Вирок № 69832572, 26.10.2017, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа №509/4311/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кочко В.К.,

при секретарі - Савченко М.В.,

за участю прокурора - Беди К.Є.,

захисника - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

представника потерпілого - ОСОБА_3,

представників цивільного відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт.Овідіополь кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, інвалід 2 групи, працює на посаді водія ПАТ «Виробниче обєднання «Одеський консервний завод», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у скоєні злочину передбаченого ст.286 ч.2 КК України,

а також цивільні позови:

потерпілого ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 158195 гривень та моральної шкоди в розмірі 2053000 гривень,

прокурора Одеської області в інтересах комунальної установи «Одеська обласна клінічна лікарня» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 4491,86 грн.,

прокурора Одеської області в інтересах комунальної установи «Овідіопольська центральна районна лікарня» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 6246,34 грн., -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2015 року приблизно о 11 год. 20 хв., ОСОБА_6, перебуваючи на посаді водія, працюючи на технічно справному вантажному автопоїзді у складі сідлового тягача «МАЗ-54323», д.р.н. ВН43-27АА, з напівпричепом «МАЗ-93866», д.р.н. 20552ОА, що належить ПРАТ «Виробниче обєднання «Одеський консервний завод», у денний час доби, в умовах необмеженої видимості, здійснював рух по асфальтному мокрому дорожньому покриттю автодорозі «Одеса-Білгород-Дністровський» зі сторони м.Одеси в напрямку м.Білгород-Дністровський, на якій організовано двосторонній однорядний рух у кожному напрямку, напрямки якого розділені переривчатою лінією дорожньої розмітки 1.5, з невстановленою слідством швидкістю руху.

Здійснюючи подальший рух та наближаючись до 34 км + 250 м зазначеної автодороги, яка проходить через Овідіопольський район Одеської області, ОСОБА_6 був неуважним, рух керованого вантажного автопоїзду постійно не контролював, діючи самовпевнено, обрав швидкісний режим без врахування дорожньої обстановки та стану дорожнього покриття, за дорожньою обстановкою постійно не слідкував, відповідно не відреагував на її зміну.

Маючи обєктивну і реальну можливість недопущення дорожньо-транспортної події, діючи з необережності, гарантоване не забезпечив рух керованого вантажного автопоїзду в межах своєї смуги, із забезпеченням безпеки собі та іншим учасникам руху своєчасним формуванням безпечного інтервалу, та на ділянці проїзної частини, яка мала дефекти дорожнього покриття, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, не забезпечив контроль за управлінням вантажного автопоїзда, що виключає втрату ним поперечної стійкості і неконтрольований рух, нехтуючи особистою безпекою та безпекою інших учасників руху, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру, допустив неконтрольований виїзд свого транспортного засобу на смугу зустрічного напрямку, де скоїв зіткнення з автомобілем «MERCEDES BENZ VITO 108D», д.р.н. ВН15-36ЕС, під керуванням водія ОСОБА_7, який рухався по зазначеної автодорозі у прямому зустрічному напрямку.

Внаслідок пригоди водій автомобілю «MERCEDES BENZ VITO 108D» - ОСОБА_7 та пасажир вантажного автопоїзду - ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження, з якими були госпіталізовані до КУ «Овідіопольська ЦРЛ». У подальшому ОСОБА_7 був госпіталізований до КУ «ООКЛ», де 17.03.2015р. помер від отриманих тілесних ушкоджень.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи №69 (170) від 30.10.2015, ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження: відкритої черепно-мозкової травми у вигляді рани у зовнішнього кута лівого ока, синця повік лівого ока, садна обличчя, перелому очноямкової частини лобової кістки зліва, забою головного мозку, внутрішньо мозкової гематоми лобової частки лівої півкулі (80 мл), субарахноїдального крововиливу; травма тулуба у вигляді двостороннього перелому ребр: 7,8,9-го правих по передньо-пахвовій лінії, 3,4,5,6,7-го лівих ребр по лопатковій лінії, 5-го по середньо-пахвовій лінії, розривів: діафрагмальної поверхні правої частки печінки, жовчного міхура (оперативно видалено), великого сальника, брижі товстого і тонкого відділів кишечника; травма кінцівок у вигляді відкритого перелому передньої третини тіла лівих променевої і ліктьової кісток, переломів лівого стегна: шийки, середньої і нижньої третини тіла, перелому лівого наколінника з гемартрозом, косо-поперечного перелому тіла нижньої третини лівої великогомілкової кістки, садна на тильній поверхні правої кисті і передній поверхні правої гомілки.

Смерть ОСОБА_7 знаходиться у прямому причинному звязку з поєднаною травмою голови, тулуба і кінцівок утвореної при дорожньо-транспортній пригоді у вигляді численних саден, забою головного мозку з крововиливом під оболонки мозку, переломів кісток лиця, тулуба і кінцівок з розривом внутрішніх органів і настала 17.03.2015р. у лікувальному закладі від шоку з сильною жировою емболією судин легень.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2577 від 28.09.2016р., ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді: центрального вивиху правого стегна з переломом вертлюжної западини, який ускладнився травматичним невритом правого сідничного нерву та парезом правої стопи, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Згідно з висновком №3448 судової автотехнічної експертизи обставин зіткнення автомобіля «MERCEDES BENZ VITO 108D», д.р.н. ВН15-36ЕС, і вантажного автопоїзда у складі автомобіля-тягача «МАЗ-54323», д.р.н. ВН43-27АА, і напівпричепа «МАЗ-93866», д.р.н. 20552ОА, встановлено, що в умовах події належні дії водія вантажного автопоїзда у складі автомобіля-тягача «МАЗ-54323», д.р.н. ВН43-27АА, і напівпричепа «МАЗ-93866», д.р.н. 20552ОА, регламентувалися вимогами пункту 12.1 ПДР, які передбачали при виборі в установлених межах безпечної швидкості руху обовязкове урахування дорожньої обстановки, особливостей вантажу і технічного стану транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а з моменту наближення зустрічного транспортного засобу (автомобіля «MERCEDES BENZ VITO 108D», д.р.н. ВН15-36ЕС), регламентувалися вимогами пункту 13.1 ПДР, відповідно яких водій повинен був дотримуватися безпечного інтервалу до нього в межах своєї смуги руху.

При належній реалізації вимог пунктів 12.1 та 13.1 ПДР, водій вантажного автопоїзду мав технічну можливість уникнути зіткнення з автомобілем «MERCEDES BENZ VITO 108D».

З фактом розглянутої події, з експертної точки зору, знаходяться фактичні дії водія вантажного автопоїзда у складі автомобіля-тягача «МАЗ-54323», д.р.н. ВН43-27АА, і напівпричепа «МАЗ-93866», д.р.н 20552ОА, які не відповідали вимогам пунктів 12.1 і 13.1 ПДР.

Таким чином ОСОБА_6 допустив порушення вимог п.1.5, п/п «б» п.2.3, п.п.12.1, 12.3, 13.1 «Правил дорожнього руху» України, що зобовязують водія: п.1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків». п.2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: п/п б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі». п.12.1 «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди». п.13.1. «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу».

Обвинувачений ОСОБА_6 вину визнав у повному обсягу та не заперечує щодо обставин, які були встановлені під час кримінального провадження, та пояснив, що 13 березня 2015 року допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, в наслідок чого його автомобіль викинуло на зустрічну смугу, де сталось зіткнення з автомобілем «Мерседес», внаслідок чого загинув водій «Мерседеса» ОСОБА_7.

Заслухавши пояснення учасників процесу та з урахуванням того, що вони не заперечують про визнання недоцільності дослідження доказів щодо обставин, які ніхто не оспорює, при цьому суд зясував, що обвинувачений та потерпілий правильно розуміють зазначений зміст цих обставин, та немає сумнівів у добровільності їх позиції, в звязку з чим суд вважає можливим розглянути кримінальне провадження відповідно до ст.349 КПК України.

ОСОБА_6 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть ОСОБА_7, а тому кримінальну відповідальність він повинен нести за ст.286 ч.2 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_6, суд враховує ступінь тяжкості скоєнного ним злочину - даний злочин відноситься до тяжкого злочину, який вчинений з необережності, особу винного - особа раніше не судима, сімейний стан - одружений, є інвалідом 2 групи, характеристику, на обліку у лікаря наркологу і психіатру не перебуває, вік.

Обставин, які обтяжують вину підсудного, немає.

Обставинами, які помякшують вину підсудного, є чистосердечне покаяння, добровільне частково відшкодування шкоди.

Представник потерпілого та потерпілий ОСОБА_7 просили суд призначити покарання, повязане з позбавленням волі.

Потерпілий ОСОБА_8 до суду не зявився, однак надав заяву, у якій просив суд слухати справу у його відсутності.

З урахуванням даних обставин, суд приходить до висновку про те, що покарання ОСОБА_6 повинно бути призначено у вигляді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілий ОСОБА_7 у частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого у розмірі 2053000 грн. обґрунтовував виходячи з того, що він на виховання померлого сина витратив 80000 доларів США, а тому просив суд стягнути моральну шкоду саме в такому розмірі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7, який обвинувачений визнає частково, представники цивільного відповідача визнають повністю, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

У частині стягнення матеріальної шкоди з цивільного відповідача позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, квитанціями та чеками, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

У частині стягнення матеріальної шкоди зі страхової компанії позовні вимоги підтверджуються матеріалами справи, копією страхового полісу, квитанціями та чеками, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо стягнення моральної шкоди з обвинуваченого, суд вважає, що у цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню, з урахуванням самого вчиненого злочину - злочин вчинений з необережності, матеріального стану обвинуваченого, щоб вирок суду у частині цивільного позову був виконуваним, добровільною сплатою обвинуваченим моральної шкоди у розмірі 3000 доларів США, а також засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого моральну шкоду у розмірі 100000 грн.

Відповідно до ст.126 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_6 на користь держави підлягають стягнення процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 3714 грн.

У відповідності до ст.174 КПК України скасувати арешт накладений на автомобіль-тягач «МАЗ-54323», д.р.н. ВН43-27АА, і напівпричеп «МАЗ-93866», д.р.н. 20552ОА, та автомобіль «MERCEDES BENZ VITO 108D» д.р.н. ВН15-36ЕС.

Речові докази - автомобіль-тягач «МАЗ-54323», д.р.н. ВН43-27АА, і напівпричеп «МАЗ-93866», д.р.н. 20552ОА, та автомобіль «MERCEDES BENZ VITO 108D» д.р.н. ВН15-36ЕС, які зберігаються на арештмайданчику, повернути власникам.

Обвинувачений ОСОБА_6 подав заяву про застосування до нього ст.1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він є інвалідом 2 групи, що підтверджується копією посвідчення серії ІІ №242749 та копією довідки №061542.

Згідно ст.1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2016 році», звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не повязаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили яких на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку визнано інвалідами першої, другої чи третьої групи.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_6 підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому його слід звільнити від відбування основного та додаткового покарання.

Керуючись ст.ст.369,373-376 КПК України, ст.ст.1166,1167 ЦК України, ст.1 п.«г» Закону України «Про амністію у 2016 році», -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України і призначити йому покарання, у вигляді позбавлення волі строком на 6 (шість) років, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, від відбування основного та додаткового покарання на підставі ст.1 п.«г» Закону України «Про амністію у 2016 році».

Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 158195 гривень та моральної шкоди в розмірі 2053000 гривень - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Виробниче обєднання «Одеський консервний завод» на користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, матеріальну шкоду в сумі 46380 (сорок шість тисяч триста вісімдесят) гривень.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСОБА_7 страхування», код ЄДРПОУ 33908322, на користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, матеріальну шкоду в сумі 111815 (сто одинадцять тисяч вісімсот п'ятнадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_1, моральну шкоду в сумі 100000 (сто тисяч) гривень.

Цивільний позов прокурора Одеської області в інтересах комунальної установи «Одеська обласна клінічна лікарня» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 4491,86 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь комунальної установи «Одеська обласна клінічна лікарня» витрат и на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 4491,86 грн.

Цивільний позов прокурора Одеської області в інтересах комунальної установи «Овідіопольська центральна районна лікарня» про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 6246,34 грн. - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь комунальної установи «Овідіопольська центральна районна лікарня» витрат и на стаціонарне лікування потерпілого в розмірі 6246,34 грн.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 5665 гривень 20 копійок.

Зняти арешт з автомобілю-тягача «МАЗ-54323», д.р.н. ВН43-27АА, і напівпричепу «МАЗ-93866», д.р.н. 20552ОА, та автомобілю «MERCEDES BENZ VITO 108D» д.р.н. ВН15-36ЕС.

Речові докази: автомобіль-тягач «МАЗ-54323», д.р.н. ВН43-27АА, і напівпричеп «МАЗ-93866», д.р.н. 20552ОА, та автомобіль «MERCEDES BENZ VITO 108D» д.р.н. ВН15-36ЕС, які зберігаються на арештмайданчику, повернути власникам, без оплати послуг за зберігання транспортних засобів.

Вирок може бути оскаржений до палати по кримінальним справам апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції на протязі 30-ти днів з дня його проголошення.

Суддя В.К.Кочко