Рішення № 69829643, 13.10.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/8545/17

Провадження № 2/712/2139/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Пересунька Я.В.,

при секретарі Сагун Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Черкаси цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

У липні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД» (далі ТОВ «Черкасихліб ЛТД») звернулось до суду з указаним позовом, із урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 13 жовтня 2017 року просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Черкасихліб ЛТД» заборгованість у розмірі 34418,82 грн за договором позики (безвідсоткової) від 14 липня 2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14 липня 2016 року між ТОВ «Черкасихліб» та ОСОБА_1 укладено договір позики (безвідсоткової), за яким остання отримала позику у розмірі 30000,00 гривень.

Згідно із п.1.2 вказаного договору, повернення зазначеної в даному договорі суми позики відбувається частинами (в розстрочку) в розмірі та строки згідно заяви - зобовязання індивідуального позичальника, що є невідємною частиною даного договору. Зазначена сума безпроцентної позики може бути повернута позичальником достроково.

Відповідно до п.3.1 договору позики у випадку неповернення суми позики та/або його обовязкових згідно заяви зобовязання індивідуального позичальника до сплати частин в зазначений строк, позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповернутої позики за кожний день прострочення до дня її повернення позикодавцю, збитки від інфляції та 3% річних.

28 лютого 2017 року ОСОБА_1 була звільнена з ТОВ «Черкасихліб ЛТД».

ТОВ «Черкасихліб ЛТД» взяті на себе зобовязання за договором позики від 14липня 2016 року виконало перед ОСОБА_1 в повному обсязі, проте остання неналежним чином виконувала грошові зобовязання за договором позики.

Станом на 13 жовтня 2017 року заборгованість за договором позики (безвідсоткової) від 14 липня 2016 року становить 24497,71 грн. Крім того, внаслідок інфляції борг зріс на 3135 грн 49 коп., три проценти річних від оспорюваної суми становлять 689 грн 39 коп., а пеня 6096,23 грн.

У судовому засіданні 13 жовтня 2017 року представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги, і з урахуванням уточнень від 13 жовтня 2017року, повністю підтримала з викладених в позові підстав та просила їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні 13 жовтня 2017 року позовні вимоги визнала. Вказала, що про наявність боргу їй відомо, однак сплатити всю суму відразу вона не має можливості. Станом на час вирішення спору судом вона влаштується на роботу та буде платити борг частинами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням відповідачем позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії.

Частиною 4 статті 174 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У судовому засіданні відповідачу було роз'яснено наслідки визнання нею позову та встановлено, що таке визнання не порушує прав відповідача чи будь-яких інших осіб.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Згідно із ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, визнання або оспорювання.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Судом установлено, що 13 липня 2016 року ОСОБА_1 перебуваючи в трудових відносинах з ТОВ «Черкасихліб ЛТД» (а.с.22), звернулась до директора вказаного підприємства з заявою про надання їй безвідсоткової позики у розмірі 30000,00 грн терміном на девять місяців. (а.с.10)

14 липня 2016 року між ТОВ «Черкасихліб ЛТД» і ОСОБА_1 було укладено договір позики (безвідсоткової), за яким ОСОБА_1 отримала в позику 30000,00 грн.

Відповідно до п.1.1 договору позики (безвідсоткової) від 14 липня 2016року (далі договір) позикодавець передає позичальникові безпроцентну (0%) позику на суму 30000,00 грн, а позичальник зобовязується повернути зазначену суму позики в обумовлений строк.

Згідно п.1.2 договору, повернення зазначеної в даному договорі суми позики відбувається частинами (в розстрочку) в розмірі та строки згідно заяви - зобовязання індивідуального позичальника, що є невідємною частиною даного договору. Зазначена сума безпроцентної позики може бути повернута позичальником достроково.

Відповідно до заяви - зобовязання індивідуального позичальника від 14липня 2016 року до договору позики (безвідсоткової) ОСОБА_1 зобовязалась погашати борг за позикою щомісячно рівними частинами, починаючи з 14 липня 2016 року по 31 березня 2017 року включно, шляхом утримання із заробітної плати та внесенням готівки в касу, що підтверджується підписом у заяві (а.с.12).

Відповідно до п.3.1 договору у випадку неповернення суми позики та/або його обовязкових згідно заяви зобовязання індивідуального позичальника до сплати частин в зазначений строк, позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповернутої позики за кожний день прострочення до дня її повернення позикодавцю, збитки від інфляції та 3% річних.

Згідно видаткового касового ордеру ОСОБА_1 14 липня 2016 року відповідно до договору позики від 14 липня 2016 року отримала 30000,00 грн, що підтверджується підписом останньої (а.с.13).

Відповідно до п.1.3 договору, у випадку звільнення позичальника з роботи на ТОВ «Черкасихліб ЛТД», позичальник зобовязаний в будь-якому випадку повернути позику (несплачений залишок позики) в день звільнення з роботи.

Встановлено, що згідно наказу № 45 від 28 лютого 2017 року ОСОБА_1 звільнено з ТОВ «Черкасихліб ЛТД» (а.с.41).

Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики (безвідсоткової) від 14 липня 2016 року встановлено, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі проводила погашення позики, на момент звільнення з ТОВ «Черкасихліб ЛТД» не повернула позику повністю, що є порушення умов даного договору.

Станом на 13 жовтня 2017 року заборгованість ОСОБА_1 за договором позики від 14 липня 2016 року становить 34418,82 грн., яка складається із: основної суми боргу 24497,71 грн, трьох процентів річних 689,39 грн., інфляційних втрат 3135,49 грн та пені 6096,23 грн.

Встановлено, що 1 червня 2017 року ТОВ «Черкасихліб ЛТД» направляло ОСОБА_1 претензію по сплаті заборгованості за договором позики (безвідсоткової) від 14 липня 2016 року, яка була залишена відповідачем поза увагою. (а.с.44)

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченнями збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а також боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порядок розрахунку інфляційних втрат виконано судом відповідно долиста Верховного суду України №62-97р від 03 квітня 1997 року «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», трьох процентів річних за формулою: сума боргу за один щомісячний платіж*3%*кількість днів/365, а пені подвійної облікової ставки НБУ за формулою: сума боргу*(учетна ставка НБУ*2)%/кількість днів у році*кількість днів прострочення.

Зокрема, за розрахунками суду, сукупний розмір трьох процентів річних від кожного із щомісячних платежів до 13 жовтня 2017 року становить 689 грн 39 коп. (з серпня 2016 року 6,53 грн, вересень 2016 року 13,31 грн, жовтень 2016 року 22,25 грн, листопад 2016 року 29,76 грн, грудень 2016 року 39,25 грн, січень 2017року 47,75 грн, лютий 2017 року 48,33 грн, березень 2017 року червень 2017 року 214,80грн, липень 2017 року 13 жовтня 2017 року 267, 41 грн.)

Розраховуючи розмір інфляційних втрат, суд виходить із того, що показники інфляції з вересня 2016 року становлять: вересень 2016 року 101,8%, жовтень 2016року 102,8%, листопад 2016 року 101,8%, грудень 2016 року 100,9%, січень 2017 року 101,1%, лютий 2017 року 101,0%, березень 2017 року 101,8%, квітень 2017року 100,9%; травень 2017 року 101,3%, червень 2017 року 101,6%, липень 2017 року 100,2%, вересень 2017 року 102,0%.

Таким чином, за розрахунками суду сукупний показник інфляційних втрат за період з вересня 2016 року по жовтень 2017 року становить 3135 грн 49 коп..

Розраховуючи розмір пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не повернутої позики за кожний день прострочення, суд виходить із того, що облікова ставка НБУ з серпня 2016 року становить: серпень 2016 року 15,5%, вересень 2016року 15,0%, жовтень 2016 року лютий 2017 року 14,0%, квітень 2017року 13,0%, травень 2017 року вересень 2017 року - 12,5 %.

За розрахунками суду сукупний показник пені за період з серпня 2016року по жовтень 2017 року становить 6096 грн 23 коп..

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оскільки судом установлено, що позивач виконав свої обов'язки за договором позики (безвідсоткової) від 14 липня 2016 року перед відповідачем, надав відповідачу позику в сумі 30000,00 гривень відповідно до умов договору, а відповідач взяті по договору обов'язки не виконала, позику у строк відповідно до договору не повернула, у звязку з чим має заборгованість перед позивачем на загальну суму 34418,82 гривень, а також враховуючи визнання відповідачем позову, суд робить висновок про задоволення позову у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У звязку з повним задоволенням позовних вимог з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Черкасихліб ЛТД» підлягають стягненню судові витрати в сумі 1600 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 10, 60,88, 212, 214-215, 373 ЦПК України, ст.ст. 16, 509, 526, 527, 530, 546, 553, 554, 611, 612, 1050, 1054 ЦК України, суд

в и р і ш и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД» - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД» (код ЄДРПОУ: 37715680) заборгованість у розмірі 34418 грн 82 коп. (з яких основна сума боргу 24497 грн 71 коп., три проценти річних 689 грн 39 коп., інфляційні втрати 3135грн 49 коп., пеня 6096 грн 23 коп.), а також судовий збір 1600 коп., а всього стягнути 36 018 (тридцять шість тисяч вісімнадцять) грн 82 коп.

Рішення суду може бути оскаржене сторонами до апеляційного суду Черкаської області, шляхом подання через Соснівський районний суд м.Черкаси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після розгляду справи в апеляійному порядку апеляційним судом Черкаської області, якщо його не буде скасовано.

Суддя: Я.В. Пересунько