Постанова № 69851383, 23.10.2017, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/970/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Свергун І.О.,

за участі секретаря Карча В.М.,

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2017 № 03/18),

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 05.07.2017 № ВДЗ/126),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення капіталізованих платежів,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі ВВД ФССНВВПЗ у м. Сєвєродонецьку) звернулося до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (далі ГУМВС України у Луганській області), в якому посилався на таке.

За витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ГУМВС України у Луганській області з 06.11.2015 перебуває в стані припинення за рішенням засновників.

Страхувальник ГУМВС України у Луганській області перебуває на обліку у позивача з 13.11.2014.

24.05.2017 ВВД ФССНВВПЗ у м. Сєвєродонецьку подало голові ліквідаційної комісії відповідача заяву № 03/951 про вступ з грошовими вимогами, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоровю працівника, шляхом капіталізації відповідних платежів, у звязку з ліквідацією підприємства на суму 347443,96 грн. Цінний лист отримано відповідачем 29.05.2017.

Станом на 04.07.2017 ГУМВС України у Луганській області не надало позивачу відповіді стосовно задоволення або відмови в задоволенні вимог кредитора.

За даними бази «Реєстр потерпілих» Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України знаходяться дві справи потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які мають зареєстрований страховий випадок трудове каліцтво, що сталося під час роботи в ГУМВС України у Луганській області.

Відповідно до інформації з бази даних «Реєстр потерпілих» ОСОБА_3 отримав трудове каліцтво під час роботи на підприємстві ГУМВС України у Луганській області (акт про нещасний випадок від 25.09.2000 № 1).

Згідно з випискою з акту огляду МСЕК № 2-20 СУ № 011544 від 29.03.2007 потерпілому ОСОБА_3 встановлено третю групу інвалідності та стійку втрату працездатності 40 відсотків безстроково. Щомісячна страхова виплата потерпілому становить 640,00 грн, середньоочікувана тривалість життя за довідкою Держстату 15,83, отже, сума відповідного платежу, що підлягає капіталізації, складає 121574,40 грн (640 х 15,83 х 12 міс.).

Також за медичним висновком ОСОБА_3 визначена потреба щодо санаторно-курортного лікування. За нормами п.п. 4 п. 2 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобовязань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоровю, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 № 765 (далі Порядок № 765), витрати на оздоровлення здійснюються виходячи із розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки для інвалідів І групи щороку, іншим інвалідам один раз на три роки. Середня вартість санаторно-курортної путівки розрахована із вартості путівок, придбаних за кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у 2016 році та становить 12552,11 грн. Відповідно, сума капіталізації на оздоровлення складає 62760,55 грн.

Крім того, відповідно до п. 4 Порядку № 765 до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, повязаних із зобовязаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоровю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних страхових виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності. Сума заборгованості по страховим виплатам ОСОБА_3 станом на 15.03.2017 складає 15317,60 грн.

Враховуючи викладене, загальна сума по потерпілому ОСОБА_3 за розрахунком, що підлягає капіталізації, складає 199652,55 грн.

Відповідно до інформації, наданої відділенням Фонду в Станично-Луганському районі, з бази даних «Реєстр потерпілих» ОСОБА_4 отримала трудове каліцтво під час роботи на підприємстві ГУМВС України у Луганській області (акт про нещасний випадок від 03.11.2005 № 1).

Згідно з випискою з акту огляду МСЕК серія 10ААА № 012918 від 17.02.2011 потерпілій встановлена ІІ група інвалідності та стійка втрата професійної працездатності 70 відсотків безстроково.

Згідно з постановою відділення Фонду в Станично-Луганському районі від 11.01.2016 № 1220/35180/5180 про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати, потерпілій продовжено виплати в розмірі 1547,23 грн, середньоочікувана тривалість життя за довідкою Держстату 7,96, отже, сума відповідного платежу по ОСОБА_4, що підлягає капіталізації, складає 147791,41 грн (1547,23 х 7,96 х 12).

Інші потреби по капіталізації не встановлено, заборгованість по страховим виплатам ОСОБА_4 відсутня.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача капіталізовані платежі в сумі 347433,96 грн.

Ухвалою суду від 10.08.2017 здійснено заміну позивача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Сєвєродонецьку Луганської області, на його правонаступника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області.

В ході судового розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача капіталізовані платежі в сумі 376135,52 грн з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 № 145 «Деякі питання соціального захисту застрахованих осіб», якою затверджено коефіцієнт перерахування сум щомісячних страхових виплат з 1 березня 2017 року в розмірі 1,236 відповідно до статті 37 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування».

У судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з таких підстав.

Пунктом 1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобовязань субєкта підприємницької діяльності-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоровю встановлено, що відповідно до цього Порядку здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобовязань субєкта підприємницької діяльності-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоровю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до організаційно-правової форми ГУМВС України у Луганській області не є субєктом підприємницької діяльності, а є державною організацією (установа, заклад). На підставі цього норми Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобовязань субєкта підприємницької діяльності-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоровю не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

Крім того, наданий позивачем розрахунок капіталізованих платежів не є обґрунтованим, оскільки в ньому не зазначено конкретного періоду нарахування страхових виплат, не подано доказів про здійснення таких виплат у минулому та документів, які зобовязують позивача проводити ці виплати в майбутньому.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ГУМВС України у Луганській області зареєстровано як юридична особа та визначено організаційно-правову форму орган державної влади, основним видом діяльності є діяльність у сфері охорони громадського порядку та безпеки, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (арк. спр. 62-66), є платником єдиного внеску та перебуває на обліку у Відділенні ВД ФССНВ у м. Сєвєродонецьку, що підтверджується обліковою карткою платника страхових внесків (арк. спр. 9).

На обліку у позивача перебувають колишні працівники відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, як потерпілі на виробництві.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління Міністерства внутрішніх справ у Луганській області перебуває в стані припинення з 06.11.2015 (арк. спр. 18, 62-66).

Заявою від 24.05.2017 № 03/951 позивач повідомив відповідача про вступ з грошовими вимогами, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоровю працівникам, шляхом капіталізації відповідних платежів у звязку з ліквідацією підприємства (арк. спр. 10-12).

Листом від 20.06.2017 № 90/1 відповідач повідомив ВВД ФССНВ в м. Сєвєродонецьку Луганської області про невизнання грошових вимог щодо капіталізації платежів за ушкодження здоровя працівників (арк. спр. 143).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК) у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у першу чергу щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 цього Кодексу якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Частиною другою статті 1205 ЦК встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі по тексту - Закон № 1105-XIV).

Основними принципами страхування від нещасного випадку є серед іншого: обов'язковість страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав; обов'язковість фінансування Фондом витрат, пов'язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом (стаття 3 Закону № 1105-XIV).

В силу вимог пункту 1 частини другої статті 15 Закону № 1105-XIV роботодавець як страхувальник зобов'язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом;

За змістом статті 4 цього Закону Фонд - це некомерційна самоврядна організація, яка провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообовязкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 11 Закону № 1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, яка ліквідується, здійснюється на підставі Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 765 «Про реалізацію статей 45 і 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі по тексту - Порядок № 765).

Суд зазначає, що посилання на порядок стягнення капіталізованих платежів, встановлений Кабінетом Міністрів України, міститься безпосередньо у Законі № 1105-XIV (зазначений пункт 5 частини першої статті 11 Закону), а відтак, доводи відповідача про те, що капіталізація платежів здійснюється тільки з юридичних осіб, які є суб'єктами підприємницької діяльності, не є підставою для звільнення відповідача як страхувальника від сплати капіталізованих платежів.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 Порядку № 765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку № 765 капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Згідно з пунктом 5-1 Порядку № 765 у вимогах Фонду до суб'єкта підприємницької діяльності, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому суб'єкт підприємницької діяльності перебуває на обліку.

З огляду на викладене суд зазначає, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані, кошти до Фонду сплачуються згідно з вказаним Порядком № 765.

Вимоги статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та положення Порядку поширюються й на випадок ліквідації платоспроможної юридичної особи.

Страхувальник зобов'язаний проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації, а не лише у випадках ліквідації за процедурою банкрутства.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 26.06.2012 по справі № 2а-156/12, яка в силу ст. 244-1 КАС України є обов'язковою для врахування усіма судами України.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що ГУМВС України у Луганській області не є субєктом підприємницької діяльності, а є державною організацією (установа, заклад), не проводить будь-яку господарську діяльність, направлену на отримання прибутку, тому не має обовязку відшкодовувати капіталізовані платежі, оскільки чинним законодавством України передбачено, що юридичні особи у разі їх ліквідації не звільняються від фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків шляхом внесення капіталізованих платежів.

Так, положеннями пункту 5 частини 1 статті 11 Закону №1105-XIV визначено, що фінансування Фонду соціального страхування України здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Цією нормою законодавець зобов'язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням порядку, який передбачений Постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 6 травня 2000 року «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю».

