Вирок № 69820591, 26.10.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 761/31167/17

провадження № 1-кп/415/801/17

ВИРОК

Іменем України

26.10.17 м. Лисичанськ

Колегія суддів Лисичанського міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

судді Березіна А.Г.

судді Луньової Д.Ю.

за участю: секретаря Демченко Е.Є.

прокурора Скрипник О.М.

захисника Мельничук В.В.

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22017000000000063 від 16 лютого 2017 року у відношенні

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки селища Подгаєвка Міллерівського району Ростовської області, громадянки України, з базовою вищою освітою, незаміжньої, працюючої інспектором з техніки безпеки і охорони праці ТОВ «НВЦ «Спецтезномаш», інвалідом не являється, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованої як переселенець та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Обвинувачена ОСОБА_2 у період з 17 червня 2014 року по 24 липня 2014 року, перебуваючи на непідконтрольній українській владі території - в м. Луганську (більш точне місце у ході досудового розслідування не встановлено), будучі обізнаною, що терористична організація «ЛНР» діє на території України незаконно та що її учасники займаються вчиненням актів тероризму, залякуванням населення, вбивством громадян, захопленням адміністративних будівель органів державної влади і місцевого самоврядування та інших тяжких і особливо тяжких злочинів, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі, поділяючи політичні погляди членів терористичної організації «Луганська народна республіка», її мету, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер діяльності цієї терористичної організації, будучи незаконно призначеною так званим урядом «ЛНР» на посаду виконуючої обов'язки директора ПрАТ «ЛПЗ», шляхом забезпечення видачі боєприпасів, які були виготовлені вказаним підприємством до 01.06.2014 року, сприяла діяльності вказаної терористичної організації.

. Дії обвинуваченої ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.258-3 КК України, як сприяння діяльності терористичної організації.

04 вересня 2017 року під час досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22017000000000063 від 16 лютого 2017 року між заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України прокурором Пересада О.С., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та підозрюваною ОСОБА_2, в присутності захисника Мельничук В.В. на підставі ст.ст.468, 469, 470, 472 КПК України було укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно змісту угоди підозрювана, діючи добровільно ініціювала укладення угоди під час досудового розслідування і щиро каючись беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, відповідно до обставин і правової кваліфікації, які викладені в даній угоді та у врученому їй повідомленні про підозру, а також зобов'язалася співпрацювати з правоохоронними органами у викритті злочинних дій інших осіб, сторони досягли відповідних домовленостей, погоджуючись на призначенні ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.258-3 КК України з урахуванням обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої - щирого каяття, визнання вини, активного сприяння розкриттю злочину, викриття злочинних дій інших осіб, а також відсутності обставин, що його обтяжують, з застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України - звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, який визначить суд.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України визнала повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння нею кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і вона їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаялася. Заключивши відповідну угоду про визнання винуватості, вона цілком розуміє надані їй законом права, а також роз'яснені їй судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст.473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і ст.424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред'явленого обвинувачення, відповідно до якого вона визнає себе винною, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до неї у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст.476 КПК України. При цьому зазначила, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання та просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того обвинувачена вказала, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена нею з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні зазначила, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просила суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченій узгоджене сторонами покарання.

Захисник Мельничук В.В. також вважав можливим затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що при укладенні угоди між його підзахисною та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені кримінальним процесуальним законодавством України та Кримінального кодексу України, при цьому обвинуваченої вищезазначена угода була укладена з прокурором добровільно, без застосування насильства, примусу та погроз.

Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши у обвинувачуваної про повне розуміння нею її процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили її погодитися на підписання угоди про визнання винуватості, характеру висунутого ОСОБА_2 обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про визнання винуватості з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468 - 475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів та особливо тяжких злочинів - за умов, визначених у п.п.2,3 ч. 4 ст. 469 КПК України.

На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, а її дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч.1 ст.258-3 КК України - як сприяння діяльності терористичної організації.

В силу положення ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.258-3 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з'ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачена усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до неї застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним. тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченій роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості від 04 вересня 2017 року між заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України прокурором Пересада О.С. та підозрюваною в зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.469, ст.472 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченою скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, з застосуванням ст. 69 КК України відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначеним ст. 65 КК України, з урахуванням особи обвинуваченої, її поведінки після вчинення злочину та обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, викриття злочинних дій інших осіб, та відсутністю обставин, що його обтяжують, що дають підстави суду вважати, що виправлення останньої та попередження вчинення нею нових злочинів можливо досягти, призначивши їй покарання за ч.1 ст.258-3 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті у виді позбавлення волі, з застосуванням ст. 69 КК України. Застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ст. 77 КК України підстав для застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна у разі звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням суд не вбачає. Очевидної неможливості виконання обвинуваченою взятих на себе зобов'язань не встановлено.

Згідно ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Виходячи з викладеного, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст.474 ч.7 КПК України, судом не встановлено.

У зв'язку з тим, що суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання із застосуванням вимог ст. 75 КК України запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2, обраний, відповідно до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 01 вересня 2017 року, згідно якої строк тримання під вартою обчислювався з моменту затримання - з 31.08.2017 року - слід скасувати.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази у даному кримінальному провадженні:

-Мобільний телефон марки «Samsung» модель SM-J120HIDS, s|n R НОМЕР_3 s/n НОМЕР_4 із двома сім картками з номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 - підлягає поверненню власнику - обвинуваченій ОСОБА_2;

-Наказ про призначення ОСОБА_2 в.о. директора ПрАТ «ЛПЗ» за підписом т.зв. «прем'єр-міністра «ЛНР» ОСОБА_3 та міністра промисловості «ЛНР» ОСОБА_4,

- наказ про проведення інвентаризації залишків незавершеної продукції на ПрАТ «ЛПЗ» за підписом т.зв. «міністра промисловості «ЛНР» ОСОБА_4,

-Наказ про запуск виробництва боєприпасів за підписом т.зв. «голови «ЛНР» ОСОБА_5 із розпискою, на зворотній стороні , т. зв. «заступника голови «ЛНР» ОСОБА_6 про отримання 311 коробок набоїв калібрів 7,62, 5,45 та 9мм,

-Лист на ім'я ОСОБА_2 про гарантію оплати отриманих для потреб т.зв. «ЛНР» боєприпасів у кількості 1893986 шт. - які згідно постанови слідчого зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 22017000000000063 - залишити в матеріалах кримінального провадження № 22017000000000063.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474, 475 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 04 вересня 2017 року між заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності Генеральної прокуратури України прокурором Пересада О.С. та підозрюваною ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22017000000000063 від 16 лютого 2017 року відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, і призначити їй узгоджене сторонами покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації;

- повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою - скасувати. Звільнити обвинувачену ОСОБА_2, яка перебуває у відділі забезпечення досудового слідства Служби безпеки України в місті Києві, з під варти негайно.

Речові докази:

- Мобільний телефон марки «Samsung» модель SM-J120HIDS, s|n R НОМЕР_3 s/n НОМЕР_4 із двома сім картками з номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 - повернути власнику - обвинуваченій ОСОБА_2;

-Наказ про призначення ОСОБА_2 в.о. директора ПрАТ «ЛПЗ» за підписом т.зв. «прем'єр-міністра «ЛНР» ОСОБА_3 та міністра промисловості «ЛНР» ОСОБА_4,

- наказ про проведення інвентаризації залишків незавершеної продукції на ПрАТ «ЛПЗ» за підписом т.зв. «міністра промисловості «ЛНР» ОСОБА_4,

-Наказ про запуск виробництва боєприпасів за підписом т.зв. «голови «ЛНР» ОСОБА_5 із розпискою, на зворотній стороні , т. зв. «заступника голови «ЛНР» ОСОБА_6 про отримання 311 коробок набоїв калібрів 7,62, 5,45 та 9мм,

-Лист на ім'я ОСОБА_2 про гарантію оплати отриманих для потреб т.зв. «ЛНР» боєприпасів у кількості 1893986 шт. - які згідно постанови слідчого зберігаються в матеріалах кримінального провадження № 22017000000000063 - залишити в матеріалах кримінального провадження № 22017000000000063.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч.3 ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, та направити для вручення обвинуваченій та виконання до відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України в місті Києві в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України. Ухвала в частині звільнення обвинуваченої з під варти підлягає негайному виконанню.

Головуюча суддя М.М. Старікова

Судді А. Г. Березін

Д. Ю. Луньова