно, оскільки визначений другорядний метод посадовою особою митного органу може бути застосований лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм ч.3 ст.57 Митного Кодексу України.

Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких зазначив, що подані позивачем до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, яка сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар. Таким чином, відповідач діючи в межах правового поля та у відповідності до вимог до чинного законодавства, прийняв обґрунтовані рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні сторони підтримали свої правові позиції в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, 16.06.2017, позивачем згідно положень ч.2 ст.53 МК України були надані документи для митного оформлення, які підтверджують митну вартість товарів за основним методом.

16.06.2017 посадовою особою митного органу (Митний пост «Харків- Центральний») Битяк В.А. відносно ФОП ОСОБА_3 був сформований протокол обробки електронного документу із змісту якого вбачається, що документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, які надані декларантом не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, додатково вимагав надати (за наявності) додаткові документи, передбачені п.5, 6, 8 ч.З ст.53 МК України.

Судом встановлено, що 21.06.2017 посадовою особою митного органу (Митний пост «Харків- Центральний») Клинцовим І.М. відносно ФОП ОСОБА_3 винесено рішення про коригування митної вартості товарів за UA807000/2017/000305/2.

Із змісту рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2017 за UA807000/2017/000305/2 вбачається, що в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності (в рахунку проформі відсутній номер), не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, (відсутній переклад митної декларації країни відправлення), а також в зв'язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених ч.З ст.53 МК України, заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі ст.54, 55, 57-59 наведеного кодексу.

Позивач не погодився з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів від 21.06.2017 р. та звернувся до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII ГАТТ «Оцінка товару для митних цілей» та Угода про застосування статті VII ГАТТ.

Відповідно до пункту 2(а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2(b) статті під «дійсною вартістю» повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів" (а) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на аналогічний товар.

Таким чином, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості. Зазначене можливо здійснити тільки шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною у митного органу інформацією - рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено і інформація про які ретельно перевірялась.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України (далі - МКУ) орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.5 ст.54 МКУ орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МКУ додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання митної вартості.

Таким чином, митниця зобов'язана здійснювати контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази, митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

З матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення позивачем ОСОБА_3 до митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС була подана електронна митна декларація (далі - ЕМД) типу ІМ-40 ДЕ UA807000/2017/000305/2 від 16.06.2017 на товар «Кріплення, фурнітура з недорогоцінних металів, що використовується для вхідних металевих дверей, петлі (завіси), що приварюються в процесі установки. Петлі для приварювання- 20000 шт. Фурнітура побутового призначення, немає радіотехнічних елементів, торгівельна марка: немає даних, країна виробника: СМ, виробник: Pinghu Тепdеnсу Нагdwaге Со., LТВ, СНINA» .

Зазначений товар надійшов на адресу ФОП ОСОБА_3 за зовнішньоекономічною угодою №аs1801/17 від 18.01.2017 укладеною з контрагентом - фірмою Pinghu Тепdеnсу Нагdwaге Со., LТВ, СНINA, відповідно до Додатку №1 від 26.01.2017, рахунку-проформи від 24.01.2017 та інвойсу №1485021-6-1-1 від 20.04.2017.

На далі, посадовою особою митного поста «Харків-центральний» при перевірці заявленої митної вартості зазначеного товару спрацював ризик, який був згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками (далі - АСАУР), а саме: 105-2 та 106-2 «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин З та 4 ст. 53 МКУ».

Відповідно до п.8 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які перемішуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 (далі - Методичні рекомендації), у випадках спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів.

Під час перевірки заявленої декларантом митної вартості зазначеного товару посадовою особою митниці відповідно до пп.2.5 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій було здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

За результатами аналізу встановлено, що заявлена позивачем митна вартість товару за вищевказаною митною декларацією менша ніж за інформацією по фактам митних оформлень в інших митницях України в найближчий час до часу митного оформлення оцінюваних товарів: митна вартість товару по МД №UA 807180/НОМЕР_1 від 16.06.2017 становила 1,50 дол. США/кг, що менш ніж за інформацією по фактам митних оформлень подібних (аналогічних) товарів, оформлених Харківською та іншими митницями ДФС, а саме: мінімальний рівень подібних товарів у максимально наближений час становив від 2,81 дол. США/кг.

Зазначені обставини стали підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів, наданих декларантом на підтвердження заявленої митної вартості.

Відповідно до пп.2.11, 2.12 п.2 розділу 2 Методичних рекомендацій, посадовою особою відділу контролю митної вартості управління адміністрування митних платежів було здійснено перевірку наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість, та наявності розбіжностей у документах, наданих декларантом, за результатами чого було встановлено наступне.

Документи, подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності: в рахунку проформі відсутній номер, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; відсутній переклад митної декларації країни відправлення, в зв'язку з чим не можна співставити відомості щодо відправника, отримувача товару та інших важливих даних, зазначених в митній декларації країни відправлення та МД №UA 807180/НОМЕР_1 від 16.06.2017.

Відповідно до положень ч.10 ст.58 МКУ однією із складових митної вартості товару є транспортні витрати до місця ввезення на митну територію України, які, враховуючи умови поставки «FОВ», повинні при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Згідно п.6 ч.2 ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

На підтвердження транспортних витрат декларантом були подані наступні документи, зазначені у гр. 44 МД: Коносамент №MWNBODE17040815FDD від 30.04.2017; Рахунок №925 від 06.06.2017; «Справка транспортньїх расходов» без номеру та дати; Довідка про транспортні витрати №925 від 06.06.2017 р., видана ТОВ «ТАНІТ»

Після дослідження документів Харківська митниця ДФС прийшла до висновку, що зазначені документи про транспортні витрати не можуть бути визнані документами, що належним чином підтверджують числове значення транспортних витрат, як складової митної вартості товарів, у зв'язку з тим, що «Справка транспортньїх расходов» видана не компанією-перевізником, а складена самим позивачем, що не може бути належним підтвердженням витрат на транспортування.

Що стосується довідки про транспортні витрати від 06.06.2017 №925, то зазначена довідка видана ТОВ «ТАНІТ», з яким ФОП ОСОБА_3 уклав договір транспортного експедирування №22.06.2016/231-10Д від 22.06.2016.

Відповідно до зазначеної довідки «вартість морського перевезення в контейнері MSKU0596169, 1*40HC, вага брутто - 28421,50 кг, на умовах FОВ Ningo, China до порта Одеса, Україна для вантажу по коносаментам №MWNBODE17040815FDA складає 43 378,50 грн.», при цьому в цій довідці зазначені коносаменти, які взагалі не подавались до митного оформлення та які не мають відношення до перевезення контейнеру MSKU0596169, 1*40HC. Відповідно до гр. 44 МД №UA807180/2017/301654 від 16.06.2017 було подано коносамент №MWNBODE17040815FDD від 30.04.2017, що свідчить про те, що дана довідка також містить розбіжності та не може бути документом, який належним чином підтверджує числове значення транспортних витрат, як складової митної вартості товарів.

Пунктом 2.4.2 договору транспортного експедирування (далі - Договір) №22.06.2016/231-1OД від 22.06.2016 визначено, що Клієнт (ФОП ОСОБА_3.) зобов'язаний надати Експедитору заявку на надання транспортно- експедиторських послуг не менше ніж за 5 робочих днів до заявленої дати готовності вантажу до відвантаження/приймання.

При цьому, пунктом 3.1. Договору передбачено, що послуги Експедитора, а також інші витрати та інші платежі, здійсненні Експедитором на користь Клієнта та пов'язані з виконанням даного Договору, оплачуються Клієнтом на підставі виставленого Експедитором рахунку в термін, передбачений п. 3.2 цього Договору.

Відповідно до пункту 3.2 Договору Клієнт оплачує рахунки Експедитора протягом 3 (трьох) календарних днів з дати його оформлення з перекладом зазначених у рахунку сум на розрахунковий рахунок Експедитора.

З урахуванням вищевикладеного Харківською митницею ДФС встановлено, що документами, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів у даному випадку за даним договором є заявка та рахунок експедитора, платіжне доручення про сплату послуг.

Однак, під час митного оформлення декларантом до Харківської митниці ДФС з усіх вищезазначених документів було подано лише рахунок №925 від 06.06.2017.

Відповідно до рахунку №925 від 06.06.2017 на суму 43 378,50 грн. рахунок підлягає сплаті протягом 3-х банківських днів, у разі не сплати рахунку у зазначений термін експедитор залишає за собою право анулювати цей рахунок та виставити новий з урахуванням зміни вартості наданих послуг.

Так, на день подачі МД №UA807180/2017/301654 від 16.06.2017, позивачем не було надано документів, які підтверджували б оплату витрат на транспортування, що підтверджується відсутністю реквізитів відповідного платіжного доручення на суму 43 378,50 грн. у гр. 44 зазначеної МД.

Викладені вище обставини справи доводять той факт, що документи, подані декларантом до Харківської митниці ДФС разом з вищевказаною митною декларацією містили розбіжності, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Вищезазначені обставини стали підставою для витребування додаткових документів, перелік яких передбачений статтею 53 МКУ, про що було повідомлено декларанта 16.06.2017 шляхом направлення йому електронного повідомлення.

Крім того, позивача було повідомлено, що він за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проведення консультації та витребування додаткових документів відображено у електронних повідомленнях декларанту ФОП ОСОБА_3, про що свідчать матеріали справи.

Зокрема декларанта було повідомлено, що на виконання вимог ст.54 МКУ та відповідно до вимог ст.53 МКУ у зв'язку з тим, що документи, зазначені у ч.2 ст.53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ні товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з цим суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до положень ч.5 ст.53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Також відповідно до положень ч.6 ст.55 МКУ консультації проводяться у письмовому вигляді на вимогу декларанта.

Як вбачається з матеріалів справи, звернення декларанта щодо проведення письмової консультації між митницею та декларантом з метою обміну наявною інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів до Харківської митниці ДФС не надходило.

Матеріалами справи підтверджено, що 20.06.2017 декларантом було надіслано до митниці лист ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 20.06.2017 №1567 щодо вартості товару.

Крім того, 21.06.2017 декларантом було надіслано до митниці лист про відмову в наданні інших додаткових документів, та вимогу видати рішення про коригування.

Таким чином, станом на 21.06.2017 декларантом, не було надано всіх необхідних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, документи, що були надані позивачем при митному оформленні та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, в листі ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 20.06.2017 №1567 було зазначено що він носить консультаційний характер.

Враховуючи вищевикладене, митницею було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за ціною угоди на рівні 1,50 дол. США/кг, та коригування задекларованого рівня за другорядним методом визначення митної вартості.

Відповідно до 4.6 ст.54 МКУ орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 ст.53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (п.2 ч.6 ст.54 МКУ); невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості товару, умовам наведеним у главі 9 МКУ(п.3 ч.6 ст.54 МКУ).

Враховуючи зазначені положення МКУ Харківською митницею ДФС було прийняте рішення про неможливість застосування до товарів позивача, заявлених до митного оформлення за вказаними ЕМД, основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що Харківською митницею ДФС 21.06.2017 було правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2017/000305/2 за другорядним методом відповідно до положень ст,ст.59, 60, 61 МКУ, яке оформлено з додержанням вимог Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195.

У відповідності до статті 57 МКУ, основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (окрім методів на основі віднімання та додавання вартості). Якщо митна вартість не може бути визначена за 1-м методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом, для обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до ст. 59 (за ціною щодо ідентичних товарів), ст. 60 (за ціною щодо подібних товарів) та обміну інформацією за наявністю.

