Постанова № 69851655, 26.10.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3685/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ТОВ «Наметове містечко» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ «Наметове містечко» до Головного управління ДФС в Одеській області, за результатом розгляду якого позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.07.2017 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, рішення про застосування штрафних санкцій від 04.07.2017 №№ НОМЕР_4, НОМЕР_5 та вимогу про сплату боргу (недоїмка) від 04.07.2017 року № 00095313000.

В обґрунтування адміністративного позову представник позивача зазначив наступне.

В період з 08 червня по 17 червня 2017 року співробітниками ГУ ДФС в Одеській області було проведено фактичну перевірку ТОВ «Наметове містечко» в частині дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами перевірки складено Акт фактичної перевірки № 646/15-32-13-06/31772565 від 19.06.2017 року, та винесено податкові повідомлення-рішення:

№ НОМЕР_1 на суму 4259,23 грн., № НОМЕР_2 на суму 364,00 грн., №0009521306 на суму 510,00 грн., від 04.07.2017; прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0009541306 на суму 1276,00 грн., №0009551306 на суму 308,00 грн., від 04.07.2017; внесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 00095313000 на суму 3080,00 грн. від 04.07.2017.

Позивач зазначає, що висновки вказаного акту перевірки та податкові повідомлення-рішення є такими, що винесені із порушеннями норм матеріального та процесуального права так як перевіряючі дійшли висновку стосовно порушення ТОВ «Наметове містечко» вимог чинного законодавства в сфері трудових відносин, виключно на підставі пояснень двох працівників, які були надані ними під тиском, не відповідають документам та дійсності.

Позивач не погоджується з висновками акту фактичної перевірки та прийнятими відповідачем на підставі висновків даного акту податкових повідомлень-рішень, вимогою про сплату податкового боргу та рішенням про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, отже звернувся до суду з цим позовом.

У судове засідання 09.10.2017 року сторони не зявились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

26.09.2017 року до матеріалів справи залучені письмові заперечення представника відповідача на позов (а.с. 60-65), які фактично дублюють зміст акту перевірки, та в яких зазначено про правомірність проведення перевірки й винесених оскаржуваних рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, у звязку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, а також за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Дослідивши матеріали справи з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з акту фактичної перевірки від 19.06.2017 року № 646/15-32-13-06/31772565, на підставі вимог пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.80.2.7 п.80.2ст.80 пп. 75.1.3 п. 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, та наказу ГУ ДФС в Одеський області №2008 від 08.06.2017 року, проведена фактична перевірка діяльності ТОВ «Наметове містечко в частині дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Перевірка проводилась з 08.06.2017 року по 17.06.2017 року.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем виявлено наступні порушення законодавства:

- ст.168Податкового Кодексу України, внаслідок чого донараховано податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковим агентами з доходів платника у вигляді заробітної плати у сумі 2520,00 грн.;

- пп.168.1.1 п 168.1 ст 168 Податкового кодексу України внаслідок чого було занижено зобов'язання по сплаті військового збору на загальну суму 210,00 грн.

- ст.6, ст.7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» внаслідок чого встановлено заниження єдиного внеску на загальну суму 3872,00грн.

На підставі висновків актів перевірки ГУ ДФС в Одеській області № 646/15-32-13-06/31772565 від 19.06.2017 року, винесено податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1 на суму 4259,23 грн., № НОМЕР_2 на суму 364,00 грн., №0009521306 на суму 510,00 грн., від 04.07.2017; прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0009541306 на суму 1276,00 грн., №0009551306 на суму 308,00 грн., від 04.07.2017; внесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 00095313000 на суму 3080,00 грн. від 04.07.2017.

Позивачем були надані докази укладення цивільно-правового договору 01.06.2017 між фізичною особою ОСОБА_1 і ТОВ «Наметове містечко» про надання послуг ( виконувати роботи) за яким ОСОБА_1 зобовязалась надавати послуги (виконувати роботи), а ТОВ «Наметове містечко» зобовязується приймати і оплачувати дані послуги в період з 01.06.2017 по 09.06.2017.

Проте під час перевірки відповідачем не було досліджено вказаний договір про надання послуг, та не зазначено в поясненнях про наявність даного договору, тому суд приходить до висновку, що даний договір не є доказом трудових відносин на момент проведення перевірки.

Судом встановлено , що відповідно до наказу ТОВ «Наметове містечко» № 42-К від 09.06.2017 «Про прийняття на постійну роботу» ОСОБА_1І прийнято на постійну роботу на посаду продавця з 11.06.2017 року, тим самим підтверджується наявність порушень законодавства, так як ОСОБА_1 відповідно до наданих нею пояснень працювала продавцем у ТОВ «Наметове містечко» з 11.03.2017 року.

Відповідно до пояснень зазначених в акті фактичної перевірки № 646/15-32-13-06/31772565 від 19.06.2017 року ОСОБА_2 працює в ТОВ «Наметове містечко» з травня 2016 року, проте за наказом ТОВ «Наметове містечко» від 05.07.2016 № 26-К ОСОБА_2 прийнята на постійну роботу на посаду продавця до ТОВ «Наметове містечко» з 06.07.2017 року.

Відповідно до положень п. 75.1 ст. 75 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Приписами п. п. 80.1, 80.2, 80.6 ст. 80 ПКУ передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Позивачем були надані докази укладення цивільно-правового договору 01.06.2017 року між фізичною особою ОСОБА_1 і ТОВ «Наметове містечко» про надання послуг (виконувати роботи) за яким ОСОБА_1 зобовязалась надавати послуги (виконувати роботи), а ТОВ «Наметове містечко» зобовязується приймати і оплачувати дані послуги в період з 01.06.2017 по 09.06.2017рр.

Проте під час перевірки позивачем не був наданий договір про надання послуг, та не зазначено в поясненнях про наявність даного договору, тому суд критично оцінює вказаний договір.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до наказу ТОВ «Наметове містечко» № 42-К від 09.06.2017 «Про прийняття на постійну роботу» ОСОБА_1І прийнято на постійну роботу на посаду продавця з 11.06.2017 року. Разом з тим, суд критично оцінює посилання перевіряючих на наявність порушень позивачем законодавства, лише на її поясненнях про те що вона працює з 11.03.2017 року.

Відповідно до акту фактичної перевірки № 646/15-32-13-06/31772565 від 19.06.2017 року ОСОБА_2 працює в ТОВ «Наметове містечко» з травня 2016 року, проте за наказом ТОВ «Наметове містечко» від 05.07.2016 № 26-К ОСОБА_2 прийнята на постійну роботу на посаду продавця до ТОВ «Наметове містечко» з 06.07.2017 року.

Згідно положень ст. 83 ПКУ, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Суд зазначає, що окрім пояснень працівників, посадовими особами контролюючого органу не було надано до суду жодних доказів про факт їх роботи без належного укладання відповідних договорів, разом з тим, зазначені вище пояснення стали єдиною підставою для відповідача дійти висновку про порушення позивачем податкового законодавства.

Відповідно до положень п.п. 86.1, 86.5 ст. 86 ПКУ, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Приписами пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ передбачено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно ст. 171 ПКУ, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Відповідно до п.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є: роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Наметове містечко» підлягають задоволенню, а оскаржувані рішення визнанню протиправними та скасуванню, оскільки відповідачем не було доведено виявлених порушень щодо оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) позивачем.

Суд зазначає, що статтею 83 Податкового Кодексу України визначено матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, а саме:

Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення;

Згідно ст. 16 Закону України «Про інформацію» Податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Статтею 74 Податкового Кодексу України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що пояснення працівників підприємства, яке перевіряється не є матеріалами, які є підставами для висновків під час проведення перевірок.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Решта доводів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 14, 70, 71, 86, 159-164, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ТОВ «Наметове містечко» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій по єдиному внеску, вимоги про сплату податкового боргу - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 04.07.2017 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, рішення про застосування штрафних санкцій від 04.07.2017 №№ НОМЕР_4, НОМЕР_5 та вимогу про сплату боргу (недоїмка) від 04.07.2017 року № 00095313000.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Корой