Рішення № 69824894, 27.10.2017, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

провадження №2/279/1064/17

Справа № 279/1015/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2017 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що уклав з відповідачем договір позики, предметом якого є надання відповідачеві в позику 4092 долари США, що на момент укладення договору становило еквівалент 110484,00 грн., на строк до 17.03.2017 року. Для забезпечення виконання зобовязання було укладено договір іпотеки, предметом якого є передача в іпотеку квартири АДРЕСА_1 В. в м.Коростень Житомирської області, яка належить відповідачеві. Відповідач здійснив повернення позики в сумі 7128,00 грн., що еквівалентно 264 долари США. Розмір заборгованості за договором позики становить 318336,48 грн. (103356,00 грн. основного боргу, 214980,48 грн. 1% неустойки від позиченої суми). Згідно договору іпотеки вартість іпотечного майна становить 157000,00 грн..

Просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_1 В. в м.Коростень Житомирської області в рахунок погашення заборгованості в розмірі 318336,48 грн., виселити з квартири відповідача, зняти заборону на відчуження квартири., зобовязати нотаріуса виключити запис про іпотеку і заборону на відчуження з Єдиного реєстру заборон і Державного реєстру іпотек.

Позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити , подавши письмову заяву.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, в судове засідання не прибув, свої заперечення не надав.

За таких обставин справу розглянуто заочно у відсутність сторін на підставі поданих доказів.

Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності , суд дійшов висновку про наступне :

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо накладення стягнення на предмет іпотеки, який регулюється положеннями Закону України «Про іпотеку». Інші вимоги є похідними від вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки.

16.03.2016 року сторонами укладено договір позики, на забезпечення виконання якого ними 16.03.2016 року було кладеного іпотечний договір, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 В. в м.Коростень Житомирської області вартістю 157000,00 грн.. Договором іпотеки було передбачено застереження про задоволення вимог іпотеко держателя (договір про задоволення вимог іпотеко держателя) та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. Застереженнями передбачено момент виникнення у іпотекодержателя права на початок звернення стягнення на предмет іпотеки, способи звернення стягнення (за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з домовленістю сторін про задоволення вимог, право вибору яких належить іпотеко держателю. Пунктом 5.2.1 договору передбачено процедуру набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.

Позивач звернувся з до суду з вимогою про визнання його права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У частинах першій, третій статті 36 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: 1.передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання в порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; 2. право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

При цьому згідно із частиною першою статті 37 Закону України «Про іпотеку» правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності.

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду врегульовано статтею 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду передбачена лише у статтях 335 та 376 ЦК України. В інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема з правочинів (частина перша статті 328 цього Кодексу). Стаття 392 ЦК України передбачає можливість підтвердження наявного у позивача права власності, яке набуте раніше на законних підставах.

Отже, аналіз положень статей 33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку», статей 328, 335, 376, 392 ЦК України дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (на підставі рішення суду) та два позасудові (на підставі виконавчого напису нотаріуса та згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

У свою чергу позасудовий спосіб захисту за договором про задоволення вимог іпотекодержателя або за відповідним застереженням в іпотечному договорі реалізується шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки або надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, що передбачає передачу іпотекодержателю права власності, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно (частина перша статті 37 Закону України «Про іпотеку») (правова позиція ВСУ у справі №6-2967цс16).

Отже, визнання права власності іпотекодержателя на іпотечне майно в судовому порядку не передбачено.

За таких обставин, вимога про визнання права власності на предмет іпотеки є безпідставною, тому задоволенню не підлягає.

Оскільки відсутні підстави для задоволення основної вимоги, то не підлягають задоволенню і похідні від неї вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.3,6,11,15,60,209,212-218,226 ЦПК України, ст.33,36,37,39 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 року №898-IV зі змінами,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Коростенським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, що може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії , а в разі відмови в його перегляді оскаржено в загальному порядку .

Рішення може бути оскаржено позивачем, а в разі відмови в його перегляді і відповідачем, в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд в 10-денний строк з дня отримання копії рішення, а відповідачем - з дня проголошення (отримання копії) ухвали про відмову в його перегляді.

Рішення суду набирає законної сили : після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .

Суддя Волкова Н.Я.

Копія згідно оригіналу