Постанова № 69828590, 25.10.2017, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/9035/17

Провадження 2-а/712/665/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2017 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді - Пироженко В.Д.,

при секретарі _ Жук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Черкаській області про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити виплату пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача вказуючи, що він є пенсіонер з 23 жовтня 1997 року, якому пенсію призначено відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ).

У період з березня по листопад 2015 року він працював на посаді заступника начальника управління - начальника відділу матеріально-технічного забезпечення, утримання нерухомого майна та зв'язку управління інфраструктури Головного управління ДФС у Черкаській області.

Відповідно до пп. 5 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, головні управління Пенсійного фонду України в областях здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.05.2015 №233/в-5 його повідомлено про призупинення з 01.04.2015 виплати призначеної пенсії з підстав, що положення ст. 54 Закону №2262-ХІІ, в редакції Закону України від 02 березня 2015 року №213-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» викладено в наступній редакції: «тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону Україні «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється».

У листопаді 2015 року він звільнився з роботи і йому було поновлено виплату пенсії у попередньому розмірі.

В липні 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату йому пенсії і листом від 04.07.2017 року № 425/В-10 йому в такій виплаті було відмовлено.

Вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області протиправними та просить зобов»язати виплатити йому невиплачену пенсію за період з 01.04.2015 року по 20.11.2015 року в сумі 14 205,99 грн.

В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача невиплачену суму пенсії за період з 01.06.2015 року по 20.11.2015 року в сумі 10452,50 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Охріменко І.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що постільки позивач в період тимчасового зупинення виплати пенсії працював на посаді державного службовця, тому його вимоги є необґрунтованими та просила в позові відмовити.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Статтею 5 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов»язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов»язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є пенсіонером з 23 жовтня 1997 року, якому пенсію призначено відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ).

У період з березня по листопад 2015 року позивач працював на посаді заступника начальника управління - начальника відділу матеріально-технічного забезпечення, утримання нерухомого майна та зв'язку управління інфраструктури Головного управління ДФС у Черкаській області.

Відповідно до пп. 5 п. 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, головні управління Пенсійного фонду України в областях здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсі військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 13.05.2015 №233/в-5 позивача було повідомлено про призупинення з 01.04.2015 виплати призначеної пенсії з підстав, що положення ст. 54 Закону №2262-ХІІ, в редакції Закону України від 02 березня 2015 року №213-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» викладено в наступній редакції: «тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону Україні «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється».

У листопаді 2015 року позивач був звільнений з роботи і йому було поновлено виплату пенсії у попередньому розмірі.

В липні 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату йому пенсії за період з квітня 2015 року по 20 листопада 2015 року і листом Головного Управління пенсійного фонду України в Черкаській області від 04.07.2017 року № 425/В-10 йому в такій виплаті було відмовлено.

1 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII, яким внесено зміни, зокрема, до ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», якою визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

В подальшому, Законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 911-VIII від 24.12.2015 року та «;Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 1774-VIII від 06.12.2016 року було подовжено призупинення виплати пенсій особам за вищевказаних обставин у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та по 31 грудня 2017 року відповідно.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

У звязку з тим, що закон щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, до 1 червня 2015 року не прийнятий, то з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про державну службу» та Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії/щомісячне довічне грошове утримання за цими Законами не призначаються.

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, до яких належать також громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами (рішення від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005, від 20 грудня 2016 року №1/28-2016 у справі щодо конституційності окремих положень Закону 02 березня 2015 року №213-УІІІ). Звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається. Зупинення його дії можливе за умови введення відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 та пункту 19 статті 92 Конституції України надзвичайного стану (стаття 64 Конституції України).

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Відповідно до ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи, адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

За наведених обставин, суд вважає, що дії відповідача щодо відмови у виплаті призначеної позивачу пенсії є протиправними, тому відповідача слід зобовязати здійснити виплату призначеної пенсії з 01.06.2015 року по 20 листопада 2015 року, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ).

Щодо виплати позивачу пенсії в сумі 10452,50 грн, суд вважає такі вимоги позивача є передчасними так як дана сума не обраховувалась, а виплаті суми пенсії передуватиме її нарахування.

Керуючись ст. 162-164 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у перарахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 невиплачену пенсію за період з 01.06.2015 року по 20.11.2015 року.

Постанова може бути оскаржена через суд першої інстанції до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

ГОЛОВУЮЧИЙ : В.Д. ПИРОЖЕНКО