Рішення № 69848553, 19.10.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 321/1660/16 Головуючий у 1 інстанції: Олійник М.Ю.

Провадження № 22-ц/778/3045/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Маловічко С.В., суддів: Кочеткової І.В., Гончар М.С.

при секретарі: Путій Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника – адвоката ОСОБА_3 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 09 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, сільського голови Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області - ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: Правобережна товарна біржа, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, про визнання дій незаконними, скасування рішення сесії, скасування протоколу аукціону, визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області, сільського голови Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дій незаконними, скасування рішення сесії, скасування протоколу аукціону, визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначено, що об'єкт нерухомого майна - будівля корпусу № 2 МТФ, розташований за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, с. Тимошівка, є об»єктом спільної сумісної власності: 82,69% належить співвласникам ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_12, ОСОБА_7, ОСОБА_20, ОСОБА_6, ОСОБА_10 за рішенням комісії по реформуванню КСП «Родіна», про що в них маються свідоцтва на право на майновий пай від 28 квітня 2005р.; 17,3% - ОСОБА_21 за рішенням Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області від 24 січня 2014 року № 12.

Позивач посилається на ті обставини, що вона сплатила чотирьом співвласникам вартість паїв, про що ними їй були видані розписки, тому стала власником майнових паїв у корпусі № 2 МТФ за свідоцтвами №№ 832, 833, 837, 838. Однак за рішенням Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області шостого скликання сорок восьмої (позачергової) сесії за №1 від 07 квітня 2015р. корпус № 2 МТФ був поставлений на баланс сільської ради без повідомлення про даний факт співвласників цього майна. Після взяття на баланс Тимошівською сільською радою корпусу № 2 МТФ сільський голова ОСОБА_4 відразу виставив його на аукціон через Правобережну товарну біржу, що розташована в місті Дніпродзержинськ Дніпропетровської області. 14 травня 2015р. на Правобережній товарній біржі відбувся аукціон, лотом № 1 на якому була будівля корпусу № 2 МТФ загальною площею 804,4 кв.м, переможцем якого став ОСОБА_5, з яким Тимошівська сільська рада уклала договір купівлі-продажу комплексу будівель і споруд від 14 травня 2015 року за № 1405/15/1.

Просила визнати неправомірними дії сільського голови ОСОБА_4 та незаконним рішення Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області шостого скликання сорок восьмої (позачергової) сесії за №1 від 07 квітня 2015р. щодо передачі належного співвласникам майнових паїв корпусу № 2 МТФ загальною площею 804,4 кв. м на баланс Тимошівської сільради та виставлення його на продаж через аукціон, оскільки ними порушується публічний порядок та права співвласників, зокрема, її право на викуплені нею майнові паї, а отже і всю будівлю, оскільки паї не були виділені в натурі; скасувати вказане рішення Тимошівської сільради; визнати недійсним договір купівлі-продажу майна від 14.05.2015р. № 1405/15/1 та протокол аукціону. Оскільки такими діями та рішеннями їй була спричинена моральна шкода, яка полягає в незаконному позбавленні права на використання майнового паю, втрати часу на відстоювання своїх законних прав, що порушує її сталий уклад життя, потребує додаткових зусиль на його налагодження, позивач просила стягнути компенсацію за спричинену моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень з сільського голови ОСОБА_4 та з місцевого бюджету Тимошівської сільради.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 09 червня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ОСОБА_2 в особі представника – адвоката ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтв на право на майнові паї треті особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 є співвласниками майнових паїв у загальному пайовому фонді КСП «Родіна», серед якого значиться корпус № 2 МТФ.

Розподіл цього корпусу № 2 МТФ, який розташований за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, с. Тимошівка, здійснено таким чином: 82,69% належить співвласникам ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_7, ОСОБА_20, ОСОБА_6, ОСОБА_10 за рішенням комісії по реформуванню КСП «Родіна», про що в них маються свідоцтва на право на майновий пай; 17,3% - ОСОБА_21 за рішенням Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області від 24 січня 2014 року № 12.

В натурі майнові паї, зокрема, у спірній будівлі № 2 МТФ співвласникам не виділялись.

