Ухвала суду № 69833308, 25.10.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6336/17

Номер справи місцевого суду: 520/5978/17

Головуючий у першій інстанції

ОСОБА_1

Доповідач Комлева О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.

суддів Журавльова О.Г., Кравця Ю.І.

при секретарі Ліснік Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ «ДОМ» про заборону підприємницької практики, визнання недійсним договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У травні 2017 ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом доОбслуговуючого кооперативу «МЖСТ «ДОМ» про заборону підприємницької практики, визнання недійсним договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2017 року позовна заява ОСОБА_2 залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків, оскільки при зверненні до суду з позовом, ОСОБА_2 не був сплачений судовий збір, а також не зазначена ціна позову щодо вимог майнового характеру.

02 червня 2017 року ОСОБА_3, представник ОСОБА_2 за довіреністю, отримав копію ухвали судді від 29 травня 2017 року, про що свідчить розписка.

Також, 02 червня 2017 року на адресу суду, від ОСОБА_2 надійшло пояснення щодо ухвали судді від 29 травня 2017 року про залишення позовної заяви без руху з посиланням на те, що ОСОБА_2 на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору, в звязку з чим просив відкрити провадження у справі.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2017 року позовна заява ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ «ДОМ» про заборону підприємницької практики, визнання недійсним договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди повернута позивачу, оскільки позивачем вказані в ухвалі судді від 29 травня 2017 року недоліки усунені не були.

Не погоджуючись з ухвалою судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу судді скасувати, направити справу для вирішення питання про відкриття провадження до суду першої інстанції, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Визнаючи неподаною та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався ст.121 ЦПК України й виходив з того, що позивач у встановлений термін не виконав вимоги ухвали судді Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2017 року(а.с. 59-60).

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком судді першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1,2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом доОбслуговуючого кооперативу «МЖСТ «ДОМ» про заборону підприємницької практики, визнання недійсним договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 29 травня 2017 року позовна заява ОСОБА_2 залишена без руху, оскільки ОСОБА_2 не був сплачений судовий збір, а також не зазначена ціна позову щодо вимог майнового характеру (а.с. 40-41).

02 червня 2017 року ОСОБА_3, представник ОСОБА_2 за довіреністю, отримав копію ухвали судді від 29 травня 2017 року, про що свідчить розписка (а.с. 42).

Також, 02 червня 2017 року на адресу суду, від ОСОБА_2 надійшло пояснення щодо ухвали судді від 29 травня 2017 року про залишення позовної заяви без руху з посиланням на те, що ОСОБА_2 на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору, в звязку з чим просив відкрити провадження у справі.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2017 року позовна заява ОСОБА_2 до Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ «ДОМ» про заборону підприємницької практики, визнання недійсним договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди повернута позивачу, оскільки позивачем вказані в ухвалі судді від 29 травня 2017 року недоліки усунені не були.

Відповідно до статті 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. ОСОБА_4 регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що цей ОСОБА_4 регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що повязані з порушенням їх прав. При цьому частиною другою статті 79 ЦПК передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Таким законом є ОСОБА_4 України «Про судовий збір» зі змінами, внесеними Законом України від 22 травня 2015 року № 483-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору».

Згідно із зазначеними змінами, які набули чинності 01 вересня 2015 року, статтю 5, що встановлює пільги зі сплати судового збору, викладено в новій редакції. При цьому новою редакцією зазначеної статті звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що повязані з порушенням їх прав, не передбачено.

Разом із тим судам слід враховувати, що реалізацію споживачем права на судовий захист, складовою якого є наявність пільг щодо сплати судового збору, регулює стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів». Водночас норма статті 5 Закону України «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору. Тому сама по собі відсутність такої категорії осіб у встановленому в зазначеній нормі переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, не може означати, що споживачі такої пільги не мають, оскільки вона встановлена спеціальним Законом, який гарантує реалізацію та захист їх прав.

Вищевказана правова позиція щодо звільнення споживачів від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» викладена в ухвалах Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ (справи 6-30030св16, 6-24156св16, 6-18695св16, 6-15256св16).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про захист прав споживача, посилаючись на неналежне надання житлово-комунальних послуг споживачам, в якому просив заборонити нечесну підприємницьку практику Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ «ДОМ» з надання житлово-комунальних послуг споживачам, визнати недійсними договорів, стягнути з Обслуговуючого кооперативу «МЖСТ «ДОМ» матеріальну та моральну шкоду, тобто відноситься до категорії осіб, на яких розповсюджуються гарантії, передбачені Законом України «Про захист прав споживачів», а тому звільнена від сплати судового збору.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суддя місцевого суду на зазначені норми закону уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу, як наслідок не усунення недоліків щодо несплати судового збору.

Відповідно до ст. 312 ч. 1 п. 3 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

У відповідності до ст. 324 ЦПК України ухвала апеляційного суду Одеської області не перешкоджає подальшому руху справи і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Вищевказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України по справі 6-116цс за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування норм матеріального права.

Частиною 1 статті 360-7 ЦПК України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобовязані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 311, 313 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Київського районного суду м. Одеси від 08 червня 2017 року скасувати, повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ________ О.С. Комлева

Судді ________ О.Г. Журавльов

________ ОСОБА_5