Рішення № 69815781, 17.10.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22-ц/778/3791/17 Головуючий у 1 інстанції: Капітонов Є.М.

Є.У.№ 314/1223/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Крилової О.В.

суддів: Бєлки В.Ю.

ОСОБА_2

при секретарі: Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства Оборони України про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що він - командир взводу, начальник комплексу метеорологічної батареї дивізіону артилерійської розвідки, призваний за мобілізацією 22.08.2014 року (в/ч пп В0105, попередня назва - в/ч пп В1330 від 55-ї окремої артилерійської бригади (м. Запоріжжя, вул. Стефанова, 1), виконуючи бойове завдання в районі проведення антитерористичної операції на території Донецької області з 18.11.2014 р. (наказ командира в/ч пп В1330 № 112 від 18.11.2014 р. підполковник ОСОБА_4В.) біля с. Очеретіно, 20 листопада 2014 року о 02 год. 30 хвилин, під час перевірки несення служби підлеглими, отримав вогнепальне поранення мяких тканин обох нижніх кінцівок, вогнепальний перелом кістки стегна лівої ноги та колінного суглоба правої ноги чергою із автомата АКС, уламковий вогнепальний перелом нижньої третини лівої стегнової кістки. 07 липня 2015 року згідно з випискою із акту огляду МСЕК Запорізької обласної медико-соціальної експертної комісії від 07.07.2015 року серії АВ № 0297398, була встановлена III група інвалідності, 60 % втрати працездатності, внаслідок захворювання, яке повязане з проходженням військової служби під час захисту Батьківщини, звільнений у запас за пунктом «б» (за станом здоровя) частини 8 статті 26 Закону України «Про Військовий обовязок і військову службу» від 25 березня 1992 року (зі змінами).

Після проведення лікування стан його здоров'я не покращується, він вимушений тривалий час лікуватися, проходити чисельні медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури. У зв'язку з отриманим пораненням та подальшим погіршенням у зв'язку з цим стану здоров'я порушено його нормальний життєвий стан, він позбавлений можливості реалізувати свої нормальні життєві зв'язки, звички та бажання.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 240 000,00 грн.

Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення не відповідає таким вимогам.

Так, відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вона не доведена позивачем, а навіть наявність шкоди ще не породжує обов'язку її компенсації, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності.

Суд вважав, що в даному випадку позивач не надав доказів протиправних дій або бездіяльності Міністерства оборони України по відношенню до позивача, та відсутній причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та діями відповідача в її завданні.

Разом з тим, такий висновок не ґрунтується на фактичних обставинах справи.

Так, позивач був призваний на мобілізацію в 2014 році та під час виконання бойового завдання був поранений, що потягло інвалідність.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення містяться й у ч. 1 ст. 3 ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У відповідності до положень ст. ст. 23, 1167 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди.

За розясненнями, викладеними у пп. 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", при визначенні моральної шкоди, суд враховує глибину фізичних і моральних страждань позивача, їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у життєвих та виробничих стосунках.

Так, встановлена позивачу Ш група інвалідності є наслідком захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, що також підтверджується висновком МСЕК, а тому обов'язок держави відшкодувати завдану позивачеві моральну шкоду покладається на Міністерство оборони України як на уповноважений орган державного управління.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21 жовтня 2014 року у справі № 6-86гс14, який відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для судів.

З огляду на викладене, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позову.

Позивачем було заявлено позов про відшкодування шкоди у розмірі 240000 гр. ОСОБА_5 колегія вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи (позивач отримав інвалідність Ш групи), доводів позивача щодо погіршення стану здоровя та змін звичайного укладу його життя, а також з урахуванням обставин отримання поранення, позов підлягає задоволенню частково на суму 50 000 гр.

Керуючись ст. ст. 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 28 серпня 2017 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до Міністерства Оборони України про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути Міністерства Оборони України на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 50000 гр. (пятдесят тисяч гр.)

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:

Судді: