Ухвала суду № 69844500, 19.10.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1486/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дуковський О. Л.

УХВАЛА

Іменем України

19.10.2017року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів:Голованя А.М., Дьомич Л.М.

за участю секретаря:Федоренко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю «Обєднання Дніпроенергобудпром» на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з додатковою відповідальністю «Обєднання Дніпроенергобудпром» про зобовязання здійснення нарахування заробітної плати, стягнення заборгованості по додатковій заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з додатковою відповідальністю «Обєднання Дніпроенергобудпром» (ТДВ «Обєднання Дніпроенергобудпром») та просив стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі, здійснити донарахування заробітної плати за червень-серпень 2016 року та нарахувати компенсацію втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати.

Ухвалою від 17.01.2017 року позов у частині стягнення заборгованості по заробітній платі залишено без розгляду на підставі заяви позивача у звязку з виплатою йому заборгованості по заробітній платі.

8 лютого 2017 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог у якій просив: зобовязати відповідача здійснити донарахування заробітної плати за червень-серпень 2016 року та нарахувати компенсацію втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати; стягнути з відповідача заборгованість по додатковій заробітній платі за період з вересня 2015 року по вересень 2016 року в сумі 32 400,00 грн.; стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 6 жовтня 2016 року по 27 грудня 2016 року включно; стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 20 000 грн.

Позов обґрунтовує тим, що він перебував з відповідачем у трудових відносинах та був звільнений з посади 06 жовтня 2016 року. У день звільнення відповідач не провів з ним повний остаточний розрахунок, а тому повинен відповідно до ст. 117 КЗпП сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку, а саме з 06 жовтня 2016 року по 27.12.2016 року.

Крім цього просить стягнути додаткову заробітну плату, передбачену пунктом 4.13 Контракту у вигляді забезпечення бензином для використання персонального автомобіля, за період з вересня 2015 року по вересень 2016 року, яка з урахуванням ціни на бензин 22,50 грн. за один літр, становить 32 400 грн.

Посилається на те, що відповідач мав щомісячно виплачувати зазначену додаткову заробітну плату, що передбачена контрактом. Наказ № 94 від 04.09.2015 року, яким призупинена видача бензину, для заправлення персональних автомобілів, позивач вважає, таким, що порушує умови контракту.

Вказує також на те, що у червні-серпні 2016 року відповідач не нарахував заробітну плату за робочі дні, які фактично були ним відпрацьовані, а лише провів оплату за 12 днів у червні та липні та 3 дні у серпні 2016 року.

У звязку із затримкою заробітної плати він відчув моральні страждання, втратив нормальні життєві звязки, був змушений економити на харчуванні та одязі, відчув приниження, втратив престиж та ділову репутацію серед співробітників, знайомих, друзів, родичів. Моральну шкоду у грошовому еквіваленті оцінив у 20 000 грн.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 травня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Зобовязано ТДВ «Обєднання Дніпроенергобудпром» здійснити донарахування заробітної плати за червень та липень 2016 року з нарахуванням компенсації втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати. Стягнуто з ТДВ «Обєднання Дніпроенергобудпром» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 21247, 89 грн. 89 коп. та у відшкодування моральної шкоди 1000, 00грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Вважає, рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального

Апеляційний суд згідно вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

З матеріалів справи вбачається, згідно Контракту № 56 з технічним директором від 19 січня 2011 року ОСОБА_2 обіймав посаду технічного директора ТДВ «ОДЕБП» (а.с.9- 12).

Відповідно до наказу від 15 червня 2015 року на технічного директора ОСОБА_2 за його згодою з 15.06.2015 року були покладені обовязки директора головного заводу з доплатою у розмірі 30% від посадового окладу ОСОБА_3 (а.с. 7).

Відповідно до наказу № 92/к від 06 жовтня 2016 року ОСОБА_2 технічного директора ТДВ «ОДЕБП» звільнено з посади 06 жовтня 2016 року за угодою сторін (а.с.8)

Платіжною відомістю підтверджується що 27 грудня 2016 року з ОСОБА_2 проведено розрахунок по заробітній платі (а.с.47).

Відповідно до п. 6.7 Контракту, при залишені посади з будь-якої підстави розрахунок з директором виконується не пізніше місячного терміну після визначення сум (а.с.11).

Згідно довідки ТДВ «Обєднання Дніпроенергобудпром» вих. № 107 від 23.05.2017 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 на момент звільнення 06.10.2016 року складала 372, 77 грн. (а.с. 118).

Відповідно до щорічного розрахунку норм тривалості робочого часу, з дати звільнення позивача, за період з 6 жовтня 2016 року по день фактичного розрахунку кількість робочих днів складає 57, а саме жовтень 2016 року - 16 робочих днів, листопад 2016 року 22 робочих дні, грудень 2016 року 19 робочих днів.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Частиною другою зазначеної статті передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган сплачує зазначене відшкодування лише у разі коли спір вирішено на користь працівника.

Тобто для покладення на власника або уповноваженого ним органу відповідальності відповідно до ст. 117 КЗпП України закон вимагає наявність наступних умов: вини власника або уповноваженого ним органу, відсутності спору щодо розміру належних звільненому працівникові або вирішення спору на користь працівника.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В судовому засіданні встановлено, і даний факт не заперечується сторонами, що з позивачем розрахунок не був проведений.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачу не було проведено розрахунку по заробітній платі у строки визначені законом, а саме у день його звільнення, які повинні були бути проведенні до 06 листопада 2016 року і саме з цієї дати починається відлік часу затримки розрахунку при звільненні. Компенсація середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача суд правильно визначив у розмірі 21247 грн. 89 коп. ( 57 робочих днів х 372, 77 грн. ).

Також судом правильно встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо розміру належних звільненому працівникові сум.

В табелях за червень місяць 2016 року проставлені відмітки «8», за 12 робочих днів у решті днів місяця проставлені прочерки, без відмітки причини відсутності працівника (а.с. 16); за липень 2016 року проставлені відмітки «8» за 8 робочих днів, відмітка «Б» за пять робочих днів, у решті днів місяця проставлені прочерки, без відмітки причини відсутності працівника (а.єс.17); за серпень 2016 року проставлені відмітки «8» за 3 робочі дні, відмітка «Б» за 18 днів (а.с. 18).

Згідно наказів ТДВ «Обєднання Дніпроенергобудпром» №77 від 31.05.2016 року, №86 А від 30.06.2016 року, №106 від 29.07.2016 року були внесені зміни до графіка роботи на червень, липень, серпень 2016 року та визначено облік робочого часу 12 днів (а.с.71-73).

Вказані накази не можна брати до уваги.

Відповідачем не доведено, що працівник був відсутній на робочому місці та не надано суду доказів, які б фіксували відсутність працівника на робочому місці без поважних причин (прогул), а тому суд першої інстанції правильно послався на те, що у вищезазначених наказах посада позивача не була зазначена і внаслідок цього йому необхідно донарахувати заробітну плату за червень-серпень2016 року і нарахувати компенсацію втрати частини грошових доходів у звязку з порушенням термінів їх виплати.

Таким чином, суд зробив правильний висновок, що відповідач безпідставно не здійснив нарахування заробітної плати позивачу згідно норми тривалості робочого часу за червень - липень 2016 року.

Статтями 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у розумінні цього Закону слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до вимог ст. 4 Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Висновок суду щодо визначення розміру моральних страждань, у звязку із затримкою розрахунку при звільненні, також є правильним.

Пунктом 4.13 Контракту передбачено, що Директор може використовувати для виробничих цілей персональний автомобіль для якого щомісячно виділяється 60 літрів бензину (а.с.10).

Додатковою Угодою до Контракту від 29.10.2012 року передбачено збільшення щомісячної норми бензину, який виділяється при використання персонального автомобіля до 120 л.

Наказом № 94 від 4 вересня 2015 року «Про заходи щодо запобігання фінансової нестабільності» була призупинена видача паливних матеріалів для заправлення персональних автомобілів посадовим особам, у тому числі ОСОБА_2

Вказаний наказ ОСОБА_2 не оскаржив у встановленому законом порядку, він був чинним у період з вересня 2015 року по вересень 2016 року за який позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по додатковій заробітній платі, а тому висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в цій частині є правильним.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ч. 1 ст.308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 304, 307,308, 313, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Обєднання Дніпроенергобудпром» відхилити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О.Л Дуковський

Суддя: А.М. Головань

Суддя: Л.М. Дьомич