Ухвала суду № 69817312, 25.10.2017, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/1923/17

2-з/171/28/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2017 р. м. Апостолове

Суддя Апостолівського районного суду Дніпропетровської області Семенова Н.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» про визнання договору фінансового лізингу недійсним та стягнення коштів, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним договору №3176 фінансового лізингу укладеного 29 липня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» та ОСОБА_1 та стягнути кошти в сумі 45475,60 грн.

Позивач подав заяву про забезпечення позову, просить: накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» р/р 26007532869, код отримувача 40481805, МФО 380805, в АТ « РайфайзенБанкАваль» на суму 45475,60 грн.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що ціна позову є значною, відповідач не виходить на зв'язок в позивачем, між сторонами відсутня домовленість про добровільне повернення коштів, позивача введено в оману щодо предмета лізингу та його ціни і що невжиття своєчасних заходів для забезпечення виконання позову можу утруднити виконання рішення суду або зробити його виконання неможливим.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у проваджені якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Зазначена позиція висловлена і в постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, щодо відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» р/р 26007532869, код отримувача 40481805, МФО 380805, в АТ « РайфайзенБанкАваль» на суму 45475,60 грн., оскільки суду не наведено доказів того, що без забезпечення позову у вигляді накладення арешту може утруднити виконання рішення в майбутньому.

Керуючись ст.ст.151, п.2 ст. 152, 153 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар Україна» про визнання недійсним договору фінансового лізингу та стягнення коштів, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» - відмовити повністю.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє виконання цієї ухвали.

Суддя Н. М. Семенова