Ухвала суду № 69815768, 19.10.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 466/4765/17 Головуючий у 1 інстанції: Глинська Д.Б.

Провадження № 22-ц/783/5655/17 Доповідач в 2-й інстанції: Мельничук О. Я.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук О.Я.,

суддів Крайник Н.П., Савуляк Р.В.

при секретарі Фейір К.О.

з участю позивача ОСОБА_2 представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 04 липня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до АТ "Артем - Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним і скасування рішення, зобов"язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Львова від 04 липня 2017 року матеріали позовної заяви ОСОБА_2 повернуто позивачу.

Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив позивач - ОСОБА_2. Вважає ухвалу суду незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Звертає увагу, що даний спір виник з трудових правовідносин, на що суд уваги не звернув. В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 04 липня 2017 року, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши матеріали справи, межі і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення із наступних підстав.

Згідно з п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, якщо суд порушив норми процесуального права.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позовної заяви, суд виходив з тих обставин, дана справа не підсудна Шевченківському районному суду міста Львова.

З таким висновком колегія суддів не погоджується з наступних обставин.

Відповідно до ч.2 ст. 109 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Частиною 1 ст. 110 ЦПК України передбачено, що позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред"являтись також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Частиною 5 ст.110 ЦПК України передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред"являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

В п.п.1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 квітня 1996 року "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" роз"яснено споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.

Судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення - в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини, щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є рішення правління АТ "Артем Банк" про затвердження переліку осіб - працівників банку, пов"язаних з банком, в частині включення до списку як працівника цього банку, оскільки таке включення унеможливлює отримання ним коштів внесених ним на рахунки банку на підставі договору банківського вкладу за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що з даним позовом ОСОБА_2 на підставі ч.1, ч. 5 ст. 110 ЦПК України вправі звернутися до суду за місцем свого проживання, що належить до територіальної підсудності Шевченківського районного суду міста Львова.

За таких обставин, враховуючи, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1, що за адміністративно територіальним поділом відноситься до підсудності Шевченківського районного суду міста Львова, на що суд уваги не звернув та безпідставно своєю ухвалою повернув позовну заяву позивачу у зв'язку з непідсудністю справи Шевченківському районному суду міста Львова, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Шевченківського районного суду м. Львова від 04 липня 2017 року скасувати з направленням питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.312,.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 04 липня 2017 року скасувати з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набранням ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Я. Мельничук

Судді: Н.П. Крайник

Р.В. Савуляк