Ухвала суду № 69815799, 24.10.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 464/3764/17 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков І.П.

Провадження № 22-ц/783/6186/17 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.

Категорія:81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.,

секретар: Симець В.І.,

за участі в судовому засіданні представника заявника ПАТ УГГ «Львівгаз» - Турчиняка Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргоюПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 30 серпня 2017 року у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на постанову, дії та бездіяльність державного виконався Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львова, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 30 серпня 2017 року у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» на постанову, дії та бездіяльність державного виконався Сихівського відділу державної виконавчої служби м. Львів - відмовлено.

Вказану ухвалу оскаржило ПАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз».

В апеляційній скарзі просять ухвалу скасувати. Вважають ухвалу незаконною, необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначають, що судом не було враховано того факту, що жодних доказів надсилання постанови про повернення виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення державний виконавець не надав. Також, суд не врахував того факту, що покладений законом обов'язок по перевірці майнового стану боржника кожні два тижні державний виконавець проігнорував. Суд не взяв до уваги той факт, що судовим наказом Сихівського районного суду №464/31/13-ц від 02.11.2012 року наказано стягнути з боржників 107 грн. 30 коп. судового збору на користь ПАТ «Львівгаз» та те, що судовий збір на сьогодні боржниками не оплачено, жодних доказів з оплати боржниками судового збору державним виконавцем та боржником не надано.

В судове засідання окрім представника заявника решта осіб, що беруть участь у справі (їх представники) не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників), зважаючи на те, що такі особи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 та ст. 303-1 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.

Так, як вбачається із змісту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції посилаючись, зокрема, на ст.ст. 383, 385-387 ЦПК України, п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (1999 р.), Порядок роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затверджений Наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008 року, Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затверджений Наказом Міністерства юстиції України №43/5 від 20.05.2003 року та відмовляючи у задоволенні скарги, виходив з того, що, - у провадженні Сихівського відділу державної виконавчої служби м.Львова перебувало виконавче провадження №39939398, з приводу примусового виконання судового наказу Сихівського районного суду м.Львова №464/31/13-ц від 02.11.2012р. про стягнення на користь ПАТ «Львівгаз» із ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованості за спожитий природний газ та 29.10.2013р. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження» (1999р.). Листом Сихівського ВДВС м.Львів ГТУЮ у Львівській області від 13.04.2017р. стягувача ПАТ «Львівгаз» повідомлено, зокрема, про результати згаданого виконавчого провадження, а також роз'яснено, що відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженої Наказом № 2274/5 від 25.12.2008р. МЮ України виконавчі провадження, трирічний термін зберігання яких закінчився (2013рр.) підлягають знищенню. Як вбачається з наданого суду витягу є Єдиного реєстру, у такому зазначена уся необхідна інформація, передбачена п.2.3, 3.1 Порядку. Серед іншого наявні відомості про те, що боржнику надався строк для добровільного виконання та в ході виконання встановлено, що згідно з відповідей УДАІ у Львівській області та ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» боржник ліквідним майном не володіє, згідно наданої ДПІ у Сихівському районі інформації боржники не працювали, відкритими рахунками у банківських установах не володіли. Водночас, при виході за адресою проживання боржника, було виявлено та вилучено для реалізації телевізор, кошти за який вилученні в порядку проведених торгів, з врахуванням усіх поточних відрахувань, були перераховані стягувачу в рахунок погашення боргу; інше майно, на яке можливо було звернути стягнення у боржників відсутнє. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в ході виконавчого провадження державним виконавцем вжито усі необхідні та допустимі заходи з метою належного виконання судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ. Повернення виконавчого документа відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства, про що внесено відомості до Єдиного реєстру виконавчих проваджень, доступ до якого має кожна зі сторін виконавчого провадження. Знищення виконавчого провадження здійснено з дотриманням відповідних строків та порядку. Таким чином, відсутні підстави для висновку, що діями державного виконавця порушено права чи свободи стягувача, у зв'язку з чим, у задоволенні скарги необхідно відмовити.

Колегія суддів вважає, що підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції немає.

Як вбачається із матеріалів справи 30.05.2017 року ПАТпо газопостачанню та газифікації «Львівгаз» подало скаргу до Сихівського районного суду м.Львова на постанову державного виконавця. У скарзі просили: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області щодо не направлення на адресу ПАТ «Львівгаз» постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.10.2013 року; визнати дії державного виконавця Сихівського ВДВС м.Львова ГТУЮ у Львівській області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.10.2013 року неправомірними; скасувати постанову державного виконавця Сихівського ВДВС м.Львова ГТУЮ у Львівській області щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.10.2013 року; зобов'язати державного виконавця Сихівського ВДВС м.Львова ГТУЮ у Львівській області відновити виконавче провадження на підставі судового наказу №464/31/13-ц.

Із матеріалів справи, а саме витягу із електронного реєстру виконавчих проваджень (а.с. 16-17) вбачається, що 24.09.2013 року до державного виконавця надійшов на виконання судовий наказ від 4.01.2013 року у справі №1464/31/13-ц, що набрав чинності 24.09.2013 року та 27.09.2013 року було відкрито виконавче провадження із наданням боржнику строку до 4.10.2013 року для добровільного виконання рішення. У зв'язку із проведенням ряду виконавчих дій, а саме: накладення арешту на все майно боржника; здійснення запитів стосовно майна у боржника; отримання ухвали суду про примусове проникнення в житло боржника; складення акту опису та арешту майна боржника; опис, вилучення та реалізація майна боржника та перерахунок частини суми (399,4 грн.) в рахунок погашення заборгованості стягувачу; встановлення відсутності майна та коштів боржника, на які можна звернути стягнення, - виконавчий документ постановою від 29.10.2013 року було повернуто стягувачеві.

Виконавче провадження у відповідності до Порядку роботи з документами в органах ДВС, затвердженого Наказом МУЮ України №2274/5 від 25.12.2008 року - знищено (документи про знищення виконавчого провадження а.с. 50-53).

Як вбачається із даних електронного реєстру виконавчих проваджень щодо вчинення дій по виконанню згаданого виконавчого документу, підстав вважати порушеними вимоги закону або права чи інтереси стягувача при виконанні згаданого судового рішення, про які йдеться у скарзі - немає.

При цьому, окрім наведеного вище, колегія суддів зважає і на те, що заявником протягом розумного строку не було вжито активних дій при здійсненні виконавчого провадження, що тривало більше місяця, а саме протягом майже чотирьох років не вживались заходи по ознайомленню з виконавчим провадженням; отримання інформації щодо його ходу; не перевірялись конкретні, вжиті державним виконавцем заходи щодо виконання виконавчого документу, тощо. При цьому, заявник, як учасник виконавчого провадження взмозі був з часу відкриття виконавчого провадження, відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №43/5 від 20.05.2003 року знайомитись із інформацією, у вільному для нього доступі, про хід виконання судового рішення та відповідно реагувати на порушення певних його прав чи інтересів при здійсненні такого у розумні строки.

Подання ж скарги після майже п'ятирічного терміну з часу ухвалення судового рішення та майже чотирирічного терміну з дня закінчення його виконання слід вважати зловживанням своїми правами сторони виконавчого провадження та відповідно вказане свідчить про безпідставність скарги.

Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід визнати безпідставними, а саму скаргу відхилити, залишивши оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» - відхилити.

Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 30 серпня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк