Рішення № 69848857, 23.10.2017, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

23.10.2017

ЄУН №389/860/17

Провадження №2/389/326/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2017 року Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді – Тьор Є.М.,

при секретарі – Баланюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Знам’янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Українська залізниця» та комісії з трудових спорів виробничого підрозділу «Знам’янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» про визнання незаконними і скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, визнання незаконними дій і рішення комісії з трудових спорів від 22 березня 2017 року №3 та стягнення моральної шкоди

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідачів про визнання незаконним та скасування наказу по виробничому підрозділу «Знам’янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії Одеська залізниця ПАТ «Українська залізниця» № ДСК-43/04 від 28 лютого 2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани касира квиткового ОСОБА_1, визнання незаконним та скасування наказу по виробничому підрозділу «Знам’янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії Одеська залізниця ПАТ «Українська залізниця» № ДСК-43/06 від 01 березня 2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани касира квиткового ОСОБА_1, визнання незаконними дії та рішення № 3 від 22.03.2017 року комісії з трудових спорів виробничого підрозділу «Знам’янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії Одеська залізниця ПАТ «Українська залізниця» та стягнення з ПАТ «Українська залізниця» на її користь моральної шкоди в розмірі 10000 грн. і судових витрат.

Вимоги обгрунтувала тм, що з2003 року перебуває в трудових відносинах з виробничим підрозділом «Знам’янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця». На посаді касира квиткового з 2009 року. Трудовий договір між нею та відповідачем відбувся у формі наказу про прийняття її на роботу № 184/ос від 28.08.2009 року. Весь цей час перебувала і є членом первинної профспілкової організації Знам’янського територіального комітету профспілки працівників залізничного транспорту. Наказом № ДСК-43/04 від 28 лютого 2017 року її було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення вимог п. 27.4. Інструкції роботи квиткових касирів щодо виконання квитково-касових операцій у внутрішньодержавному та міждержавному сполученнях 33735567.184154.021.ИЗ за не введення решти при розрахунку з пасажирами. Вважаючи видання даного та наступного наказів щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності упередженим ставленням та способом адміністрації звільнити її від виконуваної роботи або перевести на іншу, з метою оскарження зазначеного наказу, звернулася за правовою допомогою до адвоката, якою здійснено адвокатський запит на ім’я начальнику вокзалу ст. Знам’янка виробничого підрозділу «Знам’янська дирекція залізничних перевезень» на копію посадової інструкції, наказів про притягнення її до дисциплінарної відповідальності разом з копіями матеріалів службових перевірок за фактами дисциплінарних порушень щодо неї та самого тексту наказу від 28.02.2017 року. У відповідь на даний запит адміністрацією станції Знам’янка було надано частину запитаних документів, а саме копію наказу про прийняття її на роботу, договір про повну особисту матеріальну відповідальність, копію посадової інструкції та копії наказів № ДСК-43/04 від 28.02.2017 року та № ДСК-43/06 від 14.03.2017 року. Жодних документів, які б фіксували факт невиконання (неналежного виконання) нею своїх посадових обов’язків та повідомлення про необхідність надання нею письмових пояснень, так і її пояснення (або акт про відмову від надання пояснень) надано не було. Дисциплінарне стягнення у вигляді догани за наказом № ДСК-43/04 від 28.02.2017 року було накладене на неї на підставі протокольного рішення від 17.02.2017 року № ДН-3/02/25 по розгляду скарги, яка надійшла на гарячу лінію 15.02.2017 року на працівників вокзалу станції Знам’янка. На розборі при начальнику виробничого підрозділу Знам’янська дирекція залізничних перевезень розглядалося питання, про те що за повідомленням на гарячу лінію, 14.02.2017 року начальник залізничного вокзалу станції Знам’янка з підлеглими в робочий час вживали алкогольні напої. З цією метою було відібрано пояснення від касирів та переглянуто архів роботи квиткових кас. Під час перегляду архіву роботи квиткових касирів ніби-то було виявлено «порушення» в її роботі, згідно інструкції роботи квиткових касирів щодо виконання квитково-касових операцій у внутрішньодержавному та міждержавному сполученнях, саме не користування функцією «Розрахунок решти». Таке накладення на неї дисциплінарного стягнення за не скоєне та нічим не зафіксоване порушення трудової дисципліни та з порушенням порядку його застосування, вважає грубим порушенням норм діючого трудового законодавства . Оскільки порушень в грошовому розрахунку решти з пасажирами за проїзні документи нею допущено не було, скарг з цього приводу щодо неї не надходило, тому і застосування до неї дисциплінарного стягнення за наказом ДСК-43/04 від 28.02.2017 у вигляді догани вважає незаконним та безпідставним. З метою оскарження цього наказу 15.03.2017 року звернулася до комісії з трудових спорів виробничого підрозділу «Знам’янська дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Одеська залізниця». 20 березня 2017 року такий розгляд відбувся, але члени комісії, всупереч положенням ст. 226 КЗПП України при розгляді цього питання не дослідили ні посадових обов'язків касира квиткового, ні «Інструкції касира квиткового 33735567.184154.021.ИЗ.». Також комісією не було перевірено наявність у власника (уповноваженого ним органу) документів, які фіксували факт невиконання (неналежного виконання) нею своїх посадових обов’язків та повідомлення про необхідність надання нею письмових пояснень, та які її пояснення (або акт про відмову від надання пояснень). Обмежившись поясненнями начальника вокзалу ОСОБА_2 та начальника пасажирського сектору ОСОБА_3, не перевіривши жодного з наведених нею в заяві нормативного документу, а також без посилання на будь-які докази (документи), комісія визнала правомірним наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Крім того засідання комісії відбулося 20 березня 2017 року, а рішення винесла лише 22 березня 2013 року. Такі дії комісії з трудових спорів виробничого підрозділу «Знам’янська дирекція залізничних перевезень регіональної філії «Одеська залізниця» вважає такими, що порушують, як саме завдання діяльності цих комісій, так і ст. 226, 227 КЗпП України, тому і оскаржує його з наведених підстав до суду. Дисциплінарне стягнення у вигляді догани за наказом № ДСК-43/06 від 14.03.2017 року було накладене на неї на підставі «протокольного рішення від 01.03.2017 року по проведенню раптової перевірки вокзалу станції Знам'янка по вимогам від підлеглих працівників виконання обов'язків культурного обслуговування пасажирів, технології роботи вокзалу Знам’янка, правил внутрішнього трудового розпорядку та виробничої дисципліни, дотримання працівниками вимог посадових інструкцій, виконання ними правил охорони праці, виробничої санітарії і пожежної безпеки». В наказі зазначено, що «у касира квиткового ОСОБА_1 виявлено порушення вимог п. 27.4. Інструкції касира квиткового щодо виконання квитково - касових операцій «Розрахунок решти», також вимог розділу 2 п.п. 9. 16, 20.22.25,32; розділу 4 п.п.1.2.4,5.6; розділу 5 п.п. 1.2.5.6.7 посадової інструкції касира квиткового 1 категорії». Зазначеним вище наказом за порушення перелічених пунктів інструкцій їй було оголошено догану, яку вона також оскаржує до суду з тих самих підстав, що й наказ № ДСК-43/04. Однак, пункти посадової інструкції, на які є посилання в наказі, не доводять ні вчинення нею дисциплінарного правопорушення, ні неналежного виконання трудових обов’язків. Крім того зазначає, що незаконні дії уповноваженого власником органу завдають їй душевних страждань, оскільки відбувається фактичне виживання її з роботи. На цьому грунті у неї різко погіршився стан здоров’я, піднявся тиск та загострилися хронічні хвороби, що додає додаткових страждань. Завдану їй моральну шкоду оцінює в 10000 грн.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити, посилаючись на обставини вказані в позові і додатках.

Представники відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення, просили відмовити в їх задоволенні посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість, оскільки факт порушення ОСОБА_1 п. 27.4 Інструкції підтверджується, у першому випадку протоколом ДН -3-02/25 від 17.02.2017 року, а у другому випадку 26.02.2017 року за результатами проведеної раптової перевірки дотримання фінансової та виробничої дисципліни на вокзалі ст. Знам’янка комісією у складі начальника вокзалу ст. Знам’янка ОСОБА_2, завідувача квитковими касами ОСОБА_4 та в присутності чергової по вокзалу ст. Знам’янка ОСОБА_5, був складений акт від 26.07.2017року, призначений оперативний розбір 01.03.2017 року при начальнику ст. Знам’янка, на якому нарада постановила відібрати особисті пояснення у касира квиткового ОСОБА_1 за невиконання п. 27.4 Інструкції та Посадової інструкції та притягнути до дисциплінарної відповідальності за виявлені порушення. Крім того, вчинення нею порушень підтверджено документально.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В силу ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених, ст. 61 цього кодексу.

Судом встановлено, що наказом № ДСК-43/04 від 28 лютого 2017 року на підставі протокольного рішення від 17.02.2017 року №ДН-3-02/25 по розгляду скарги, яка надійшла на гарячу лінію 15 лютого 2017 року на працівників вокзалу станції Знам’янка, та виявленого у касира квиткового ОСОБА_1 порушення в роботі вимог інструкції касира квиткового, а саме не користування функцією «Розрахунок решти», за порушення вимог нормативних документів, ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення вимог п. 27.4. Інструкції роботи квиткових касирів щодо виконання квитково-касових операцій у внутрішньодержавному та міждержавному сполученнях 33735567.184154.021.ИЗ за не введення решти при розрахунку з пассажирами, оголошено догану, згідно п.1 ст.147 КЗпП України.

Рішенням №3 комісії з трудових спорів Виробничого підрозділу «Знам’янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» про розгляд заяви квиткового касира станції Знам’янка ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування наказу від 28.02.2017р. №ДСК 43/04 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника вокзалу станції Знам’янка», дата розгляду спору 20 березня 2017 року, вищезазначений наказ визнано правомірним і у задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 щодо визнання незаконним та скасування наказу від 28.02.2017 року №ДСК-43/04 - відмовлено.

Наказом № ДСК-43/06 від 14 березня 2017 року на підставі протокольного рішення від 01.03.2017 року про проведення раптової перевірки вокзалу станції Знам’янка по вимогам від підлеглих працівників виконання обов’язків, культурного обслуговування пасажирів, технологію роботи вокзалу Знам’янка, правил внутрішнього трудового розпорядку та виробничої дисципліни, дотримання працівниками вимог посадових інструкцій, виконання ними правил охорони праці, виробничої санітарії та пожежної безпеки, виявлено у касира квиткового ОСОБА_1 порушення вимог п. 27.4 Інструкції касира квиткового щодо виконання квитково-касових операцій «Розрахунок решти», а також вимог розділу 2 п.п. 9, 16, 20, 22, 25, 32; розділу 4 п.п.1. 2, 4, 5, 6; розділу 5 п.п. 1,2, 5,6, 7 посадової інструкції касира квиткового 1 категорії, касиру квитковому ОСОБА_1, оголошено догану згідно п.1 ст.147 КЗпП України.

Відповідно до посадової інструкції квиткового касира 1 категорії (код КП 4211), затвердженою В.О. начальника ст. Знам’янка 15 лютого 2016 року, з якою ОСОБА_1 ознайомлена 21.03.2016 року, касир квитковий несе відповідальність за: якісне і своєчасне виконання посадових завдань та обов’язків, передбачене цією посадовою інструкцією; своєчасне виконання наказів, розпоряджень та доручень керівництва підприємства, підготовку звітної документації; розголошення службової інформації, що містить конфіденційний характер, без відома керівника підприємства; дотримання правил з охорони праці, пожежної безпеки, санітарії, внутрішнього розпорядку та трудової дисципліни; збереження коштів підприємства та товарно-матеріальних цінностей по колу своїх обов'язків; зберігання на робочому місці особистих речей та мобільних телефонів.

Посилання представників відповідачів щодо обов'язковості використання функції "розрахунок решти" з посиланням на п.1 Інструкції "Загальні положення", де вказано, що положення Інструкції є обов'язковими для виконання квитковими касирами та операторами, які працюють з терміналами АСК ПП УЗ, є безпідставними, так як з тексту «Інструкції касира квиткового 33735567.184154.021.ИЗ.» зокрема контексту п. 27.4. вбачається, що для спрощення проведення розрахунків з пасажирами у АСК ПП УЗ забезпечена можливість використання автоматизованого розрахунку решти при проведенні грошового розрахунку з пасажиром за проїзні документи. З даного не вбачається обов'язковості функції, про що зазначено також в тексті «У разі, якщо касиром не виконувався розрахунок решти (не було потреби), то у пред'явленому на екрані переліку документів необхідно встановити курсор під першим документом у переліку, починаючи з якого виконується розрахунок решти та натиснути клавішу - перерахунок». Крім цього, п. 27.4 Інструкції віднесено до розділу 27 "Сервісні та допоміжні функції АСК ПП УЗ", зокрема заначено, що "З метою поліпшення умов роботи квиткових касирів та для забезпечення швидкого та якісного обслуговування пасажирів у АСК ПП УЗ реалізований ряд сервісних та допоміжних функцій : 6. розрахунок решти.

Як вбачається з пояснень представника ПАТ "Знам'янська залізниця" обов'язковість застосування даної функції, п. 27.4 Інструкції, виникла з грудні 2016 року після невірної видачі решти одному з пасажирів касиром квитковим ст. Знам'янка, який подав відповідну скаргу. Доказів притягнення касира до відповідальності суду не надано.

Протоколом №ДН-3-02/25 розбору при начальнику виробничого підрозділу «Знам’янська дирекція залізничних перевезень» від 17.02.2017 року по розгляду скарги на гарячу лінію 15.02.2017 щодо розпивання спиртних напоїв на вокзалі ст. Знам’янка, постановлено притягнути до дисциплінарної відповідальності касира квиткового ОСОБА_1 за невиконання п. 27.4 «Розрахунок решти».

Актом проведення раптової перевірки дотримання правил фінансової та виробничої дисципліни на вокзалі ст. Знам’янка, виявлено, що ОСОБА_1 на час перевірки знаходилась на робочому місці без форменого одягу, без бейджа. Виявлена нестача коштів в сумі 112,57 грн., знаходився квиток на поїзд №059 Харків-Одеса від станції Знам’янка до станції ОСОБА_2 (вартість квитка 112,98 грн.) на переговорному пристрої пасажир-касир знаходився аркуш паперу з замовленнями для оформлення проїзних документів для виїзду пасажирів із Знам’янки, який касир ОСОБА_1 розірвала при ревізії та у відкритому павому кармані були грошові кошти, які касир відмовілась надати для підрахунку членам комісії та працівникам поліції. Нестача коштів у розмірі 112,57 грн. виписана по кв.ГУ-57 АИ 100613.

За змістом ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у строки та в порядку встановленому ст.ст.148-149 цього ж Кодексу.

За правилами ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст.ст.147, 149 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Аналіз вказаних норм трудового права дає підстави для висновку, що дисциплінарні стягнення застосовуються у разі порушення саме трудової дисципліни, тобто невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Відповідно до Державного класифікатора управлінської документації ДК 010-98, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.1998 року № 1024, наказ про накладення дисциплінарного стягнення відноситься до класу «організаційно - розпорядча документація» підкласу «документація з оцінки трудової діяльності», та має відповідати певним вимогам, а саме. Наказ має бути виконаний на бланку, на якому має бути зазначено повне найменування роботодавця, банківські реквізити, код ЄДРПОУ, адреса, телефон. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому проявилося порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які стали причиною для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити і нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акту локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

За своїм змістом наказ має містити описову, мотивувальну та резолютивну частини.

В описовій частині наказу зазначаються відомості про працівника, який притягується до дисциплінарної відповідальності (його посада, вид роботи, дата прийняття на роботу та інші дані з урахуванням конкретного випадку), а також обставини, які вказують на вчинення працівником дисциплінарного проступку.

У мотивувальній частині міститься обґрунтування прийнятого рішення з посиланням на акти, які обґрунтовують правомірність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності (письмове пояснення працівника, згода профспілкового органу тощо), та акти, що підтверджують вчинення дисциплінарного правопорушення (наприклад, акт про виявлення відсутності працівника на робочому місці), а також правові посилання (законодавство, локальні нормативні акти, у тому числі посадові інструкції, правила внутрішнього трудового розпорядку, та індивідуальні акти, зокрема трудовий договір тощо).

У резолютивній частині вказується обраний роботодавцем захід дисциплінарного стягнення та інші дані.

Положеннями ст. 221 КЗпП України передбачено, що трудові спори розглядаються, зокрема, комісіями по трудових спорах. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору.

За приписами ч. 1 ст. 224 КЗпП України визначено, що комісія по трудових спорах є обов'язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у статтях 222, 232 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 55 і 124 Конституції України працівник має право вибору: звернутися з заявою про вирішення трудового спору до комісії по трудових спорах або безпосередньо до суду. Цей висновок підтверджено й постановою Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя", якою встановлено, що суд не має права відмовити особі в прийнятті її позовної заяви лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті у встановленому законом досудовому порядку.

Відповідно до ч.3 ст. 226 КЗпП України комісія по трудових спорах має право викликати на засідання свідків, доручати спеціалістам проведення технічних, бухгалтерських та інших перевірок, вимагати від власника або уповноваженого ним органу необхідні розрахунки та документи.

Стаття 228 КЗпП України надає сторонам право оскаржити рішення КТС до суду. Згідно ст. 231 КЗпП України, у районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори також і за заявами: працівника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не згодні з рішенням комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації (підрозділу). В такому випадку незалежно від того, працівником, власником або уповноваженим ним органом порушена справа після вирішення спору в КТС, суд розглядає її як трудовий спір, що вирішувався в КТС, тобто як вимогу працівника до підприємства (пункт 5 Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»).

У разі звернення працівника, власника чи уповноваженого ним органу до суду із заявою про вирішення трудового спору, посвідчення на підставі рішення КТС згідно ч.3 ст. 230 КЗпП України не видається. Отже, рішення КТС в такому випадку не підлягає самостійному виконанню, так як виконанню буде підлягати вже судове рішення з приводу трудового спору у разі його задоволення.

Системний аналіз зазначених вище норм права свідчить про те, що фактично у такому випадку предметом судового розгляду є не рішення КТС, оскільки суд рішення КТС не ревізує, не змінює і не скасовує, а звернення до другого органу, уповноваженого розглядати трудовий спір, а не до другої інстанції, бо суд по відношенню до КТС є другим органом по розгляду трудових спорів, а не другою інстанцією, а звернення робітника чи роботодавця до суду з заявою про оскарження рішення КТС є тільки приводом для розгляду трудового спору, з яким працівник звертався до КТС.

З урахуванням викладеного, правильність оформлення самого рішення КТС, як процесуального документу, в тому числі і його вмотивованість, не впливає на прийняття рішення судом за трудовим спором працівника до роботодавця, який був предметом розгляду КТС.

Допитана у судовому засіданні старший квитковий касир ОСОБА_4, як безпосередній керівник касира квиткового ОСОБА_1 повідомила суду, що проводила аналіз архіву роботи інших касирів в період 26 лютого - 1 березня 2017 року та підтвердила, що службової перевірки архіву роботи ОСОБА_1 за 14.02.2017 року вона не робила, висновків та інформації не надавала. Підтвердила той факт, що скарг на роботу касира ОСОБА_1 за період її роботи до останніх зазначених випадків з приводу, яких позивається до суду, не надходило, хороший працівник, як всі. Скільки було раптових перевірок з початко року не пам'ятає. Зазначила, що по архіву можливо прослідити застосування решти лише по коду "10" білет, "09" решта.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні підтвердили, що п. 27.4 Інструкції є обов'язковим до застосування.

Як вказувалось вище наказом №ДСК 43/04 від 28.02.2017 року ОСОБА_8 за порушення вимог п. 27.4 Інструкції притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді - догани.

Натомість наказом №ДС-02 12/ 173 від 24.03.2017 року, тобто майже через місяць, за порушення п. 27.4 Інструкції, п'ять квиткових касирів, зокрема ОСОБА_7, ОСОБА_6 притягнуті до відповідальності у виді позбавлення 50 відсотків премії за березень 2017 року, один місяць.

В подальшому, згідно наданих суду копій наказів №319-ДС/од від 27.06.2017року, №ДСК-43/12 від 25.04.2017року, №ДСК-43/11 від 25.04.2017 року, №206ДС/од від 21.04.2017 року, №ЛСК-43/07 від 07.04.2017 року, №ДС-02-12/141 від 15.03.2017 року, жоден з касирів квиткових за порушення п. 27.4 Інструкції притягнутий до відповідальності не був. Вищевказані накази містять інші пункти порушення Інструкції роботи касирів квиткових та посадової інструкції касира.

Крім цього, за період з 01.02.2017 року по 31.07.2017 року, було проведено 9 раптових перевірок фінансової та виробничої дисципліни, за результатами яких працівники притягнуті до відповідальності, згідно довідки від 12.10.2017 року №ДСА -09/1519. Однак, вищевказане не узгоджується з поданими доказами, суд звертає увагу, що лише одна перевірка з вищевказаних була проведена раптово 26.02.2017року за результами якої ОСОБА_1 було покарано.

Так, в наказі №ДСК-43/06 від 14.03.2017 року чітко вказано "на підставі протокольного рішення від 01.03.2017 по проведенню раптової перевірки вокзалу станції Знам'янка......". В жодному іншому наказі такі посилання відсутні, зокрема і в наказі №ДСК - 43/04 від 28.02.2017року "на підставі протокольного рішення від 17.02.2017 №ДН-3-02/25 по розгляду скарги, яка надійшла на гарячу лінію....".

Крім того, як зазначав представник ПАТ "Українська залізниці" претензій по роботі ОСОБА_1 до 15.02.2017 року не було, вказала також, що квиток на потяг друкується на бланку суворої звітності.

Встановлено, що наказом №ДС-02-12/141 від 15.03.2017 року касира квиткового ОСОБА_9 за порушення вимог п. 7 "Інструкції роботи касира квиткового" та п. 5 розділу 2 посадової інструкції позбавлено 50 відсотків премії за березень 2017 року. Згідно протоколу оперативної наради від 15.03.2017 року порушення ОСОБА_9 полягало у порушенні технології погашення проїзних документів, касиром був оформлений квиток, який в подальшому вона погасила і погашення і квиток помилково віддала на руки пасажиру.

Таким чином, суд констатує неспівмірність застосування стягнень до квиткових касирів, зокрема ОСОБА_1. Позивачу 28.02.2017 року оголошено догану, тобто один з найсуворіших видів покарань передбачений КЗпП України, не зважаючи навіт на те, що претензій по роботі ОСОБА_1 до цього не було, як пояснили представник відповідача ПАТ " Українська залізниця" та свідок ОСОБА_10 зав. квитковими касами, майже через місяць інших касирів за тіж самі порушення позбавляють 50 відсотків премії лише на один місяць.

Крім цього, судом не встановлено відібрання пояснень від ОСОБА_1 по дисциплінарній справі за результатами якої винесено наказ №ДСК 43/04 від 28.02.2017 року та №ДСК - 43/06 від 14.03.2017року. Поясненя надавались всіма працівниками вокзалу, які працювали 14.02.2017 року щодо виконаної роботи за зміну / а.с. 34 - 41/.

Суду надано акти про відмову ОСОБА_1 надати пояснення, які складені начальником вокзалу ОСОБА_2, завідувачем каси квиткової ОСОБА_4, тобто фактично особою з якою, зі слів, у ОСОБА_1 конфлікт, підлеглою особою начальнику вокзалу та інженером вокзалу ОСОБА_11

З досліджених в судовому засіданні архівів вбачається, що ОСОБА_1 після накладення стягнення, згідно наказу №ДСК 43/04 від 28.02.2017 року, використовувала фукцію "розрахунок решти", як і інші касири.

З приводу вказівки в наказі № ДСК- 43/06 від 14.03.2017року про порушення ОСОБА_1 розділу 2 п.п. 9, 16, 20, 22, 25, 32; розділу 4 п.п.1. 2, 4, 5, 6; розділу 5 п.п. 1,2, 5,6, 7 посадової інструкції касира квиткового 1 категорії, суд зазначає, що дане не конкретизоване, які саме дії ОСОБА_1 потягли порушення вищевказаних положень.

З приводу квитка, оформленого без отримання грошей, суд вказує, що фактичної нестачі не було, так як коштам, яких невистачало - 112,57 грн. відповідав не викуплений пасажирський квиток за напрямком «Знам'янка - Одеса», вартістю 112, 98 грн., покупець квитка стояв в черзі.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що купував квиток за напрямком «Знам'янка - Одеса», але у нього не вистачило грошей розрахуватись за нього і він попросив касира, як з'ясувалось ОСОБА_1, зачекати. Коли, через деякий час, повернувся з грошима, побачив, що у касира проводять перевірку, потім приїхала поліція. Він, як і решта пасажирів стояв в черзі, поки закінчиться перевірка.

Таким чином, судом встановлено, що порушень в грошовому розрахунку решти з пасажирами за проїзні документи ОСОБА_1 не допускала, таких скарг на неї не надходило.

Вимога позивача про визнання незаконними дії та рішення № 3 від 22.03.2017 року комісії з трудових спорів виробничого підрозділу «Знам’янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії Одеська залізниця ПАТ «Українська залізниця», задоволенню не підлягає, оскільки на думку суду, комісія з трудових спорів розглянула звернення ОСОБА_1 у межах наданих їй повноважень. Предметом розгляду комісії був наказ №ДСК-43/04 від 28.02.2017 року, який також є предметом спору в суді.

Щодо, заявленої позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди суд вказує, що Пунктом 3 постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995р. із змінами та доповненнями «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (абз.2 п.5 згаданої постанови №4 від 31.03.1995р.).

Тобто, умовами виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди є: шкода; протиправність поведінки завдавача шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою завдавача шкоди та її результатом - шкодою; вина завдавача шкоди. При відсутності хоча б однієї із вказаних умов, зобов'язання з відшкодування шкоди не виникає.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті (ч.1 ст.1167 ЦК). Відповідно до ст. 280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Суд вважає, що незаконні дії уповноваженого власником органу відповідача ПАТ «Українська залізниця» завдали ОСОБА_1 невичерпних душевних страждань, які остання відчувала як через несправедливе покарання, так і через неможливість довести роботодавцеві сумлінність своїх дій та належне виконання трудових обов’язків. Адміністрацією вокзалу станції Знам’янка сформований негативний образ касира ОСОБА_1 у керівництва виробничого підрозділу «Знам’янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» і всі її намагання довести протилежне, ні до чого не призводять. ЇЇ душевні страждання через такі протиправні дії щодо неї, фактично переростають у страждання фізичні, оскільки відображуються на стані її здоров’я. Через завдані їй моральних страждань та психологічних переживань внаслідок незаконного притягнення до дисциплінарної відповідальності, вона двічі лікувалась стаціонарно. Крім того, через накладені незаконні стягнення за наказами № ДСК- 43/04 та № ДСК-43/06, з ОСОБА_1 був достроково розірваний контракт.

Наказом № 156/ОС від 24.05.2017 року по виробничому підрозділу «Знам’янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» дію контракту з ОСОБА_1Д.«припинено достроково за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї цим контрактом. Зберігати за працівником середній заробіток протягом двох місяців згідно ст. 184 КЗпП України». З вересня місяця 2017 року виплати їй припинено, і в даний час вона позбавлена засобів існування. Являючись одинокою матір’ю, вона самостійно виховує сина, ІНФОРМАЦІЯ_1, для якого є єдиним годувальником. Отже в даний час ОСОБА_1, змушена вживати додаткових зусиль для організації свого життя та життя своєї дитини. В колективі, де вона працювала тривалий час, сформовано негативну думку. Компенсацію моральної шкоди суд оцінює в 2000 грн.

Вимога позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню не підлягає, так як відповідно до акту приймання виконаної роботи від 23.10.2017 року, між адвокатом ОСОБА_13 та ОСОБА_1 виконано роботу по наданню правової допомоги в кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача з ПАТ «Українська залізниця» на користь позивача суму сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, ст.ст. 139, 140, 147-149, 221, 224, 226, 227 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Українська залізниця» та комісії з трудових спорів виробничого підрозділу «Знам’янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» про визнання незаконними і скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, визнання незаконними дій і рішення комісії з трудових спорів від 22 березня 2017 року №3 та стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Визнання незаконним та скасувати наказ по виробничому підрозділу «Знам’янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії Одеська залізниця ПАТ «Українська залізниця» № ДСК-43/04 від 28 лютого 2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани касира квиткового ОСОБА_1.

Визнати незаконним та скасувати наказ по виробничому підрозділу «Знам’янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії Одеська залізниця ПАТ «Українська залізниця» № ДСК-43/06 від 01 березня 2017 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани касира квиткового ОСОБА_1.

Стягнути з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 (двох тисяч) грн.

Стягнути з ПАТ «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя Є.М. Тьор