Рішення № 69828861, 25.10.2017, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/1734/17

Провадження № 2/752/2637/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

25.10.2017 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І.

за участю секретаря - Кравченко В.А.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів допомоги по безробіттю, суд -

Встановив

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, згідно якого просив стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти допомоги по безробіттю у розмірі 11 529, 06 грн.

В обґрунтування позову вказав, що 14.05.2015 року до позивача звернулася відповідач ОСОБА_1 із заявою про надання статусу безробітного, згідно якої власноручно зазначила інформацію про те, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років.

Відповідача було ознайомлено з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законом України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ.

Наказом Голосіївського РЦЗ від 20.05.2915 року № НТ150520, за наслідками розгляду заяви відповідача, останній надано статус безробітного з 20.05.2015 року, а також відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 2.1. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307, призначено та розпочато виплату допомоги по безробіттю з 21.05.2015 року.

Водночас, під час проведення розслідування обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідачу виявлено, позивачем було отримано інформацію про отримання доходу відповідачем під час перебування на обліку в Голосіївському РЦС, як безробітного, а саме встановлено, що ОСОБА_1 з 30.06.2015 року перебуває у трудових відносинах з ПАТ «Український професійний банк», за результатами чого складено Акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення від 19.10.2015 року № 475.

Зважаючи на викладене, приховування вказаних фактів призвело до безпідставного та незаконного отримання відповідачем коштів на загальну суму 11 529 грн. 06 коп., які позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача ОСОБА_3 надала до суду заяву, в якій просила слухати справу без участі представника позивача, вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату і час судового розгляду повідомлялася належним чином, заяв про розгляд справи за її відсутності не надходило, причин неявки суду не повідомила, тому суд, вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстав, на якій воно було набуте, згодом відпала.

При цьому ст. 1215 ЦК України встановлює, що не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Судом встановлено, що 14.05.2015 року до Голосіївського районного центру зайнятості Київського міського центру зайнятості звернулася ОСОБА_1 із заявою про надання статусу безробітного (а.с. 6).

Як вбачається з вищевказаної заяви, ОСОБА_1 своїм підписом на заяві засвідчила, що ознайомлена з правами та обов'язками зареєстрованого безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Згідно витягу із наказів Голосіївського районного центру зайнятості Київського міського центру зайнятості про прийняті рішення по особі ОСОБА_1 від 30.10.2015 року, останній Наказом від 20.10.2015 року № НТ150520 надано статус безробітної та призначено допомогу по безробіттю (а.с. 7)

Також згідно вказаного витягу з наказів, судом встановлено, що Наказом від 30.10.2015 року № НТ151030 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю з 26.10.2015 року, у зв'язку з призначенням виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості, припинено реєстрацію безробітних з 26.10.2015 року, у зв'язку з встановленням факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, а також прийнято рішення про повернення виплат у встановленому порядку відповідно до п. 6.14. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Мінпраці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, з метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття було здійснено розслідування обґрунтованості виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю.

За результатами розслідування складено Акт № 475 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 19.10.2015 року, яким встановлено, що ОСОБА_1 працює працює у Публічному акціонерному товаристві «Український професійний банк» з 30.06.2015 року, згідно наказу № 155-к/ТА від 30.06.2015 року та отримує заробітну плату (а.с. 8).

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 45 Закону України «Про зайнятість населення», реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі зайнятості особи.

Згідно зі ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі: працевлаштування безробітного.

За таких обставин, суд вважає обґрунтованими посилання на те, що відповідачем було невиконано обов'язок щодо повідомлення про трудові відносини, що, в свою чергу, призвело до безпідставного отримання нею допомоги по безробіттю з 30.06.2015 року.

У відповідності до ч.2, 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно бухгалтерської довідки Голосіївського районного центру зайнятості № 21-6394 від 30.10.2015 року, ОСОБА_1 підлягає поверненню сума допомоги виплачена за період 30.06.2015 року у розмірі 153,01 грн., за період з 01.07.2015 року по 31.07.2015 року - 4 769,99 грн., з період з 01.08.2015 року по 31.08.2015 року - 4 647,58 грн., за період з 01.09.2015 року по 16.09.2015 року - 1 958, 48 грн., а всього - 11 529,06 грн.

З наданих суду доказів, а саме повідомлення № 21-6471 від 02.11.2015 року, яке отримано ОСОБА_1 04.11.2015 року (а.с. 11-12), судом встановлено, що відповідачем у добровільному порядку суму безпідставно виплаченого матеріального забезпечення повернуто не було, внаслідок чого позивач був змушений звернутися з позовом до суду.

За таких обставин, зважаючи, що підставою нарахування відповідачу матеріального забезпечення як безробітному, стало несвоєчасне повідомлення про зайнятість, за якого зазначена виплата має бути припинена, а також з огляду на те, що від відповідача заперечень, на спростування обставин викладених в позовній заяві, не надійшло, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягнення сума судового збору у розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд -

Вирішив

Позов Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів допомоги по безробіттю - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 03491091, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б) безпідставно набуті кошти допомоги по безробіттю у розмірі 11 529 (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) гривень 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.п.н. НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь держави суму судового збору у розмірі 1 600 (тисячу шістсот гривень) 00 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів, з дня отримання його копії до Голосіївського районного суду м. Києва.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя