Ухвала суду № 69830596, 26.10.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24849/16-ц

Провадження 4-с/127/160/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2017 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі :головуючого судді Бойка В,М.,

при секретарі Ревтюх О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій обл. ОСОБА_2 суд, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області із скаргою на на дії старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій обл. ОСОБА_2.

Скарга мотивована тим, що 19.07.2017р. старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 було винесено постанову, якою відкрито виконавче провадження № 54334841 за виконавчим листом від 02.03.2017р. № 127/24849/16-ц про стягнення судового збору 551,20 грн. на користь стягувача ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1. Одночасно з постановою на відкриття виконавчого провадження старшим державним виконавцем Покиньчередою Н.Г. без вивчення у доступних державному виконавцю джерелах майнового та фінансового стану боржника державним виконавцем була винесена також постанова про арешт майна боржника. Вказану постанову про арешт майна боржника скаржник вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки постанова про арешт майна була винесена державним виконавцем без врахування обставин даного виконавчого провадження та без попереднього вивчення майнового та фінансового стану боржника, крім того, норами ми ЗУ « Про виконавче провадження не зобов’язано обов’язково одночасно з відкриттям виконавчого провадження накладати арешт на все майно боржника .

Вищевказане і стало підставою для звернення скаржника до суду з даною скаргою.

В заяві від 21.09.2017р. скаржник уточнила вимоги скарги та просила суд визнати рішення та дії старшого державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Вінниці ЦУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2 в частині виконання рішення суду на підставі виконавчого листа №127/24849/16-ц, виданого 02.03.2017 щодо стягнення судового збору в розмірі 551,20 грн., неправомірними у зв’язку з порушенням прав ОСОБА_1. Скасувати Постанову від 19.07.2017 про арешт майна боржника ОСОБА_1, винесену старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 як видану з порушенням норм Закону України “Про виконавче провадження”. Скасувати Постанову від 21.08.2017 про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат виконавчого провадженні в розмірі 150 грн., винесену старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 як видану з порушенням норм Закону України “Про виконавче провадження”, Наказу Міністерства юстиції України № 2830/5 від 29.09.2016 «Види та розміри витрат виконавчого провадження», норм ведення бухгалтерського обліку державних організацій та установ.

В судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав, з підстав, зазначених у скарзі, просить скаргу задоволити.

Старший державний виконавець Центрального відділу ДВС м. Вінниця ГТУЮ у Вінницькій обл. ОСОБА_2 надала заперечення до суду, скаргу вважає необгрунтованою, вказала що постанови про накладення арешту та стягнення виконавчого збору прийняті відповідно до норм ЗУ «Про виконавче провадження».

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов настпних висновків.

Судом встановлено, що 19.07.2017р. старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 було винесено постанову, якою відкрито виконавче провадження № 54334841 за виконавчим листом від 02.03.2017р. № 127/24849/16-ц про стягнення судового збору 551,20 грн. на користь стягувача ОСОБА_3 . (а.с.5-6)

Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 від 19.07.2017 про арешт майна боржника накладено арешт на майно ОСОБА_1. (а.с. 7-8)

Судом встановлено, що скаржник повідомляла старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 про добровільне виконання виконавчого листа від 02.03.2017р. № 127/24849/16-ц про стягнення судового збору 551,20 грн. шляхом поштового переказу на користь стягувача ОСОБА_3 (а.с.15), проте, як вказав в судовому засіданні старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 відповідно до вимог ЗУ « Про виконавче провадження» кошти боржником повинні перерахуваватись на рахунок органів ДВС, з подальшим перерахуванням стягувачу. Суд бере до уваги зазначені доводи державного виконавця.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч.5 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ЗУ « Про виконавче провадження не передбачено обов'язковість накладення арешту при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження, та врахувуючи те, що сума боргу складає 551,20 грн., суд вважає, що прийнята державним виконавцем постанова про арешт боржника не є співмірним заходом спрямованим на виконання в виконавчого провадження.

Отже, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженню наявних доказів та з метою недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження суд вважає, скаргу задовольнити частково та визнати рішення та дії старшого державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Вінниці ЦУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2 в частині виконання рішення суду на підставі виконавчого листа №127/24849/16-ц, виданого 02.03.2017 щодо стягнення судового збору в розмірі 551,20 грн., неправомірними у зв’язку з порушенням прав ОСОБА_1. Скасувати Постанову від 19.07.2017 про арешт майна боржника ОСОБА_1, винесену старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2.

Разом з тим, вимога про скасування Постанови від 21.08.2017 про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження в розмірі 150 грн., винесену старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 як видану з порушенням норм Закону України “Про виконавче провадження”, Наказу Міністерства юстиції України № 2830/5 від 29.09.2016 «Види та розміри витрат виконавчого провадження», норм ведення бухгалтерського обліку державних організацій та установ задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, а тому суд вважає постанову від 21.08.2017 про стягнення з боржника ОСОБА_1 витрат виконавчого провадження обгрунтованою та прийнятою відповідно до норм Закону України “Про виконавче провадження”.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 26, 27, 56, Закону України «Про виконавче провадження» ст. ст. 383-387 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Скаргу задовольнити частково

Визнати рішення та дії старшого державного виконавця Центрального відділу Державної виконавчої служби міста Вінниці ЦУЮ у Вінницькій області ОСОБА_2 в частині виконання рішення суду на підставі виконавчого листа №127/24849/16-ц, виданого 02.03.2017 щодо стягнення судового збору в розмірі 551,20 грн., неправомірними у зв’язку з порушенням прав ОСОБА_1.

Скасувати Постанову від 19.07.2017 про арешт майна боржника ОСОБА_1, винесену старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: