Вирок № 69820621, 26.10.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/4994/17

провадження № 1-кп/415/677/17

ВИРОК

Іменем України

26.10.17 м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Старікової М.М.

за участю:

секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Нестеренко В.В.,

потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017130240001597 від 08.08.2017 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки сіла Ударник Бориславського району, Херсонської області, громадянки України, з професійно технічною освітою, не одруженої, вдови, раніше не судимої, не працюючої, інвалідом не являється, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2017 року, приблизно о 13 годині, ОСОБА_2, знаходячись в районі будинку № 95 по вулиці Новій міста Лисичанськ, Луганська область, побачила на паркані указаного будинку ручну косу та керуючись раптово виниклим злочинним умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрала вказану ручну косу, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №19/113/9-3/896-е від 11.08.2017 року, вартістю 256 гривень 25 копійок, яка належить потерпілому ОСОБА_1, спричинивши останньому майнову шкоду на вказану суму.

Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

21 серпня 2017 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240001597 від 08.08.2017 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 471 КПК України була укладена угода про примирення, яка разом з обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 була направлена до суду.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, підозрювана повністю визнала себе винною в інкримінованому їй органом досудового розслідування злочину та остаточно примирилася з потерпілим ОСОБА_1, який жодних претензій до останньої не має, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, який визначить суд.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановлені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч.1 КК України визнала повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння нею кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. Майнову шкоду відшкодовано в повному обсязі. У скоєному - щиро розкаялася. Заключивши відповідну угоду про примирення, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз'яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винною, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердженя зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. При цьому зазначила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просила суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про примирення укладена нею з потерпілим добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Потерпілий ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між ним та обвинуваченою ОСОБА_2 визначені у ст.473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду, наполягав на її затвердженні судом. Крім того, потерпілий зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з підозрюваною добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Майнова шкода відшкодована в повному обсязі, матеріальних претензій до обвинуваченої ОСОБА_2 він не має.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, не заперечував проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України, просив суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши пояснення обвинуваченої та потерпілого, думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, з'ясувавши у потерпілого розуміння наслідків затвердження угоди, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

На підставі ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яке в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченій роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Також судом з'ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України. Заподіяна матеріальна шкода в сумі 256 гривні 25 копійок відшкодована обвинуваченою у повному обсязі.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 21 серпня 2017 року між потерпілим та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст.469, ст.471 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченою та потерпілим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначених ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої - щире каяття, визнання вини та відсутністю обставин, що його обтяжують. Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, відповідає вимогам діючого законодавства.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань - не вбачається.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення обвинуваченій узгодженого сторонами покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

Враховуючи те, що під час досудового розслідування запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження на розгляд суду не надходили, а тому підстав для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлений.

Відповідно до ст. ст.122, 124 КПК України процесуальні витрати на залучення експертів у зв'язку з проведенням в рамках даного кримінального провадження:

-товарознавчої експертизи № 19/113/9-3/896-е від 11.08.2017 року, у сумі 494 гривень 35 копійок на залучення експертів - підлягають стягненню з обвинуваченої в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Згідно ст. 100 КПК України речовий доказ: ручна коса, який згідно розписки зберігається у потерпілого ОСОБА_1,- підлягає поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_1.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 21 серпня 2017 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваною ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240001597 від 08.08.2017 року відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами кримінального провадження покарання - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

-повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи у сумі 494 гривень 35 копійок (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, №рахунку 31117115700051, іден. код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речовий доказ: ручну косу, який згідно розписки зберігається у потерпілого ОСОБА_1, повернути власнику - потерпілому ОСОБА_1.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченій в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: М.М. Старікова