Постанова № 69829912, 30.06.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-а/760/1387/17

Справа №760/5510/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2017 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Усатової І.А., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання незаконними дій та покладення обов'язку перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд: визнати незаконними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві по відмові в перерахунку йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації в Кіровоградській області від 08.12.2016 року №1068 та зобов'язати відповідача провести перерахунок йому такого утримання за грудень 2016 року, січень і лютий 2017 року з виплатою йому різниці між фактично виплаченим і перерахованим розмірами ДГУ та зобов'язати відповідача провадити перерахунок ДГУ в подальшому на підставі цієї ж довідки, до зміни закону про розмір місячної грошової винагороди працюючого за відповідною посадою судді, а також просив встановити судовий контроль за виконанням рішення в даній справі.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що з 01 липня 2016 року постійно проживає в м. Києві та перебуває на обліку з приводу нарахування (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (ДГУ) у Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

Посилається на те, що згідно зі ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 №928-VIII мінімальна зарплата з 01.12.2016 року встановлена була в сумі 1600 гривень на місяць. Ця обставина надавала йому право у відповідності із ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року 2453-VI на перерахунок його ДГУ, оскільки відповідно до ч. З ст. 133 цього ж Закону місячна грошова винагорода судді місцевого районного суду становить 10 мінімальних заробітних плат. Законність положень названих норм ЗУ 2453- УІ/2010 і непорушність їх підтверджена рішенням Конституційного суду України від 08.06.2016 року №4-рп/2016, яке не може бути оскарженим і має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції в Україні. Згідно з абзацом четвертим пункту 34 Прикінцевих і перехідних положень ЗУ України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Як вказав позивач, у зв'язку з цим 4 січня 2017 року він направив відповідачу довідку №1068 від 08.12.2016 року Територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області про заробітну плату, з якої, на його думку, здійснюється перерахунок його ДГУ, на що листом від 17.01.2017 року №4067/07 відмовив йому в перерахунку, посилаючись на те, що абзацом 4 пункту 2 листа від 13.12.2016 року №40743/02-10 «Проекту постанови Правління Пенсійного фонду України »Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України» від 25.01.2008 р. №3-1 передбачено, що перерахунок довічного грошового утримання провадиться зі- числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. На думку позивача, посилання відповідача на постанову правління ПФУ від 22.12.2006 р. №21-3 є некоректним щодо Конституції України та спеціального Закону Держави відносно щомісячного ДГУ суддям у відставці: частина 2 ст. 19 Конституції вимагає від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб обов'язку діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, тому чиновники ПФУ, виконуючи свій обов'язок, передбачений підпунктом 5 пункту 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6.04.2011 №384/2011 повинні були виконувати вимоги Закону про забезпечення його права на одержання щомісяця належного, передбаченого Законом ДГУ, крім того відмову в здійсненні йому перерахунку його ДГУ за грудень 2016 року відповідач мотивував тим, що згідно із змінами, внесеними Законом України від 06.12.2016 року №1774-8 до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» передбачено обмеження розміру суддівського довічного утримання в межах 10740 гривень до 31.12.2017 року.

Такі дії відповідача позивач вважає незаконними.

Окрім того, позивач посилається на те, що своїми діями, відповідач, відмовивши йому в перерахунку його ДГУ за грудень 2016 року, позбавив його права на отримання належного розміру ДГУ в січні та лютому 2017 року. Також вказав, що листом від 15.02.2017 року №348/02/К-206 відповідачем було обіцяно, що перерахунок згідно наданої позивачем довідки ТУ ДСА про зарплату буде здійснюватися 05.01.2017, проте, такий перерахунок здійсненим не був.

Виходячи з наведеного вище позивач звернувся до суду та просить позов задовольнити.

У своїх запереченнях, які надійшли на адресу суду 23.06.2017, відповідач посилався на те, що згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 22.12.2006 р. № 21-3 «Про затвердження Порядку призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України» перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 1 числа місяця, наступного після місяця у якому відбулося підвищення розміру заробітної плати судді, який працює за відповідною посадою, тому, оскільки позивач звернувся до Управління із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці 04.01.2017, здійснити такий перерахунок з 01.12.2016, на думку відповідача, немає законних підстав.

Також відповідач посилався на те, що відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких

законодавчих актів України» № 1774-8 від 06.12.2016 р. (чинний з 01.01.2017 р.) передбачено, що по 31.12.2017 р. максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат встановлених законодавством) не може перевищувати 10740. На виконання вищезазначеного управлінням здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2017 із застосуванням обмеження максимальним розміром такого утримання.

Відповідач, крім того, пояснив, що відповідно до ЗУ «Про вищу раду правосудця» від 21.12.2016 № 1798 з 05.01.2017 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується без обмеження максимальним розміром та без урахування особливого порядку виплати в період роботи. На виконання даного Закону Управлінням здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 05.01.2017 без обмеження максимальним розміром та без урахування особливого порядку виплати в період роботи. Вказав, що перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про заробітну плату, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області від 08.12.2016 р. №1068, здійснено з 05.01.2017.

Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах їх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За загальним правилом, установленим частиною 1 статті 58 Конституції України закони та інші правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і Законами України.

Відповідно до Конституції України, діяльність суддів гарантується, зокрема, особливим порядком їх обрання або призначення, звільнення з посади; обмеженням прав суддів на виконання іншої оплачуваної роботи, крім викладацької, наукової та творчої; фінансуванням функціонування судів та діяльності суддів виключно за рахунок коштів Державного бюджету України (стаття 126, частина 2 статті 127, стаття 128, стаття 130). Отже, Основний Закон України не допускає обмеження чи скасування встановлених конституційних гарантій діяльності суддів.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», незалежність судді забезпечується зокрема належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді, правом судді на відставку. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді.

Тобто, гарантії незалежності суддів не можуть бути звужені чи скасовані під час прийняття нових законів і внесення змін до чинних, про що також неодноразово було зазначено і Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 08.06.2016 року № 4- рп/2016, від 03.06.2013 року № 3-рп/2013, від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, від 11.10.2005 року № 8-рп/2005.

Згідно з ч. 5 ст. 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», за суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.

Згідно з ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 року, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року № 4-рп/2016), щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Аналогічні норми містить і Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року, який набрав чинності 30.09.2016 року.

Так, відповідно до абзацу 2 пункту 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення цього Закону розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41 - 45, ст. 529; 2015 р., №№ 18 - 20, ст. 132 з наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Щомісячне довічне грошове утримання судді є конституційною гарантією незалежності судді у відставці, є складовою його правового статусу як діючого судді з урахуванням правомірних (законних) очікувань на майбутнє щодо захищеного соціального статусу при почесному видаленні його з посади (відставки), яке у своєму розмірі має бути максимально наближеним до рівня грошового утримання судді, який перебуває на відповідній посаді.

Встановлено, що ОСОБА_1, що не заперечувалося учасниками судового розгляду є суддею у відставці, перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує довічне грошове утримання судді у відставці.

Як вбачається з матеріалів справи, 04 січня 2017 року позивач звернувся до відповідача із завою про здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки про заробітну плату виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області від 08.12.2016 №1068 станом на грудень 2016 року.

Згідно листа Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 17.01.2017 року №4067/07, останнім відмовлено позивачу в перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці, посилаючись на абз. 4 п. 2 листа від 13.12.2016 року №40743/02-10 «Проекту постанови Правління Пенсійного фонду України »Про внесення змін до постанови правління Пенсійного фонду України» від 25.01.2008 №3-1, де передбачено, що перерахунок довічного грошового утримання провадиться з числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою. Крім того, в листі зазначено, що згідно із змінами, внесеними Законом України від 06.12.2016 року №1774-8 до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» передбачено обмеження розміру суддівського довічного утримання в межах 10740 грн. до 31.12.2017.

Так, позивач вважає такі дії відповідача незаконними, оскільки, зміни, які вносились до ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» не стосувались до перерахунку його довічного грошового утримання судді у відставці за грудень 2016 року на підставі наданої ним довідки, оскільки вони набирали чинності лише з 01 січня 2017 року, на що слід зазначити наступне.

Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів врегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Гарантії незалежності суддів закріплені, зокрема, у ч. 5 ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою незалежність судді забезпечується окремим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, установленим законом, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Призначення та нарахування щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проводиться відповідно до вимог ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Згідно з пунктами 3 і 4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011р. №384/2011, пунктами 2.1 і 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008р. №5-5), серед основних завдань і функцій Пенсійного фонду України та його органів на місцях є призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати.

Додатком №2 до Порядку подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008р. №3-1, встановлена форма довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій зазначаються відомості про заробітну плату судді, яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.

Доводи відповідача про те, що максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання, призначеного (перерахованого) відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не може перевищувати 10740,00 грн., суд знаходить необґрунтованими, з огляду на наступне.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI.

Згідно з пунктом 6.1 вказаного рішення, вирішуючи питання щодо конституційності оспорюваних положень стосовно встановлення максимального розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) суддів у відставці (третє речення частини п'ятої статті 138 Закону № 2453, стаття 2 Закону № 3668), Конституційний Суд України виходив з того, що у рішенні від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 Конституційний Суд України вже вирішував питання про недопустимість встановлення в законі максимального розміру пенсії суддів або їх щомісячного довічного грошового утримання, наголошуючи, що це обмежить їх обсяг, а також зазначав, що‚ залишивши незмінним зміст права на пенсію та щомісячне довічне грошове утримання суддів, закон звузив обсяг цього права, встановивши граничну межу для таких виплат суддям.

Таким чином, однією з гарантій незалежності суддів є заборона при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звужувати зміст та обсяг визначених Конституцією України таких гарантій, встановлення максимального розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) суддів суперечать ч.1 ст. 126 Основного Закону України, що свідчить про необґрунтованість посилань відповідача на поширення висновків рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2013 від 03.06.2013лише на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI.

Виходячи з вищенаведеного, відповідач протиправно відмовив позивачу у перерахунку щомісячного грошового утримання і така відмова не ґрунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, дії його в часі.

Крім того, позивач посилається на те, що відмовивши йому в перерахунку ДГУ за грудень 2016 року, відповідач позбавив його права на отримання належного розміру ДГУ в січні та лютому 2017 року, оскільки, він одержав ДГУ у розмірі однаковому за грудень 2016 і за січень-лютий 2017 року, на що суддя зазначає наступне.

Як вбачається з листа Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.02.2017 року №348/02/К-206, з 05.01.2017 відповідно до ЗУ «Про вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 №1798 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується без обмеження максимальним розміром та без урахування особливого порядку виплати в період роботи, перерахунок по довідці від 08.12.2016 №1068, яка видана Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Кіровоградській області, буде здійснено з 05.01.2017.

Так, положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 року № 911-VIII та положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, тобто у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 року № 192-VIII, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання".

Крім цього, згідно Закону України «Про вищу раду правосуддя», щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці виплачується без обмеження максимальним розміром та без урахування особливого порядку виплати в період роботи.

Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії положень законів України, визнаних неконституційними.

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10.07.1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки, дії та рішення відповідача при встановленні (призначенні) позивачу щомісячного довічного грошового утримання призвели до порушення принципу правової визначеності, як складової верховенства права, передбаченого ст. 8 Конституції України, принципу рівності, який має універсальний характер і гарантований ст. 21 Основного Закону України, а також до порушення незалежності суддів, гарантованої ст. 126 Конституції України, це є підставою для задоволення вимог у повному обсязі.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Стаття 267 КАС України передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Європейський Суд з прав людини у рішенні від 07.05.2002 у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 у справі "Класс та інші проти Німеччини" "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

З огляду на викладене, встановлення судом контролю за виконанням судового рішення є заходом для забезпечення конституційного права громадянина на судовий захист, тому суд вважає за необхідне відповідно до статті 267 КАС України зобов'язати відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення в цій адміністративній справі.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 22, 46, 126 Конституції України, Законом України «Про статус суддів» і Законом України «Про судоустрій і статус суддів» у відповідних редакціях, ст.ст. 2, 7-12, 69-71, 159-163 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві по відмові в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації в Кіровоградській області від 08.12.2016 року №1068 - протиправними.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації в Кіровоградській області від 08.12.2016 року №1068 починаючи з грудня 2016 року з урахуванням раніше проведених виплат.

Встановити судовий контроль за виконанням постанови: зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати в місячний строк звіт про виконання даної постанови суду.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 640,00 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: