Ухвала суду № 69819708, 26.10.2017, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/614/15-ц

Провадження № 2-р/353/3/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2017 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н.І.

з участю: секретаря Чемерис О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про розяснення рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29.09.2017 року у справі № 353/614/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 звернувся в суд з заявою про розяснення рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29.09.2017 року у справі № 353/614/15-ц за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свою заяву обґрунтовує тим, що рішення є не зрозумілим в мотивувальній частині стосовно наявності/відсутності невиконаного грошового зобовязання позичальника перед банком по тілу кредиту, оскільки у рішенні вказано наступне: «Як вбачається з копії виписки по рахунку ОСОБА_1 № 29094052568924 з 13.02.2007 року по 14.05.2013 року, долученої до матеріалів справи представником відповідача, 21.02.2007 року було здійснено дострокове погашення кредиту в сумі 33490,0 Євро, а станом на 27.05.2011 року загальна сума сплачених коштів по кредиту становила 52465,04 Євро»; «Враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості за договором № IFUWGA00000011 від 13.02.2007 року, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та клієнтом ОСОБА_1, станом на 08.06.2015 року … суперечить даним в частині наявної заборгованості, оскільки у Виписці по рахунку ОСОБА_1 № 29094052568924 з 13.02.2007 року по 14.05.2013 року (Том 1 а.с. 46) та виписці по рахунку ОСОБА_1 № 22030052568930 за період з 13.02.2007 року по 07.08.2015 року (Том 1 а.с. 107), відображено дострокове погашення кредиту 21.02.2007 року в сумі 33490,0 Євро».

Відповідно до ч. 3 ст. 221 ЦПК України заява про розяснення рішення суду розглядається протягом десяти днів. Неявка осіб, які брали участь у справі, і (або) державного виконавця, приватного виконавця не перешкоджає розгляду питання про роз'яснення рішення суду.

Заявник ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявились, однак заявник у своїй заяві про розяснення рішення суду просив дане питання вирішити у їх відсутності.

Представник позивача ПАТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не зявився, причин неявки суду не повідомив, що у відповідності до ч. 3 ст. 221 ЦПК України не перешкоджає розгляду питання про розяснення рішення суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29.09.2017 року по справі № 353/614/15-ц з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області по справі № 353/614/15-ц в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було відмовлено, у звязку з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим, суд за заявою осіб, які брали участь у справі може постановити ухвалу, в якій роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

За змістом положення статті 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Виходячи з положень цієї процесуальної норми, така заява подається у випадку, коли рішення є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зрозумілість рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Мотиви з яких виходив суд, приймаючи вказане рішення описані в мотивувальній частині повного рішення від 29 вересня 2017 року. Текст рішення суду не містить двозначних трактувань, є зрозумілим та доступним для сприйняття, в ньому викладені обставини в обґрунтування прийняття саме такого рішення, в ньому дано оцінку та правовий аналіз всім поданим сторонами доказам в їх сукупності, а також зазначено мотиви на вимоги законодавчих актів, якими керувався суд, приймаючи рішення.

Відповідно до розяснень, даних в Постанові Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», розяснення рішення суду можливе тоді, коли воно є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Якщо фактично порушено питання про зміну або внесення в нього нових даних, у тому числі й розяснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в розясненні рішення.

Так, у мотивувальній частині рішенні суду встановлено, що з копії виписки по рахунку ОСОБА_1 № 29094052568924 з 13.02.2007 року по 14.05.2013 року, долученої до матеріалів справи представником відповідача, 21.02.2007 року було здійснено дострокове погашення кредиту в сумі 33490,0 Євро, а станом на 27.05.2011 року загальна сума сплачених коштів по кредиту становила 52465,04 Євро (Том 1, а.с. 46-49).

Згідно висновку судово-економічної експертизи № 8020 від 30.11.2016 року, складеного судовим експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Волинського відділення ОСОБА_4, встановлено, що наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості за договором № IFUWGA00000011 від 13.02.2007 року, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та клієнтом ОСОБА_1, станом на 08.06.2015 року відповідає умовам Кредитного договору № IFUWGA00000011 від 13.02.2007 року щодо видачі кредиту та підтверджується розрахунковим документом щодо видачі кредиту (видатковий касовий ордер № 1 від 20.07.2007 року). Умовами кредитного договору № IFUWGA00000011 від 13.02.2007 року передбачено дострокове погашення кредиту, проте наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості за договором № IFUWGA00000011 від 13.02.2007 року не містить даних щодо дострокового погашення кредиту, отже не відповідає Виписці по рахунку № 29094052568924 з 13.02.2007 року по 14.05.2013 року (Виписка по рахунку № 29094052568924 з 13.02.2007 року по 14.05.2013 року відповідно до вимог нормативних документів Національного банку України, не є розрахунковим документом). Оскільки у звязку з відсутністю первинних документів щодо дострокового погашення кредиту по кредитному договору № IFUWGA00000011 від 13.02.2007 року, відображеного у виписці по рахунку № 29094052568924 з 13.02.2007 року по 14.05.2013 року, підтвердити документальну обґрунтованість наявного в матеріалах справи Розрахунку заборгованості позичальника перед банком по сплаті відсотків та кредитом та погашення основної суми боргу від 08.06.2015 року не надається можливим, документально підтвердити: наявність непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем, у якому розмірі та з яких платежів складається (тіло кредиту, відсотки, пеня, комісія тощо) не надається можливим; відсутність непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем також не надається можливим.

Як вбачається з копій квитанцій долучених до матеріалів справи представником відповідача (Том 1 а.с. 50-55, Том 2 а.с. 232), а також досліджених експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Волинського відділення ОСОБА_4 первинних касових документів (квитанцій), наданих при супровідному листі від 27.09.2016 року за підписом представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 (Том 3 а.с. 20-23), встановлено, що ОСОБА_1 за період з 20.03.2007 року по 31.08.2010 року сплачено коштів на погашення пені в загальній сумі 11479,08 грн. та на погашення заборгованості по кредитному договору № IFUWGA00000011 від 13.02.2007 року в загальній сумі 11595,95 Євро. Проте, з вказаних первинних документів, в частині погашення заборгованості по кредитному договору № IFUWGA00000011 від 13.02.2007 року, не можливо визначити на які саме складові заборгованості по кредиту (тіло, відсотки, комісія) було здійснено відповідачем погашення заборгованості по кредитному договору № IFUWGA00000011 від 13.02.2007 року.

Враховуючи всі наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості за договором № IFUWGA00000011 від 13.02.2007 року, укладений між ПАТ КБ «ПриватБанк» та клієнтом ОСОБА_1, станом на 08.06.2015 року, відповідає умовам Кредитного договору № IFUWGA00000011 від 13.02.2007 року в частині видачі 20.02.2007 року кредиту в сумі 40000,0 Євро та підтверджується розрахунковим документом щодо видачі кредиту, однак не відповідає умовам кредитного договору в частині видачі позичальнику кредитних коштів пізніше 20.12.2007 року та суперечить даним в частині наявної заборгованості, оскільки у Виписці по рахунку ОСОБА_1 № 29094052568924 з 13.02.2007 року по 14.05.2013 року (Том 1 а.с. 46) та виписці по рахунку ОСОБА_1 № 22030052568930 за період з 13.02.2007 року по 07.08.2015 року (Том 1 а.с. 107), відображено дострокове погашення кредиту 21.02.2007 року в сумі 33490,0 Євро.

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для роз'яснення мотивувальної частини рішення суду у відповідності до статті 221 ЦПК України, а тому в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про розяснення рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29.09.2017 року у справі № 353/614/15-ц слід відмовити, оскільки з мотивувальної частини рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29.09.2017 року вбачається, що не надається можливим чітко визначити наявність непогашеної заборгованості відповідача перед позивачем, у якому розмірі та з яких платежів складається (тіло кредиту, відсотки, пеня, комісія тощо), оскільки наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості за договором № IFUWGA00000011 від 13.02.2007 року не відповідає умовам кредитного договору в частині видачі позичальнику кредитних коштів пізніше 20.12.2007 року та суперечить даним в частині наявної заборгованості.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 77, 208-210, 221 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про розяснення рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 29.09.2017 року у справі № 353/614/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_3 «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Тлумацький районний суд протягом п'яти днів з моменту проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст.223 ЦПК України.

Головуюча Н.І. Лущак