Згідно рішення Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області за № 1 від 07 квітня 2015 року було вирішено взяти на баланс будівлю корпусу № 2 МТФ, розташовану на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області; провести реалізацію будівлі корпусу № 2 МТФ на аукціоні.

Протоколом за № 1 від 14 травня 2015 року зафіксовано проведення аукціону на Правобережній товарній біржі, лотом № 1 на якому була будівля корпусу № 2 МТФ загальною площею 804,4 кв. м, переможцем у якому став ОСОБА_5, з яким Тимошівська сільська рада уклала договір купівлі-продажу цього майна від 14 травня 2015 року за № 1405/15/1 ( а.с. 28)

У відповідності до договору купівлі–продажу майна за № 1405/15/1 від 14 травня 2015 року, укладеному між Тимошівською сільською радою Михайлівського району Запорізької області як продавцем та ОСОБА_5 як покупцем у простій письмовій формі, не посвідченій нотаріально, об»єктом продажу є будівля корпусу № 2 МТФ загальною площею 804,4 кв.м, розташована: Запорізька область, Михайлівський район, Тимошівська сільська рада (а.с. 29).

Відповідно до акту (накладної) прийняття-передачі основних засобів та акту приймання-передачі від 15 травня 2015 року Тимошівська сільська рада Михайлівського району Запорізької області передала, а ОСОБА_5 прийняв будівлю корпусу № 2 МТФ ( а.с. 30-31).

В позові ОСОБА_2 посилалась на те, що частину майнових паїв у будівлі № 2 МТФ вона викупила у співвласників ще у 2005р., про що має відповідні розписки від співвласників та передані ними їй свідоцтва на право на майновий пай, видані на ім»я тих пайовиків, які продали їй свої майнові паї. Тому вважала, що діями сільського голови Тимошівської сільради ОСОБА_4 та рішенням Тимошівської сільради № 1 від 07.04.2015р. щодо передання корпусу № 2 МТФ на баланс сільради з подальшим продажем цієї будівлі з аукціоні ОСОБА_5 порушуються її права та права інших співвласників майнових паїв у цій будівлі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання неправомірними дій сільського голови ОСОБА_4 та визнання незаконним та скасування вказаного рішення Тимошівської сільради, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довела свого порушеного права як власник майнового паю, оскільки належним чином це право не оформила, а відтак одночасно відмовив в задоволенні похідних вимог щодо відшкодування моральної шкоди. Відмовляючи у визнанні недійсним протоколу аукціону №1 від 14.05.2015р., суд вказував, що цей протокол не створює жодних юридичних наслідків. В задоволенні позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14 травня 2015р., згідно з якими було здійснено продаж спірної будівлі ОСОБА_23, суд відмовив з тих підстав, що він є нікчемним в силу недотримання вимог щодо його нотаріального посвідчення.

Колегія частково погоджується з рішенням суду в частині підстав відмови в позовних вимогах щодо визнання неправомірними дій сільського голови ОСОБА_4 та визнання незаконним та скасування рішення Тимошівської сільради і відшкодування моральної шкоди з огляду на наступні обставини.

В обгрунтування позову ОСОБА_2 зазначала і на це посилається в апеляційній скарзі, що її права доводяться розписками власників майнових паїв про отримання від неї за їх частки грошових коштів і наявністю у неї переданих ними свідоцтв про право на майновий пай.

Проте з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 раніше зверталась до суду з позовом про визнання права власності на частину нерухомого майна, в якому на підставі цих же розписок та наявних свідоцтв просила визнати за нею право власності на частину нерухомого майна у будівлі № 2 МТФ, в задоволенні якого рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 19.11.2014р. було відмовлено.

Цим рішенням було встановлено, що позивачем не дотримано порядку переходу права власності на розпайоване майно, якого слід дотримуватись при відчуженні майнового паю на користь осіб, які не є власниками майнових паїв, та при подальшому оформленні набувачами права власності на придбане майно. Тому суд вважав її вимоги недоведеними та передчасними.

У цій справі ОСОБА_2 знову надає ті ж самі документи, посилаючись на свої порушені права набувача майнових паїв, які були досліджені у іншій вищевказаній справі.

Дослідивши і оцінивши їх суд першої інстанції надав ретельний аналіз чинного законодавства, яким врегульовано порядок переходу права власності на майнові паї.

Так, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" від 28 лютого 2001 року № 177 майновий пай підтверджується видачею члену колективного сільськогосподарського підприємства свідоцтва встановленого зразка з гербовою печаткою та підписом голови сільської ради (або іншої місцевої ради). Майновий сертифікат засвідчує наявність у власника частки (паю) колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, який в подальшому спільно використовується. Свідоцтво є на руках у тих осіб, хто в натурі пай не отримали і використовують його спільно з іншими співвласниками.

Купівля-продаж майнового сертифікату має відбуватися за погодження цих операцій з рішеннями співвласників, що виходять із спільного володіння, користування і розпорядження майном. При цьому, спілка співвласників майнових паїв не є юридичною особою, створюється шляхом легалізації у виконавчому комітеті сільській раді. Основною метою діяльності такої спілки є представництво та захист інтересів співвласників у відносинах з орендарями, покупцями майна, органами державної влади та управління. Тому купівля-продаж свідоцтв без узгоджень з співвласниками виходить за межі діючого правового поля України. Тобто, покупець свідоцтва, тим більше, якщо він не входить до складу співвласників, має попередньо узгоджувати такі операції з уповноваженою особою або комітетом/спілкою громадян-співвласників. Діюче законодавство України не вказує, яким рішенням співвласники мають погодити такі операції, але вбачається, що це має бути рішення зборів співвласників, а покупець свідоцтва повинен мати витяг з протоколу таких зборів. Крім того, покупець майнових паїв може стати ним лише у разі відмови решти співвласників від права переважного набуття. За наявності такої відмови покупець набуває право частку у майні, посвідчену свідоцтвом (майновим сертифікатом).

Також, до договорів відчуження майнового паю обов'язково додаються копії договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній (частковій) власності, та акт приймання-передачі майна співвласниками від підприємства-правонаступника, довіреність на ім'я голови комітету (уповноважену особу) спілки (об'єднання) громадян-співвласників майна на право представляти їхні інтереси, рішення зборів співвласників про продаж часток у спільній власності.

Разом із цим, перехід права на майновий пай визначається пунктом 14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого згаданою вище Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177, згідно якого право власності на предмет договору у покупця виникає з моменту одержання в установленому порядку свідоцтва про право на майновий пай. З цього слідує, що новий власник, який не переоформив на своє ім'я свідоцтво про право на майновий пай, не набуває права на майно, право на яке посвідчене свідоцтвом (майновим сертифікатом).

Згідно визначеної пунктом 14 вказаного Порядку послідовності, для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку: копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину; попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Усі подані документи формуються в окрему справу. Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Видача свідоцтва громадянину проводиться безоплатно. Відмову у видачі свідоцтва можна оскаржити в судовому порядку.

Насамкінець, входження нового власника до об'єднання громадян-співвласників, з придбаним на підставі свідоцтв майном, засвідчує частку останнього у спільній власності та право на управління спільним майном з усіма випливаючими з цього наслідками.

Отже, для придбання майнових паїв в пайовому фонді особою, яка не є власником майнових паїв, по-перше, потрібно, документально узгодити такі операції з об'єднанням співвласників паїв, по-друге, перереєструвати перехід власності у відповідній місцевій раді. Іншого порядку переходу права власності при відчужені майнового паю чинним законодавством не передбачено.

Встановивши, що на час звернення з цим позовом та до часу його вирішення ОСОБА_2 не виконала вимог вищезазначених нормативних актів щодо порядку придбання майнових паїв та, відповідно, оформлення переходу до неї права на майнові паї від осіб, які передали їй свої свідоцтва про право на майновий пай, суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання дій сільського голови ОСОБА_4 та визнання недійсним і скасування рішення № 1 від 07.04.2015р. Тимошівської сільради щодо передачі їй на баланс будівлі корпусу № 2 МТФ та у стягненні компенсації моральної шкоди позивачеві, оскільки остання не довела свого порушеного права такими діями та рішеннями.

В судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_2 та її адвокат ОСОБА_3 надали пояснення, що оформлення у встановленому законодавством порядку придбання нею майнових паїв на спірний корпус № 2 МТФ позивач на теперішній час не здійснила, але після ухвалення оскаржуваного рішення почала займатись цим питанням. Тому колегія вважає, що суд на час ухвалення рішення дійшов правильних висновків про недоведеність своїх порушених прав позивачем.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 також наголошує на тому, що суд не зважив на порушення прав інших співвласників спірної будівлі діями сільського голови та рішенням Тимошівської сільради щодо передання корпусу № 2 МТФ на баланс сільради та щодо подальшого його продажу з аукціону, оскільки своє право на пай вони не втрачали та з заявами про передачу своїх майнових паїв до відповідачів не звертались, а також вказує на порушення публічного порядку такими діями та рішеннями. Однак колегія вважає, що ці ствердження не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у цій справі не мається відповідних доказів, що інші співвласники спірної будівлі уповноважували позивача на судовий захист будь-яких своїх порушених прав.

Відповідно до положень статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду може звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

З огляду на зміст вказаної норми процесуального закону, захист порушених прав особи, яка звернулась до суду з відповідним позовом, відбувається лише у випадку, якщо права, за захистом яких особа звернулась, їй належать. Тому при зверненні до суду позивач повинен доводити свою юридичну заінтересованість у справі. Отже, порушення публічного порядку будь-якою посадовою особою або органом при вчиненні ними дій або ухваленні ними рішень (розпоряджень) може бути підставою для задоволення позову про визнання цих дій та цих рішень (розпоряджень) неправомірними лише у тому разі, якщо позов заявлений особою, права якої такими рішеннями чи діями порушені, або в інтересах інших осіб, права яких порушені, якщо позов заявлено особою, яка має повноваження діяти на захист їх інтересів.

Встановивши, що ОСОБА_2 на теперішній час свого порушеного права не довела та не має повноважень у цій справі на захист прав та інтересів інших осіб, суд правильно відмовив в частині позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні в іншій частині позовних вимог, а саме, щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14 травня 2015р., укладеного між Тимошівською сільрадою в особі голови ОСОБА_4 та ОСОБА_5, щодо продажу будівлі корпусу № 2 МТФ, суд виходив із того, що цей договір є нікчемним, а тому його визнання недійсним не потребується, а відмовляючи у визнанні недійсним протоколу аукціону, суд вказував не те, що він не створює ніяких правових наслідків.

На неправильності таких підстав для відмови в цій частині позову наголошує позивач, та колегія, перевіривши ці ствердження, знаходить їх необґрунтованими, але вважає за необхідне у відповідності до вимог ст. 303 ЦПК України вийти за межі апеляційної скарги з огляду на такі обставини.

Так, оскільки позивач не підтвердила свого права набувача майнових паїв у корпусі № 2 МТФ, то це є підставою для відмови у всіх позовних вимогах ОСОБА_2, а не тільки в частині неправомірності дій сільського голови та недійсності рішення сільради. Враховуючи, що всі інші позовні вимоги базуються саме на наявності у позивача права на майнові паї або частку у спірній будівлі № 2 МТФ, то відсутність такого права є підставою для відмови в позові в цілому, тому суд не міг вирішувати інші вимоги з заявлених позивачем підстав по суті у зв»язку недоведеністю позивачем своєї юридичної заінтересованості у справі.

Беручи до уваги все вищенаведене та враховуючи положення ст. 303 ЦПК України, рішення суду підлягає зміні в частині підстав відмови в позовних вимогах про визнання недійсними договору купівлі-продажу та протоколу аукціону, у яких слід відмовити з цих же підстав, з яких відмовлено у решті позовних вимог – з підстав відсутності у позивача прав на спірне майно – будівлю корпусу № 2 МТФ, про що в такому разі колегія у відповідності до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України ухвалює відповідне рішення.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314-316, 317, 324 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника - адвоката ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 09 червня 2017 року у цій справі змінити в частині правового обґрунтування відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсними протоколу аукціону № 1 від 14 травня 2015р. та договору купівлі-продажу майна від 14 травня 2015р. за № 1405/15/1.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: