Ухвала суду № 69822180, 26.10.2017, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Горчакова О. І..

Справа № 644/5569/17

Провадження № 1-в/644/612/17

26.10.2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року Орджонікідзевський районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Горчакової О.І.,

при секретарі судового засідання -Білієнко Г.Г.,

за участю:

прокурора - Апришка А. Ю.,

засудженого ОСОБА_1,

представника Державної Установи «ХВК (№ 43)» ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі судових засідань Орджонікідзевського районного суду міста Харкова у м. Харкові подання начальника Державної установи «Харківської виправної колонії (№43)», голови спостережної комісії в Індустріальному районі м. Харкова «Про заміну невідбутої частини покарання більш мяким покаранням» (далі за текстом Подання) щодо

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1,уродженого м. Конотопа Сумської області, який відбуває покарання в Державній установі «Харківська виправна колонія (43)» за адресом: м. Харків вул. Таджицька, 17, раніше судимого:

-03 березня 1998 року Конотопським районним судом Сумської області за ст.ст. 141 ч.2, 45 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

-16 березня 2000 року Зарічним районним судом м. Суми за ст.ст. 141 ч.2, 43 КК України (1960 р.) до 4 років 6 місяців позбавлення волі;

-08 серпня 2003 року Ніжинським районним судом Чернігівської області за ст.ст. 186 ч.2, 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі;

-10 листопада 2008 року Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст.ст. 321 ч.4, 15 ч.3, 321 ч.4, 309 ч.1, 70 ч.1 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі, звільнився 01 жовтня 2012 року,

засудженого 18.03.2016 року вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської областіі за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 309, ст.70 ч. 1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, -

в с т а н о в и в:

08.09.2017 року за вхідним номером 28824/17-вх до канцелярії Орджонікідзевського районного суду м. Харкова надійшло вказане Подання (т.1 а.с. 1).

Подання обґрунтовано тим, що під час відбування покарання засуджений характеризується позитивно. До праці ставиться добре,стягнень не має, за сумлінну поведінку та ставлення до праці має 2заохочення. Активно приймає участь у культурно-масових та фізкультурно-оздоровчихзаходах, вину у скоєному злочині визнав (т.1 а.с. 8).

В судовому засіданні представник ДУ «ХВК (№43)» підтримав Подання. Засуджений ОСОБА_1 прохав Подання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні висловив думку про те, що Подання слід задовільнити, пославшись на те, що на даний час засуджений своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали особової справи засудженого та матеріали судової справи, - суд приходить до наступного висновку:

Відповідно до вимог ст. 82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищуватиневідбутого строку покарання, призначеного вироком. Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 82 КК України, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення судимості або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Згідно положень п.17 вказаної постанови Пленуму ВСУ №2 від 26.04.2002 року, суду слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Суд зазначає, що сумлінна поведінка полягає у дотриманні правил внутрішнього розпорядку, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування заміну невідбутої частини покарання більш м'яким.

Судом установлено, що ОСОБА_1 засуджено 18.03.2016 року вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської областіі за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 309, ст.70 ч. 1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі (особова справа, розділ 1 а.с. 12-14, 16, 19).

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 12.07.2016 року відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про зарахування у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення (особова справа, розділ 1 а.с. 19)

На момент розгляду Подання засуджений відбув однудругу частини строку призначеного судом строку покарання.

Як вбачається з характеристики, затвердженої без дати затвердження і підписаної 10.08.2017 року, - засуджений в місцях позбавлення волі знаходиться з 29.01.2016 року. За час перебування у Сумськомуслідчому ізоляторі стягнень та заохочень не мав, характеризувався посередньо. З 16.05.2016 року відбуває покарання у Харківській виправній колонії (№43). За час відбування покарання характеризується позитивно, стягнень не має. Мав два заохочення. Працевлаштований на дільниці сайлентблоків. До основної роботи ставиться сумлінно. Добровільно залучається без оплати праці до роботи з благоустрою колонії, поліпшення житлово-побутових умов засуджених, допоміжних робіт із забезпечення засуджених продовольством. Із засудженими не конфліктний, по відношенню до персоналу установи - ввічливий. Рішенням комісії ХВК (43) від 11.01.2017 року засудженому відмовлено в застосуванні ст.100, ст. 101 КВК України так як він не стає на шлях виправлення (особова справа, розділ 2 а.с. 82-83, 66, 79, 84 ).

З характеристики, затвердженої 11.01.2017 року і підписаної без дати її підписання, засуджений характеризується як особа, яка намагається утримувати в чистоті та порядку спальне місце та при ліжкову тумбочку, не завжди має охайний зовнішній вигляд, не приділяє уваги необхідності дбайливого ставлення до майна установи і предметів якими користується при виконанні дорученої роботи, до виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно через особисту неорганізованість, намагається самостійно виконувати роботи із самообслуговування і достатніх навичок для самостійного їх виконання не має, безвідповідально ставиться до виконання робіт із обслуговування установи і не вбачає суспільної необхідності у їх виконанні (особова справа, розділ 2 а.с. 64).

Представник Державної установи «Харківської виправної колонії (№43)» не зміг пояснити у судовому засіданні якими ж фактами підтверджується зміна в поведінці засудженого. Такі докази не надані і з Поданням, відсутні вони і в матеріалах особової справи.

Суд зазначає, що сам по собі факт сумлінного ставлення засудженого до праці та задовільного реагування на заходи виховного впливу, не може служити переконливою підставою для висновку про те, що засуджений виправився та не буде продовжувати вчиняти нові злочини. Висновок суду про виправлення засудженого повинен бути зроблений і з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, а також даних, що характеризують його особу.

Так, з матеріалів особової справи вбачається, а семе -довідки про працевлаштування засудженого, що за період січня 2017 року по день надходження подання до суду, засуджений працював нерегулярно, відпрацьовано: у лютому 5 робочих днів, у березні - 5 робочих днів, у травні 1 робочий день, у квітні-червні-липні на оплачувані роботи не виводився (особова справа, розділ 2 а.с. 79).

З довідки ДУ «ХВК (43)» - засуджений виконавчих листів не має (особова справа, розділ 2 а.с. 85). Але, згідно вироку від 18.03.2016 року Конотопського міськрайонного суду Сумської областіі справа № 577/963/16-к номер провадження 1-кп/577/82/16 - з засудженого ОСОБА_1, ( ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), слід стягнути на користь:

<…>- держави 3008,22 грн. процесуальних витрат;

- ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5)- 4479,00 грн.

- ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7)- 2197,00 грн.

- ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_8, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_9)- 1375,00 грн. В іншій частині позову відмовити.

- ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_10, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_11)- 223,53 грн.

- ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_12, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_13) - 500,00 грн.

- КП «Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства» (м. Конотоп, вул. Г.Тхора,31, р/р 2600417330602 в АБ «Експрес-банк», м. Київ, МФО 322959, код 03352716) 2000,00 грн. <…> (особова справа, розділ 1 а.с.14, 12-14).

Вирок суду в частині стягнень на користь Держави і потерпілих - не виконано і будь-яких намірів, які б вказували на вчинення з боку засудженого на його виконання, - судом при розгляді Подання не установлено.

Разом з тим, у відповідності до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Так, враховуючи мету покарання, з огляду на тяжкість вчинених ОСОБА_1 злочинів та строк призначеного покарання, - суд убачає передчасність такого заходу як заміну невідбутої частини покарання більш мяким покаранням.

Відповідно до ст. 12 КК України злочини, за скоєння яких засуджено ОСОБА_8 відносяться до умисних; скоєно, у тому числі, і тяжкий злочин.

З огляду на викладене, суд критично оцінює доводи засудженого та представника установи, з приводу того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, а фактичне відбуття призначеного покарання та наявність заохочень - є не достатньою підставою для умовно-дострокового звільнення засудженого. Відтак, для застосування заміни невідбутої частини покарання більш мяким покаранням до засудженого - суд не вбачає підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст. 82 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, ст.. 154 КВК України, суд-

у х в а л и в:

Подання начальникаДержавної установи «Харківська виправна колонія (№ 43)» Ольховського А.М. «Прозаміну невідбутої частини покарання більш мяким покаранням у відношенні ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого 18.03.2016 року вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської областіі за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 309, ст.70 ч. 1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі - залишити без задовольнити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом семи діб з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Суддя О. І. Горчакова