Постанова № 69849316, 25.10.2017, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/2982/17

Провадження № 2-а/591/433/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Бурда Б.В,

при секретарі - Сітало Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Сумській області Красуля Олександра Володимировича, 3 -я особа - Головне управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що постановою відповідача № 296/92-17-ДК/0054П/07/01/-17 від 07 червня 2017 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53 КпАП України. Зазначив, що він ніяких порушень не допускав. Провадження у справі про адміністративне правопорушення було здійснено без дотримання вимог закону, а саме перевірка в ході якої було складено протокол про адміністративне правопорушення є незаконною. Тому просить скасувати вказану постанову як незаконну.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав.

Відповідач позов заперечив та пояснив, що цільове призначення земельної ділянки визначено договором оренди. ТОВ «Керамея», керівником якого є позивач, не дотрималися вимог закону щодо цільового використання земельної ділянки. Зазначив, що перевірка була проведена з дотриманням вимог закону.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 9 КпАП України визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КпАП).

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КпАП.

За приписами ст. 278 КпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно із ст. 279 КпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу (ч. 1 ст. 279).

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (ч. 2 ст. 279).

За змістом ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, - знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Нормами ст. 280 КпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 07 червня 2017 року відповідачем за наслідками розгляду протоколу від 31 травня 2017 року № 296/92-17-ДК/0054П/07/01/-17 було прийняте рішення про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ст. 53 КпАП України з накладенням штрафу за те, що позивач будучі генеральним директором ТОВ «Керамейя» порушив вимоги ст. 96 та п г) частини першої ст. 211 ЗК України, а саме: «нецільове використання земельної ділянки наданої в оренду площею 13,1728 га, що знаходиться на території Верхьосироватської сільської ради. Проведено складування матеріалів - скоп волокнистий»

Також судом встановлено, що в порушення вимог ст. 278, 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно заявника не були з'ясовані всі обставини справи, а саме чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 53 КпАП України передбачає, зокрема, відповідальність за використання земель не за цільовим призначенням.

Відповідно до положень ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення;б) землі житлової та громадської забудови;в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;г) землі оздоровчого призначення;ґ) землі рекреаційного призначення;д) землі історико-культурного призначення;е) землі лісогосподарського призначення;є) землі водного фонду;ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. (ч. 5 ст. 20 ЗК України)

Цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (ст. 1 Закону України «Про землеустрій»). Види цільового призначення земель визначаються з урахуванням Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 р. № 548, що зареєстровано у Міністерстві юстиції України 1 листопада 2010 р. за № 1011/18306

Відповідно до чинного законодавства протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 91-1 КпАП України складається в обов'язковому порядку та є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме в ньому повинні міститися повні й точні відомості про вчинене правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, якщо вони є, але вказані вимоги закону не були дотримані.

Так, у складеному протоколі про адміністративне правопорушення від 31 травня 2017 року № 296/92-17-ДК/0054П/07/01/-17 не зазначені точні обставини вчинення правопорушення: не вказано цільове призначення земельної ділянки яка була використана не за цільовим призначенням, а вказано лише її категорію «землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення».

Окрім того, відповідно до протоколу (а.с. 10) допущено нецільове використання земельної ділянки площею 0,0400 га з числа 13,1728 га наданих в оренду. В той же час, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за нецільове використання земельної ділянки площею 13,1728 га.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України - В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В супереч зазначеній нормі КАС України відповідач не надав суду належних доказів на підтвердження правомірності його дій при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

З урахуванням викладеного суд вважає що відповідач не довів правомірність прийняття рішення про притягнення позивачадо адміністративної відповідальності.

Відповідно до приписів ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд вважає, що встановлені судом обставини є свідченням того, що оскаржуване рішення відповідача (постанова від 07 червня 2017 року) не відповідає критеріям, встановленим п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки відповідачем не надано суду безспірних доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності ним виконані вимоги закону, у зв'язку з чим приходить до висновку, що оскаржувана Постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КпАП України, та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 38, 280, 283 КпАП України, ст.ст. 10, 11, 71, 72, 94, 160-163, 171-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати як незаконну постанову № 296/92-17-ДК/0054П/07/01/-17 від 31 травня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 53 КпАП України.

Постанову суду може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі скарги в десятиденний строк з дня отримання її повного тексту.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст постанови виготовлено 29 жовтня 2017 року.

Суддя