Ухвала суду № 69816218, 25.10.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Сташків Н.М.,

за участі секретаря судового засідання Пастернак О.В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників третіх осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі клопотання позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи – Орган опіки і піклування Тернопільської міської ради, Міністерство юстиції України, про повернення дитини в Україну,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до ОСОБА_5, треті особи – Орган опіки і піклування Тернопільської міської ради, Міністерство юстиції України, про повернення в Україну дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судове засідання позивач та його представник подали клопотання про зупинення провадження в справі, оскільки у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України в особі міжнародного пункту пропуску автомобільного сполучення «Краковець-Корчова», кордон України з ОСОБА_7, про визнання протиправними дій, які полягають наданні відповідачем дозволу перетнути кордон ОСОБА_6 10 листопада 2016 року, а також у провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав щодо дитини ОСОБА_6

В судовому засіданні позивач та його представник клопотання підтримали з викладених у клопотанні підстав, вказавши, що предметом зазначеного вище адміністративного позову є визнання незаконним вивезення ОСОБА_6, тому від його вирішення, а також від вирішення справи про позбавлення відповідача батьківських прав щодо її дочки прямо залежить вирішення даної цивільної справи.

Представники третіх осіб у вирішенні клопотання поклались на думку суду.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав зупинення провадження в справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 201 ЦПК України суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

У зв'язку із прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про приєднання України до Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей" з 01 вересня 2006 року для України набрала чинності Конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей від 25 жовтня 1980 року (далі - Гаазька конвенція, Конвенція), розроблена з метою запровадження міжнародно-правового механізму мирного та впорядкованого повернення до держави постійного проживання дітей, яких незаконно вивезено або які незаконно утримуються у порушення прав опіки та піклування, а також забезпечення захисту прав доступу.

Гаазька конвенція застосовується до будь-якої дитини, яка не досягла 16 років і постійно проживає в державі - учасниці Конвенції безпосередньо перед вчиненням акта порушення прав піклування або доступу.

Предметом позовних вимог у справах про повернення дитини є: визнання незаконним вивезення та/або утримування на території країни тимчасового перебування дитини; забезпечення повернення її до постійного місця проживання.

Підставами позовних вимог у цій категорії справ є наявність факту незаконного переміщення (утримування) дитини та необхідність її повернення до місця постійного проживання з метою подолання негативних наслідків, які виникли у зв'язку з одноосібним рішенням особи (як правило, одного з батьків) змінити місце проживання дитини.

Факт незаконного переміщення (утримування) дитини слід розглядати в контексті статті 3 Конвенції, зокрема:

Переміщення або утримування дитини розглядаються як незаконні, якщо:

a) при цьому порушуються права піклування про дитину, що належать будь-якій особі, установі або іншому органу, колективно або індивідуально, відповідно до законодавства держави, у якій дитина постійно мешкала до переміщення або утримування; та

b) у момент переміщення або утримування ці права ефективно здійснювалися, колективно або індивідуально, або здійснювалися б, якби не переміщення або утримування.

Не підлягають розгляду і не стосуються предмета доказування у справах про повернення дитини відповідно до цієї Конвенції такі обставини, як: виконання батьками обов'язків по утриманню дитини; виконання батьком обов'язків по утриманню матері дитини; виконання батьками зобов'язань по утриманню дитини після незаконного переміщення; інші питання, пов'язані з виконанням прав і обов'язків батьків щодо дітей, зокрема, визначення місця проживання дитини, взаємовідносини батьків між собою, правомірність перетинання державного кордону дитиною тощо.

Тому, з огляду на викладене, підстави для зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи – Орган опіки і піклування Тернопільської міської ради, Міністерство юстиції України, про повернення дитини в Україну відсутні, оскільки її вирішення не є неможливим ні до вирішення адміністративного позову, предметом якого є оскарження дій щодо надання дозволу на вивезення, тобто щодо правомірності перетинання державного кордону дитиною, ні до вирішення цивільної справи про позбавлення відповідача батьківських прав, позаяк рішення в цих справах на вирішення даної справи не впливають.

Керуючись ст. 201 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, треті особи – Орган опіки і піклування Тернопільської міської ради, Міністерство юстиції України, про повернення дитини в Україну – відмовити.