Ухвала суду № 69827324, 27.10.2017, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2336/17

Провадження № 1-кп/541/233/2017

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600

У Х В А Л А

27 жовтня 2017 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

в складі:головуючої судді - Куцин В.М.,

з участю секретаря - Борисенко М. Б.

прокурора - Передерія А. А.

захисника, адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Миргород Полтавської області обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_2 за ч. 1, 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Миргородським міськрайонним судом Полтавської області здійснюється кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 за ч. 1, 2 ст. 307 КК Україн.

В звязку із тим, що спливає строк дії запобіжного заходу обраного щодо обвинуваченого, прокурором було заявлено клопотання про продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, з посиланням на продовження існування ризиків, які були підставою для обрання запобіжного заходу, зазначених у ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду і можливість незаконного впливу на свідків .

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник адвокат ОСОБА_3 заперечували проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважаючи, що відсутні ризики, які б давали підстави для застосування цього запобіжного заходу. Обвинувачений заявив клопотання, яке підтримане захисником про зміну запобіжного заходу обвинуваченому та обрання йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту посилаючись на те, що він не впливав і не має наміру впливати на свідків та переховуватись від суду, зобовязувався виконувати всі покладені на нього судом обовязки. Крім того адвокат вважала у випадку незадоволення клопотання обвинуваченому визначити мінімальний розмір застави передбачений законом.

Суд, заслухавши клопотання прокурора та обвинуваченого, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного висновку.

Згідно з ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку тримання під вартою суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ухвалою слідчого судді від 01.09. 2017 року обраний запобіжний захід тримання під вартою, строк дії запобіжного заходу закінчується 28 жовтня 2017 року.

В звязку з неможливістю закінчити судовий розгляд до вказаної дати є необхідність вирішити питання щодо продовження запобіжного заходу.

Згідно ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, не працює, утриманців не має, може впливати на свідків, які ще не допитані під час судового розгляду, продовжити злочинну діяльність ..

Крім того, суд бере до уваги рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року згідно з яким суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів, та у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, про те, що тримання під вартою є виправданим у тому випадку, якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.

На думку суду, такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпека інкримінованогообвинуваченому кримінального правопорушення, підозра щодо вчинення якого є обґрунтованою, а висновок щодо винуватості обвинуваченого може бути зроблений судом тільки за результатами судового розгляду, який ще не завершений, тому необхідно погодитися з думкою прокурора, що такі ознаки дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_2 буде скоювати нові злочини оскільки, неодноразово засуджувався за скоєння злочинів майнового характеру .

Враховуючи, що на даний час ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу обвинуваченому, продовжують існувати, застосування більш мяких запобіжних заходів, в т.ч. і з застосуванням електронних засобів контролю, для запобігання цим ризикам, а відтак і для виконання завдань кримінального судочинства, визначених ст. 2 КПК України, буде недостатнім, суд вважає що підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш мякий немає, отже необхідно продовжити строк дії обраного запобіжного заходу на 60 днів.

При цьому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання захисту про зменшення розміру застави, зважаючи на твердження обвинуваченого про відсутність можливості внесення застави ним чи його рідними, та враховуючи, що обвинуваченому визначався розмір застави при обранні запобіжного заходу слідчим суддею, і захистом будь-які докази, які б давали підстави для зміни розміру застави не надані.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 331 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, на 60 днів - до 25 грудня 2017 року.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

В задоволенні клопотання захисника, адвоката ОСОБА_1 про зменшення розміру застави, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_4