Ухвала суду № 69829244, 24.10.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/60133/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі Кострійчуку В.В.,

слідчого у кримінальному провадженні - слідчого Деснянського управління поліції ГУНП у м. Києві Шарук Н. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою голови правління ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» ОСОБА_2, на бездіяльність слідчого/прокурора Генеральної прокуратури України, яка полягає у неповерненні вилученого під час обшуку 22.08.2017 майна у кримінальному провадженні № 12015000000000405,-

В С Т А Н О В И В :

10.10.2017 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга голови правління ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» ОСОБА_2, яка передана слідчому судді Литвиновій І.В. 11.10.2017, на бездіяльність слідчого/прокурора у кримінальному провадженні № 12015000000000405, що полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо повернення тимчасово вилученого майна, у якій просив зобов'язати слідчого повернути вилучене під час обшуку 22.08.2017 нежитлових приміщень та господарських споруд (веранд, тамбурів, прибудов, терас, підвалів) розташованих за адресою Полтавська область,м. Полтава, вул. Матросова, буд. 4, майно.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 22.08.2017 здійснено обшук за вказаною адресою, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2017 під час виконання якої вилучено папку швидкозшивач червоного кольору в якій міститься страхові виплати за період квітень 2017 ч.2 на якій міститься надпис чорним фломастером «страхові виплати за період квітень 2017 ч.2» (папка 93), проте яка не містила на собі відомостей щодо незаконної діяльності, яка є предметом розслідування у кримінальному провадженні № 12015000000000405.

З огляду на викладене, вилучені речі та документи є такими, що не входили до переліку, щодо якого було прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення вищевказаною ухвалою слідчого судді № 757/44264/17-к, а відтак підлягають поверненню його законному володільцю.

Представник особи, що подала скаргу - ПрАТ «СК «Саламандра» у судове засідання не з'явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, згідно з нормами ч.ч. 1, 8 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК України, про причини неявки суду не повідомлено, заяви або клопотання не подано.

Слідчий у кримінальному провадженні - слідчий Деснянського управління поліції ГУНП у м. Києві Шарук Н. О. в судовому засіданні вимоги скарги не визнала, та зазначила, що обшук було проведено правомірно, під час якого було вилучено майно, на яке прямо вказано в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку.

За вказаних обставин, слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим її розгляд у відсутність представника особи, якою подано скаргу та слідчого, при цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 26, 306 КПК України.

Вивчивши скаргу, заслухавши заперечення слідчого та дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Судовим розглядом встановлено, що Департаментом з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12015000000000405 від 09.07.2015 за фактами фіктивного підприємництва, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, а також учинення невстановленими особами ряду фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, в особливо великих розмірах, з використанням ряду суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності за ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

01.08.2017 р. ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тарасенка А.С. погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Тельпісом М.В. та надано дозвіл на проведення обшуку нежитлових приміщень та господарських споруд (веранд, тамбурів, прибудов, терас, підвалів) розташованих за адресою Полтавська область,м. Полтава, вул. Матросова, буд. 4, де здійснюють свою діяльність ПрАТ СК «Саламандра-Україна» (ЄДРПОУ 13934129), а також члени злочинного угрупування ОСОБА_5., ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2ст.205,ч. 3 ст. 209 КК України, а також окрім іншого і оригіналів заяв на страхування, усіх видів договорів страхування (перестрахування) з додатками, страхових полісів, страхових актів, повідомлень про страхові випадки, заяв на виплату страхового відшкодування, розрахунків розміру страхового відшкодування, актів, рахунків, рахунків за бордеро, вимог, повідомлень страхувальника про настання страхових випадків, документів про підтвердження фактів настання страхового випадку, журналів збитків, журналів сплачених договорів, окремо: реєстрів договорів страхування, реєстрів повідомлень страхувальника про настання страхового випадку, реєстрів страхових актів; договорів купівлі-продажу цінних паперів, договорів поставки цінних паперів, актів приймання-передачі цінних паперів, актів звірки взаєморозрахунків, угод про зарахування зустрічних однорідних вимог, актів звірок, актів взаємозаліку заборгованостей, відповідей на претензії; кредитних договорів з додатками, окремо - реєстрів кредитних договорів; установчих та реєстраційних документів, податкової звітності, банківських документів (заяв, довіреностей, доручень, карток із зразками підписів та відбитками печаток, угод, платіжних доручень, виписок по рахункам, чекових книжок та грошових чеків), митних декларацій, документів щодо замовлення та придбання валютних коштів, первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів (документів, щодо укладання та виконання договорів, договорів з усіма змінами, доповненнями (додатками), специфікацій, актів прийому-передачі, накладних, податкових накладних, рахунків-фактур, актів приймання-здачі виконаних робіт, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, книг обліку придбання та продажу товарів, надання послуг, виконання робіт, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, фінансово-господарських документів, які відображають проведення розрахунків, рух коштів та інших документів за період з 01.01.2015 по дату проведення обшуку.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно положень ч.ч. 8, 9 ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або його представникові.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «ОСОБА_18 проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» (<...>) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Так, Кримінальним процесуальним кодексом регламентовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування із врахуванням правил судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України (ч. 1 ст. 306 цього Кодексу), для об'єктивного та повного, неупередженого вирішення заявлених вимог, що і є метою судового розгляду. Важливою умовою під час розгляду є участь особи, що звернулася до суду із скаргою, оскільки законодавець передбачив обов'язковість її участі у судовому засіданні, на що прямо вказано у ч. 3 ст. 306 КПК України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.

Особі, що звертається із скаргою до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, будучи належним чином повідомленим про розгляд поданої скарги представник власника майна не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив суд, клопотання або заяви не надходили.

Всупереч зазначеному, представник особи, що подала скаргу в судове засідання не з'явився та станом на час розгляду скарги слідчому судді не надано докладних відомостей та документів, в обґрунтування заявлених вимог у скарзі, в противагу якому, слідчим в судовому засіданні було доведено та слідчим суддею встановлено, що в ухвалі слідчого судді від 01.08.2017, якою надано дозвіл на проведення обшуку, прямо вказано про документи, що стосуються страхових виплат, які у скарзі голова правління ОСОБА_2 просить суд зобов'язати слідчого/прокурора повернути.

Відтак, вилучене майно, не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що вилучене, відповідно до протоколу обшуку від 22.08.2017, за адресою: Полтавська область,м. Полтава, вул. Матросова, буд. 4, майно підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.08.2017, на підставі якої працівниками органу досудового розслідування проведено слідчу дію - обшук.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даної скарги за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» обумовлене законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні скарги голови правління ПрАТ «СК «Саламандра-Україна» ОСОБА_2, на бездіяльність слідчого/прокурора Генеральної прокуратури України, яка полягає у неповерненні вилученого під час обшуку 22.08.2017 майна у кримінальному провадженні № 12015000000000405.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя І. В. Литвинова