Рішення № 69844570, 24.10.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1605/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Єгорова С. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

24.10.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді:Єгорової С.М.

суддів: Дуковського О.Л., Карпенка О.Л.

із секретарем Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькомуцивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Степ» на заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2017 року за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Степ» про визнання договору оренди земельної ділянки (паю) припиненим, зобовязання повернути земельну ділянку (пай) власникові,-

УСТАНОВИЛА:

В лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом до ПП «Степ», в якому просила визнати договір, укладений між ними, від 03 березня 2007 року щодо оренди земельної ділянки (паю) кадастровий номер 3525287600:02:000:0221 площею 4,7 га, яка розташована на території Подорожненської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, припиненим з 03 березня 2017 року, та зобовязати ПП «Степ» після припинення дії договору повернути вказану земельну ділянку, стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

В обґрунтування позову зазначала, що спірний договір вона уклала із відповідачем 03 березня 2007 року на 10 років. У лютому місяці 2017 року письмово повідомила орендаряпро припинення дії цього договору 03 березня 2017 року і небажання продовжувати договірні умови на новий строк, вимагала повернути земельну ділянку. Натомість отримала відповідь про те, що відповідач зареєстрував цей договір в ДЗК у квітні 2008 року і відповідно набрав чинності з 14 квітня 2008 року, тобто продовжує діяти до квітня 2018 року, відмовився повертати спірну земельну ділянку.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2017 року позов задоволено. Визнано договір оренди землі № б/н від 03 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_2 (орендодавець) та приватним підприємством «Степ» (орендар) щодо оренди земельної ділянки (паю) площею 4,7 га, кадастровий номер 3525287600:02:000:0221, яка розташована на території Подорожненської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області - припиненим з 03 березня 2017 року. Зобовязано приватне підприємство «Степ» повернути ОСОБА_2, земельну ділянку (пай) площею 4,7 га, кадастровий номер 3525287600:02:000:0221, яка розташована на території Подорожненської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідачем з підстав неправильного застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Зазначено, що суд неповно зясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Судом не було взято до уваги той факт, що дія договору оренди припиняється 14 квітня 2018 року, позаяк його державна реєстрація відбулася 14 квітня 2008 року, і термін дії договору починається саме з вказаної дати, про що було повідомлено позивача.

Представник ПП «Степ» - ОСОБА_3 надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.121).

Позивач в засідання не зявилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.120).

Частиною 2 статті 305 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Судом встановлено, що 03 березня 2007 року між ПП «Степ» та ОСОБА_2 укладений договір оренди належної останній земельної ділянки, загальною площею 4,7 га, розташованої на території Подорожненської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, строком на 10 років, який зареєстрований в Світловодському районному відділі Кіровоградської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 14 квітня 2008 року (а.с.7-8).

Пунктом 20 Договору передбачено, що передача земельної ділянки здійснюється у 5 денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання.

Пунктом 42 Договору передбачено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно копії акта про передачу земельної ділянки ОСОБА_2 передала ПП «Степ» земельну ділянку 03 березня 2007 року (а.с.9).

09 лютого 2017 року ОСОБА_2 до ПП «Степ» було подано заяву про небажання продовжувати дію договору оренди та повернення земельної ділянки (а.с.10).

Листом від 14 лютого 2017 року за №10 ПП «Степ» повідомило ОСОБА_2, що державна реєстрація договору оренди в ДЗК відбулася 14 квітня 2008 року за №040838300003, і орендар має намір реалізувати своє законне право на користування земельною ділянкою протягом всього строку дії договору, а відповідно до п.8 договору ПП «Степ» також має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (а.с.11).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні договору сторони визначили строк його дії 10 років, а зазначення у п. 42 Договору, що договір набирає чинності, зокрема, після його державної реєстрації, не впливає як на початок, так і на закінчення строку дії договору, тому що строк його дії сторони визначили з 03.03.2007 року до 03.03.2017 року, що відповідає положеннямст. 253 Цивільнийкодекс України.

Суд при цьому зазначив, що доводи відповідача щодо набрання чинності спірним договором з дати його державної реєстрації договору та закінчення строку оренди 14.04.2018 року є помилковими, не відповідають умовам укладеного між сторонами договору і вимогам діючого законодавства.

Згідно висновку суду першої інстанції строк дії спірного договору закінчився 03.03.2017 року, про намір не продовжувати договір оренди на інший строк позивач повідомив відповідача завчасно, а тому останній, починаючи з 03.03.2017 року, незаконно користується належною позивачу земельною ділянкою, що є підставою для задоволення вимог про її витребування у відповідача.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ст.ст.10,11,60 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи, дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, а відтак договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України Про оренду землі передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та іншої діяльності.

Зобов'язання орендодавця і орендаря земельної ділянки виникають на підставі укладеного договору оренди землі.

Згідно з ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі передбачено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (ч. 2 ст. 15 цього Закону).

Згідно ст. 18 ЗУ «Про оренду землі», в редакції 01.01.2007 року, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, що діяла на момент укладення договору, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ЗК право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

З 1 січня 2002 р. відповідно до статті125ЗК право користування земельною ділянкою виникало після одержання її власником або землекористувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування або укладення договору оренди, їх державної реєстрації та встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а з 2 травня 2009 р. у відповідності із Законом України від 5 березня 2009 р. № 1066-VI право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Зобовязання повинно виконуватися належним чином у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства (ст. 526 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами ( ст. 629 ЦК України ).

У відповідності з вимогами статті 24 Закону України Про оренду землі, орендодавець зобов'язаний, зокрема, не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

В статті 31 Закону України Про оренду землі передбачені підстави припинення договору оренди землі. При цьому, у вказаній нормі закону зазначено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Згідно правової позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 18 січня 2017року у справі № 6-2777цс16, строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обовязки по договору, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) стає правовідносинами, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Підписавши спірний договір оренди, сторони досягли згоди щодо усіх його істотних умов в тому числі визначили, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, а також щодо порядку передачі земельної ділянки.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про оренду землі передача обєкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання - передачі. При цьому навіть, якщо хронологічно передача земельної ділянки відбулася до державної реєстрації договору, то вважається, що орендар правомірно користується нею після здійснення такої реєстрації договору в подальшому, при умові, що така передача не заперечувалася будь-якою із сторін в період до набрання чинності відповідного договору.

В тексті спірного договору відсутня конкретна дата його закінчення, висновки суду про визначення сторонами строку дії договору з 03.03.2007 року до 03.03.2017 року грунтуються на припущеннях та спростовуються наявними у матеріалах справи і дослідженими судом доказами (а.с. 7-8).

З урахуванням зазначених норм матеріального права та умов спірного договору строк його дії не закінчився, договір є чинним, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання договору оренди земельної ділянки (паю) припиненим та зобов'язання повернути земельну ділянку.

Судом першої інстанції не була дана належна правова оцінка обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову за його безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 318, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Степ» задовольнити.

Заочне рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2017 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного підприємства «Степ» про визнання договору оренди земельної ділянки (паю) припиненим, зобовязання повернути земельну ділянку (пай) власникові відмовити в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з наступного дня.

Головуючий:

Судді: