Ухвала суду № 69836849, 27.10.2017, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/9993/15-к

1-кп/243/51/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2017 року Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сидоренко І.О.,

при секретарі Рудь Т.В.,

за участю:

прокурора Тупікало Д.Ю.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Словянського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження № 42015050000000392 від 02 серпня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Словянського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.

В судовому засіданні року прокурором Тупікало Д.Ю. заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування даного клопотання прокурор зазначає, що існує велика вірогідність того, що ОСОБА_2 перебуваючи на свободі, може втекти з метою уникнення суворого покарання за скоєні кримінальні правопорушення та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки обвинувачений зник з місця ДТП, заходів щодо надання первинної медичної допомоги постраждалим не вжив, від проходження медичного огляду на стан спяніння відмовився, з метою приховати свою причетність до ДТП схилив свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до надання неправдивих свідчень в частині підтвердження не існуючого алібі та нібито викрадення його транспортного засобу, на теперішній час продовжує не визнавати свою провину у вчиненні ДТП, яка призвела до загибелі трьох осіб. Крім того, існує ризик переховування обвинуваченого від правоохоронних органів, оскільки він зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, яке знаходиться на тимчасово окупованій території. Даний ризик підтверджується інформацією керівника Координаційного центру при штабі АТО ОСОБА_5 за № 636 кц, згідно з яким ОСОБА_2 має дозвіл на перетин лінії розмежування зони АТО, який діє з 22.11.2016 року по 24.11.2017 року. Тобто, у разі відсутності контролю за пересуванням обвинуваченого він має можливість переховуватися на тимчасово окупованій території України та буде недосяжний для правоохоронних органів України. Також, загроза призначення суворого покарання у разі визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні даних кримінальних правопорушень також створює ризик його переховування. Крім того, потерпілими у кримінальному провадженні до обвинуваченого заявлені цивільні позови на велику суму грошових коштів. Ризик понести таку цивільно-правову відповідальність також створює передумову для можливого переховування від правоохоронних органів.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти продовження йому дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, просив змінити домашній арешт на особисте зобовязання, зазначивши, що він працює у м. Словянську та не встигає повернутися з роботи до свого місця проживання до 18.00 год. Крім того, протягом всього часу перебування під домашнім арештом, він сумлінно виконував покладені на нього обовязки та в подальшому буде продовжувати дотримуватись встановлених обмежень.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на особисте зобовязання. Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що протягом усього терміну перебування під домашнім арештом обвинувачений сумлінно виконував всі його умови, жодного разу не надав приводу для сумніву щодо того, чи збирається він переховуватись від суду, або іншим чином порушувати режим, передбачений домашнім арештом. Зазначає, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини прирівнюється до позбавлення волі, такий захід є дуже суворим для людини, яка невідомо чи буде визнана винуватою у вчиненні злочину взагалі.

Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд доходить до висновку про задоволення клопотання захисника ОСОБА_1 виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Суд приймає до уваги ту обставину, що до обвинуваченого ОСОБА_2 тривалий час був застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, умови якого змінювались в сторону зменшення часу перебування обвинуваченого під домашнім арештом. За весь час перебування ОСОБА_2 під домашнім арештом (з 11 квітня 2017 року по теперішній час) жодних повідомлень з Словянського ВП ГУНП про порушення ним порядку та умов дотримання даного запобіжного заходу не надходило, відомості про вчинення ОСОБА_2 будь яких правопорушень відсутні, від явки до суду обвинувачений жодного разу не ухилився, у звязку з чим суд доходить до висновку, що обвинувачений сумлінно виконував покладені на нього обовязки, кримінальному провадженню не перешкоджав. Відповідно до листа штабу Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей від 11.07.2017 року № 830 13.04.2017 року прийнято рішення про припинення дозволу фізичній особі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, чим спростовується ствердження прокурора про те, що обвинувачений має можливість переховуватися на тимчасово окупованій території України та буде недосяжний для правоохоронних органів України.

Крім того, обвинувачений позбавлений можливості в теперішній час знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки такі докази вже зібрані стороною обвинувачення.

На теперішній час по справі вже допитані майже всі свідки, що позбавляє обвинуваченого в подальшому вплинути на їх показання.

Ніяких доказів на підтвердження тієї обставини, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, прокурором не надано. Також, у суду не має підстав вважати, що обвинувачений вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.

Відповідно до ст. 331 КПК України суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден з більш мяких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам або ризикам.

Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та змінити запобіжний захід на особисте зобовязання, з покладенням на обвинуваченого обовязків, передбачених ст. 194 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 179, 194 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання прокурора Тупікало Д.Ю. про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту відмовити.

Клопотання адвоката ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на запобіжний захід в вигляді особистого зобовязання задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 такі обовязки:

1) прибувати до суду за першим викликом по необхідності;

2) не відлучатись з с. Богородичне Словянського району Донецької області без дозволу суду, окрім м. Словянська та Словянського району Донецької області;

3) носити електронний засіб контролю.

Повідомити обвинуваченого ОСОБА_2 про наслідки невиконання покладених на нього обовязків, передбачених ст. 179 ч. 2 КПК України, а саме: в разі невиконання та недотримання умов особистого зобовязання до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 400 грн. до 3200 грн.).

Контроль за виконанням ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобовязання покласти на Словянський ВП ГУ НП в Донецькій області та прокурора.

Строк дії даної Ухвали суду до 26 грудня 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_6