Рішення № 69849419, 24.10.2017, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/993/17

Провадження № 2/0158/399/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді - Костюкевича О.К.

секретаря - Хмілевської І.О.

за участю позивача ОСОБА_1В

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ківерці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (злочину), -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3) В.В. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (злочину).

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 16.04.2014 року близько 02 год. 30 хв. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, скоїв дорожньо-транспортну пригоду, вїхавши в будівлю, що знаходиться в м. Ківерці по вул. Шевченка. В результаті ДТП ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3) В.В. отримала тілесні ушкодження: важка черепно-мозкова травма у вигляді багато уламкового перелому лобної, скроневої, тімяної кісток зліва та справа з переходом на основу черепа з правобічною лобно-скронево-тім'яною епідуральною гематомою, забоєм і набряком-набнявінням головного мозку важкого ступеню та з пневмоцефалією, забій обох очей, підшкірні пар орбітальні крововиливи. Дані тілесні ушкодження, за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Посилаючись на те, що після дорожньо-транспортної пригоди і по даний час вона двічі на рік перебуває на стаціонарному лікуванні з подальшою реабілітацією, що потребує значного часу та коштів, у звязку з отриманою травмою не має можливості влаштуватися на роботу через значу втрату працездатності, не має можливості забезпечити своє існування, просить суд стягнути з відповідача по справі на її користь майнову шкоду в розмірі 167190 грн., яка включає в себе витрати на лікування та шкоду завдану внаслідок ушкодження здоровя та втрати працездатності, та моральну шкоду, яку вона оцінює в розмірі 60 000 грн., яка полягає у душевних переживаннях, що були їй завдані дорожньо-транспортною пригодою.

Позивач ОСОБА_1 та представники позивача ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судових засіданнях позов підтримали з підстав викладених в позовній заяві, просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2, представники відповідача ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на те, що збитки ОСОБА_1 відшкодовані в повному обсязі, про що значено у вироку Ківерцівського районного суду Волинської області від 05.03.2015 року, а також підтверджується наявною в матеріалах справи заявою позивача, відповідно до якої остання зазначила про відсутність будь-яких претензій до ОСОБА_2, в задоволені позову просили відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 4 ст. 61 ЦПК України передбачено, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені цією особою.

Судом встановлено, що вироком Ківерцівського районного суду Волинської області від 05.03.2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме у тому, що ОСОБА_2 16 квітня 2014 року близько 02 години 30 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем марки «BMW-730», д.н.з. «АА 0523 КВ», рухаючись по вул. Незалежності, наближаючись до перехрещення проїзних частин з вул. Шевченка м. Ківерці, був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, під час вибору безпечної швидкості не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, значно перевищив дозволену у населених пунктах швидкість руху, перебуваючи на зустрічній смузі руху, маючи обєктивну можливість зупинитись з моменту виникнення небезпеки, а саме пошкодження заднього лівого колеса даного автомобіля, вїхав у приміщення «Укрпошти», що по вул. Шевченка у м. Ківерці Волинської області.

В результаті дородньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження: важка черепно-мозкова травма у вигляді багато уламкового перелому лобної, скроневої, тімяної кісток зліва та справа з переходом на основу черепа з правобічною лобно-скронево-тім'яною епідуральною гематомою, забоєм і набряком-набнявінням головного мозку важкого ступеню та з пневмоцефалією, забій обох очей, підшкірні пар орбітальні крововиливи. Дані тілесні ушкодження, за ступенем тяжкості відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

Факт зміни прізвища позивача із «Смоляр» на «Бубало» стверджується свідоцтвом про шлюб серії І-ЕГ № 098279 від 24.04.2015 року (а.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 у звязку з отриманням тілесних ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди проходила лікування у Волинській обласній клінічній лікарні в період з 16.04.2014 року по 15.05.2014 року, з 21.07.2014 року по 05.08.2014 року (а.с.20-21) та у КЗ «Ківерцівське РТМО» в період з 26.04.2016 року по 06.05.2016 року, з 07.02.2017 року по 17.02.2017 року (а.с.22-23).

Згідно довідки № 47 від 20.03.2017 року ОСОБА_1 одержала путівку на санаторно-курортне лікування в санаторії «Пролісок» м. Одеса.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копії чеків та квитанції до прибуткового касового ордеру витрати понесені на лікування ОСОБА_1 становлять 3511,90 грн. (а.с.34-36).

Внаслідок отриманих в результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності, що стверджується довідками до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (а.с.16-19).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В силу до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій основі володіє транспортним засобом.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню майнова (матеріальна) шкоди, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 3511,90 грн. Судом визначено саме такий розмір матеріальної шкоди, оскільки дана сума підтверджена документально.

Згідно ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала школи каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрат чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до ст. 1197 ЦК України розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоровя заробітку (доходу) , що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоровя, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності.

В силу ст. 1202 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед. Стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

У пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди» зазначено, що встановлення групи інвалідності потерпілих, причини і часу її виникнення провадиться в усіх випадках медико-соціальними експертними комісіями - МСЕК. Ступінь втрати професійної працездатності (у процентах), потребу в додаткових видах допомоги визначають: МСЕК - якщо шкода була заподіяна у зв'язку з виконанням працівником трудових обов'язків (в тому числі на шляху до роботи і з роботи); судово-медичною експертизою - в решті випадків.

Всупереч ст. 10, 60 ЦПК України позивачем ОСОБА_1 не надано доказів щодо визначення відсотку втрати працездатності, суд позбавлений можливості визначити розмір матеріальної шкоди внаслідок часткової втрати працездатності, а тому вимоги про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної шкоди, завданої внаслідок втрати працездатності до задоволенню не підлягають, що не позбавляє позивача при наданні відповідних доказів повторно звернутися до суду з такими вимогами.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В силу ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спричинення тяжких тілесних ушкоджень, тривалість лікування, спосіб заподіяння, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що розмір завданої позивачу моральної шкоди становить 60000 гривень.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (злочину) підлягає до часткового задоволення.

Судом не приймається до уваги заперечення відповідача та його представника про відшкодування позивачем шкоди як матеріальної так і моральної, оскільки дане твердження будь-якими письмовими доказами не підтверджено і заперечується позивачем. А заяви позивача про відшкодування збитків (а.с.26 матеріалів кримінального провадження № 12014030100000257) та відсутність претензій до відповідача майнового та морального характеру, та відшкодування матеріальних збитків (а.с.63 матеріалів кримінального провадження № 12014030100000257) суд оцінює як такі, що виражали волевиявлення позивача на час їх написання і не можуть бути взяті до уваги судом як матеріальне підтвердження відшкодування відповідачем матеріальної та моральної шкоди, а також враховуючи те, що судом стягується матеріальна шкода спричинена у 2017 році.

В силу ч. 1 ст. 88 ЦПК України стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з отриманням правової допомоги в сумі 5000 грн., згідно квитанції до договору про надання правової допомоги від 01.02.2017 року (а.с.27).

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 в доход держави підлягає стягненню судовий в сумі 1540 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 58, 60, 61, 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1195, 1197, 1202 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдані матеріальні збитки у розмірі 3511 (три тисячі пятсот одинадцять) грн.. 90 коп., 60000 (шістдесят тисяч) моральної шкоди та 5000 (пять тисяч) грн.. витрат на правову допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 1540 (одна тисяча пятсот сорок) грн..

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ківерцівський районний суд до апеляційного суду у Волинській області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час проголошення рішення, з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя

Ківерцівського районного суду ОСОБА_8