Вирок № 69845873, 26.10.2017, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1295/17

Номер провадження 1-кп/623/156/2017

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання: Вовк І.В.

за участю прокурора: Красилі І.І.

обвинуваченої: ОСОБА_1

захисника: ОСОБА_2

потерпілої: не зявилася

розглянувши у відкритому судовому засіданнікримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12017220320000696 від 16.05.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, українки, розлученої, має пятеро дітей, відносно трьох дітей позбавлена батьківських прав, не працюючої, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимої:

1) 27.10.2006р. Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною першою статті 190 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 510 грн.;

2) 05.10.2007р. Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною другою статті 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнена від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

3) 09.10.2008р. Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною третьою статті 185, стаття 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, звільнена 30.12.2010 року умовно-достроково на невідбутий строк 11 місяців 17 днів;

4) 21.11.2011р. Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною другою статті 185, стаття 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнена 03.06.2014 року умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців 27 днів;

5) 13.01.2016р. Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною другою статті 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України звільнена від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2017 року в період часу з 06 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, ОСОБА_1, повторно, перебуваючи з дозволу власника ОСОБА_3 в будинку №77 по вул. Аеродромній в м. Ізюмі, Харківської області, діючи з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю уваги зі сторони ОСОБА_3, таємно викрала мобільний телефон марки «Nомі» моделі «I507 Spark», вартістю 1260 грн., планшетний компютер ТМ «Oysters» моделі «T72HMs 3G», вартістю 1390 грн., які належали ОСОБА_3, чим заподіяла потерпілій матеріальну шкоду, на загальну суму 2650 грн.

Допитанавсудовому засіданніобвинувачена ОСОБА_1 своювину ускоєнні злочину, передбаченого частиною другою статті 185 КК України визналаповністю, покаялася, підтвердилаобставинивчиненогозлочину, просила застосувати до неї положення Закону України «Про амністію у 2016 році».

Потерпіла ОСОБА_3 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру не має (а.с. 31).

Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання за частиною другою статті 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, на підставі статті 71 КК України приєднавши частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13.01.2015р. у вигляді 1 року 1 місяця позбавлення волі, остаточно призначивши до відбування покарання у вигляді 4 років 1 місяця позбавлення волі. До набрання вироком законної сили запобіжний захід не обирати. Не заперечує проти застосування амністії до обвинуваченої.

Захисник ОСОБА_2 просила суд застосувати до обвинуваченої ОСОБА_1 положення Закону України «Про амністію у 2016 році».

Напідставічастини третьої статті 349 КПК України зазгодою учасниківсудового провадження, судомвизнано недоцільним дослідженнядоказів посправі, стосовно доказів,щодо тих обставин, якініким з учасників процесу неоспорюються - дата, час, місце вчинення злочину, об`єкт злочину, мотив, сума матеріальної шкоди, тощо.При цьомусудом з'ясовано, щообвинувачена ОСОБА_1, захисник ОСОБА_2 та прокурор правильнорозуміють змістцихобставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм розяснено, що утакому випадку вони будуть позбавленіправа оскаржити ціобставини вапеляційномупорядку.

Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченої, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію її дій за частиною другою статті 185 КК України як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно.

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченої, суд вбачає наступне:

ОСОБА_1 не працює, на обліку у лікаря - психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, раніше неодноразово судима, має пятьох малолітніх дітей: 2003, 2006, 2007, 2016, 2017 років народження, відносно трьох старших дітей позбавлена батьківських прав, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та її свідчення, свідоцтва про народження, довідка сільського голови.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства.

Припризначенніпокарання ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останньою.

Злочин,увчиненні якого обвинувачена визнала себевинуватою, відповідно до статті 12 КК України, віднесений до середньої тяжкості злочину.

Обставини, які згідно статті 66 КК України помякшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 - щире каяття.

Обставини, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 рецидив злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до злочину середньої тяжкості, особу винної, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись статтею 65 КК України, з урахуванням викладеного суд вважає, що міра покарання обвинуваченій ОСОБА_1 повинна бути обрана в межах санкції частини другої статті 185 КК України у вигляді позбавлення волі.

При цьому, оскільки ОСОБА_1 був засуджена 13.01.2015 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за частиною другою статті 185 КК України до 4 років позбавлення волі та звільнена від відбування покарання з іспитовим строком - 2 роки, скоїла злочин у період іспитового строку, тому суд остаточно призначає покарання у відповідності до статті 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань.

Відповідно до частини другої ст.3 Закону України «Про застосування амністії в Україні» від 01.10.1996р., установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Згідно вимог пункту «в» частини першої статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Згідно наданих документів, обвинувачена має доньку Дарину, ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньку Кіру, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Обставин, які б перешкоджали застосуванню амністії, відповідно достатті 9 Закону України «Про амністію у 2016 році»судом не встановлено.

Таким чином, є наявними підстави для задоволення клопотання про застосування амністії.

Судові витрати згідно частини другої статті 124 КПК України, а саме витрати, повязані з проведенням судової товарознавчої експертизи у розмірі 395 гривень 48 копійок, що проводилась експертами НДЕКЦ МВС України в Харківській області підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1

Питання щодо речових доказів вирішити в порядку статті 100 КПК України.

Враховуючи, що запобіжний захід до обвинуваченої у кримінальному провадженні не застосовувався, за час судового розгляду обвинувачена за викликом суду зявлялася, а тому запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо неї не застосовується.

Керуючись статтями 94, 368, 370, 371, 373-376 КПК України, Законом України «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року, суд -

У Х В АЛ ИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 185 КК України і призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

Відповідно до частини першої статті 71 КК України за сукупністю вироків, до призначеного за вказаним вироком покарання, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13.01.2015 року у виді 3 років позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_1 до відбування покарання у вигляді 5 (П`ЯТИ) років позбавлення волі.

На підставі пункту «в» частини першої статті 1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання у вигляді позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов - не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №2414 від 24.05.2017 року в розмірі 395 гривень 48 копійок, які підлягають перерахуванню до Державного бюджету (одержувач платежу: Держава, р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, ЕДРПОУ 25574728, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Речовий доказ планшетний компютер ТМ «Oysters» моделі «T72HMs 3G» вважати повернутим.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченій та прокурору.

Головуючий суддя: М.П. Одарюк