З приводу доводів відповідача про необґрунтованість розрахунку капіталізованих виплат, зробленого Фондом, суд зазначає, що за змістом п. 1 Порядку № 765 капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів.

Суд також зауважує, що в ході судового розгляду справи представник відповідача не заперечував проти правильності математичного розрахунку сум, заявлених до стягнення. Вказаний розрахунок також перевірено судом.

В позовній заяві позивач посилається на те, що ОСОБА_3 отримав трудове каліцтво під час роботи на підприємстві ГУМВС України у Луганській області (акт про нещасний випадок від 25.09.2000 № 1). Згідно з випискою з акту огляду МСЕК № 2-20 СУ № 011544 від 29.03.2007 потерпілому ОСОБА_3 встановлено третю групу інвалідності та стійку втрату працездатності 40 відсотків безстроково. Вказані обставини підтверджуються даними із Централізованої інформаційно-аналітичної системи Фонду (зворотній бік арк. спр. 14).

Щомісячна страхова виплата потерпілому становить 791,04 грн (із коефіцієнтом з 01.03.2017), середньоочікувана тривалість життя за довідкою Держстату 15,83, отже, сума відповідного платежу, що підлягає капіталізації, складає 150265,96 грн (791,04 х 15,83 х 12 міс.).

Також за медичним висновком ОСОБА_3 визначена потреба щодо санаторно-курортного лікування. За нормами п.п. 4 п. 2 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобовязань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоровю, затвердженого постановою КМУ від 06.05.2000 № 765 (далі Порядок № 765), витрати на оздоровлення здійснюються виходячи із розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки для інвалідів І групи щороку, іншим інвалідам один раз на три роки. Середня вартість санаторно-курортної путівки розрахована із вартості путівок, придбаних за кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у 2016 році та становить 12552,11 грн. Відповідно, сума капіталізації на оздоровлення складає 62760,55 грн.

Крім того, відповідно до п. 4 Порядку № 765 до суми платежів, що підлягають капіталізації, включається заборгованість підприємства-банкрута з виплат, повязаних із зобовязаннями цього підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоровю громадян: з одноразової допомоги, щомісячних страхових виплат втраченого заробітку, витрат по догляду за потерпілим та виплат за листками непрацездатності. Сума заборгованості по страховим виплатам ОСОБА_3 станом на 15.03.2017 складає 15317,60 грн (арк. спр. 124).

Таким чином, загальна сума по потерпілому ОСОБА_3, що підлягає капіталізації, складає 228344,11 грн.

ОСОБА_4 отримала трудове каліцтво під час роботи на підприємстві ГУМВС України у Луганській області (акт про нещасний випадок від 03.11.2005 № 1). Згідно з випискою з акту огляду МСЕК серія 10ААА № 012918 від 17.02.2011 потерпілій встановлена ІІ група інвалідності та стійка втрата професійної працездатності 70 відсотків безстроково (арк. спр. 16).

Згідно з постановою відділення Фонду в Станично-Луганському районі від 11.01.2016 № 1220/35180/5180 про продовження раніше призначеної щомісячної страхової виплати, потерпілій продовжено виплати в розмірі 1547,23 грн (арк. спр. 15), середньоочікувана тривалість життя за довідкою Держстату 7,96, отже, сума відповідного платежу по ОСОБА_4, що підлягає капіталізації, складає 147791,41 грн (1547,23 х 7,96 х 12).

Інші потреби по капіталізації не встановлено, заборгованість по страховим виплатам ОСОБА_4 відсутня (арк. спр. 124).

Таким чином, загальна сума капіталізованих платежів становить 376135,52 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне відмітити, що дії Фонду щодо здійснення розрахунку, направленого позивачем 24.05.2017 голові комісії з ліквідації ГУМВС України у Луганській області із заявою про визнання кредиторських вимог у вказаному розмірі в судовому порядку не оскаржувалися.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про задоволення уточнених позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення капіталізованих платежів в сумі 376135,52 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати в установленому порядку, а статтею 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даному випадку.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Уточнений адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії про стягнення капіталізованих платежів задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області в особі ліквідаційної комісії (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Партизанська, 16, код ЄДРПОУ 08592129) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 34, код ЄДРПОУ 41457899) капіталізовані платежі в сумі 376135 грн 52 коп. (триста сімдесят шість тисяч сто тридцять пять грн 52 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 27 жовтня 2017 року.

Суддя ОСОБА_5