Судом встановлено, що у графі 33 вказаних рішення про коригування митної вартості товарів зазначено обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.54, 55, 57, 58, 59 МКУ, джерело інформації, використаної при коригуванні митної вартості та розрахунок митної вартості.

З урахуванням положень ст.ст. 59, 60 МКУ, джерелом інформації для вказаних рішень про коригування митної вартості товарів використана наявна у митного органу цінова інформація на подібні та ідентичні товари за фактами митних оформлень ЄАІС: митні декларації № UA 500030/2017/6038 від 07.05.2017, № UA 500120/2017/1328 від 29.04.2017, № UA807170/2017/311094 від 10.05.2017.

Також, Харківською митницею ДФС була оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, якою відмовлено у митному оформленні митної декларації UA807180/2017/301654 від 16.06.2017 UA807180/2017/30010 від 21.06.2017 (далі - картка відмови) на підставі ч.6 ст.54, ст. 256 МКУ та у спосіб, що визначений Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за № 1360/21672 .

Суд зазначає, що товар позивача було оформлено та випущено у вільний обіг за новою митною декларацією UA807180/2017/301795 від 21.06.2017 і на теперішній час саме ця декларація має юридичну силу.

Відповідно до ч.8 ст.264 МКУ з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Що стосується доводів позивача, що у рішенні про коригування митної вартості товарів як і в протоколі обробки електронного документу посадова особа митного органу не зазначає у яких саме документах містяться вказані розбіжності, наявні ознаки підробки або документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, суд зазначає наступне.

Згідно вимог Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, не передбачене відображення у рішенні про коригування митної вартості товарів відомостей про те, які саме з наданих декларантом документів містять неповні відомості та/або розбіжності та які саме документи не містять в собі всіх даних на підтвердження обраного методу визначення митної вартості товару. Аналогічної вимоги не містить і стаття 53 МКУ.

Також, суд зазначає, що в подальшому позивач листом від 20.07.2017 б/н звернувся до Харківської митниці ДФС щодо перегляду в порядку частини дев'ятої статті 55 МКУ рішення про коригування митної вартості. До вказаного листа позивач надав наступні документи: копія експортної митної декларації Китайської народної республіки, яка переведена на українську мову 11.07.2017, копія платіжного доручення від 13.06.2017 №512, копія висновку державного підприємства «Укрпромзовнішекспертиза» від 20.06.2017 №1567, Копія каталогу на 11 аркушах.

Перевірівши представлені ФОП ОСОБА_3 додаткові документи відповідачем було з'ясовано, що не надано всіх витребуваних митним органом додаткових документів, надання яких передбачено частиною 3 статті 53 МКУ. Крім того, в наданих додаткових документах також містилися розбіжності, зокрема: зазначений у товаросупровідних документах та МД №UA8071800/2017/301795 від 21.06.2017 відправник та контрактоутримувач не відповідає даним в митній декларації (перекладі) країни відправлення; номер договору заявлений у МД №UA8071800/2017/301795 від 21.06.2017 не відповідає номеру, вказаному в митній декларації країни відправлення; сума, що вказана у платіжному дорученні на оплату морського фрахту, не відповідає задекларованій сумі фрахту у МД №UA8071800/2017/301795 від 21.06.2017. В наданому каталозі товарів відсутні вартісні показники.

Враховуючи зазначені обставини та керуючись вимогами статей 54, 55, 58 МКУ, митний орган листом від 26.07.2017 № 4892/00-1/20-70-19-01 повідомив ФОП ОСОБА_3, що надані ним додаткові документи, не спростовують сумнівів щодо прийнятності задекларованого рівня митної вартості оцінюваного товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, що унеможливлює перегляд рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2017 №UA8071800/2017/301795.

З приводу цього позивач у своїй позовній заяві зазначає, компанія-реалізатор (відправник) - Завод скобяних виробів «Машунь», м. Пінху, яка зазначена в експортній митній декларації КНР від 25.04.2017 це одна й та сама компанія, яка зазначена в декларації митної вартості від 21.06.2017 №№UA8071800/2017/301795 - Pinghu Tendency Hardware Co.,LTD

Суд зазначає, що дані доводи позовної заяви спростовуються наступним.

Так, в МД від 21.06.2017 у графі 2 «Відправник/Експортер» зазначено: Pinghu Tendency Hardware Co.,LTD No.158, Suijian Road, Dushangang Town Pinghu City Zhejiang Province, CHINA, а в митній декларації (перекладі) країни відправлення у графі «Компанія-відправник» зазначено ТОВ Компанія обслуговування підприємств «Ідатун», пров. Чжезян, натомість позивач посилається на те, що компанія- реалізатор зазначена в МД країни відправлення, а саме Завод скобяних виробі «Машунь», м. Пінху, є тією ж самою компанію, що і компанія зазначена в МД від 21.06.2017, хоча документів які б підтверджували дане твердження позивач не надав ні до митного органу, ні суду.

Так, взагалі, в МД країни відправлення вбачається складна географія поставки, оскільки в ній зазначені - компанія-відправник, компанія-реалізатор і компанія-заявник, а одержувач (ФОП ОСОБА_3.) взагалі не зазначений в цій митній декларації, при цьому документів, які б дали змогу прослідкувати географію поставки від виробника до одержувача позивач не надавав.

Що стосується доводів позивача, що номер договору 1485024-6, який зазначений в експортній митній декларації КНР від 25.04.2017 відповідає номеру зазначеному в інвойсі від 20.04.2017 №1485024-6 та пакувальному листі від 20.04.2017 №11485024-6, то,суд зазначає, що номер договору в митній декларації країни відправлення повинен відповідати номеру договору країни призначення, оскільки це підтверджує, що саме на виконання цього договору Продавцем було відправлено товар Покупцю на умовах передбачених даним договором, а також, номер інвойсу та номер пакувального листа, на які посилається позивач, між собою відрізняються.

Також, у своїй позовній заяві позивач стверджує, що «відповідачу подавалася уточнююча довідка транспортних витрат з урахуванням морського фрахту та експедиторських послуг заявленого контейнер і вантажу контейнера, а також рахунки від 06.06.2017 №929, від 06.06.2017 №925, від 07.06.2017 №939, що морський фрахт складався окрім заявленого товару у МД №UA8071800/2017/301795 від 21.06.2017 ще і з інших контейнерів та товарів, а вартість задекларованого товару у вказаній декларації від 21.06.2017 входила в загальну суму, яка зазначена в платіжному дорученні від 13.06.2017 №512.

Довідка-розбивка транспортних витрат, як зазначалося вище, складена самим позивачем, а не компанією-перевізником, не містить номера і дати видачі, що говорить про те, що зазначена довідка не може бути належним підтвердженням витрат на транспортування.

Рахунки від 06.06.2017 №929 та від 07.06.2017 №939, уточнююча довідка транспортних витрат з урахуванням морського фрахту та експедиторських послуг заявленого контейнера та вантажу контейнера, а також лінійний коносамент від 30.04.2017, на які посилається позивач, взагалі до митниці не надавалися, що підтверджується відсутністю реквізитів зазначених документів у гр.44 митної декларації №UA807180/2017/301654 від 16.06.2017 та відсутністю цих документів в додатках до листа ОСОБА_3 від 20.07.2017 б/н.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 21.06.2017 року № UA807000/2017/000305/2 винесено Харківською митницею ДФС правомірно на підставі та з урахуванням ст.ст. 53-61 Митного Кодексу України, а відтак позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Харківської митниці ДФС про скасування рішення - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 27 жовтня 2017 року.

Суддя О.М. Тітов