Рішення № 698151, 26.01.2007, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа №2-159-2007 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2007 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

· головуючого - судді - Помазан В.А.

· при секретареві - Фальковій І.М.

· за участю прокурора - Решетняк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лозова Харківської області у залі суду цивільну справу за позовом Служби у справах неповнолітніх Лозівської міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи - Виконавчого комітету Лозівської міської ради, як органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в якій зазначає, що громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від шлюбу мають сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Шлюб між батьками дитини розірвано у 1998 році. Після розірвання шлюбу хлопчик залишився проживати з матір'ю. З того моменту батько не цікавився життям сина, матеріально не допомагав його утримувати. Мати ОСОБА_1 звільнилася з роботи в жовтні 2002 року. В даний час зареєстрована в Лозівському центрі зайнятості і отримує виплату по безробіттю. ОСОБА_2 навмисно ізолювала свого малолітнього сина від суспільства. В віці 9 років не дозволяла йому відвідувати школу, спілкуватися з однолітками. Ховала дитину від вчителів, представників опікунської ради, працівників міліції та громадськості. За невиконання батьківських обов'язків, порушення прав свого малолітнього сина ОСОБА_2 притягалася по ст. 184 КпАП до адміністративної відповідальності двічі - 23.09.2003 року та 16.02.2004 року. Працівники відділу освіти Лозівської міської ради направляли лист матері ОСОБА_2 в м. Магнітогорськ, але ніякої відповіді не отримали.

Згідно з рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.04.2004 року, справа № 2-500-2004 року малолітній ОСОБА_1 був відібраний у батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_2 без позбавлення їх батьківських прав стосовно сина і переданий органам опіки та піклування Лозівського міськвиконкому.

Згідно з рішенням НОМЕР_1 виконкому Лозівської міської ради від 25.05.2004 року малолітній ОСОБА_1 був влаштований на повне державне забезпечення до загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування смт. Нова Водолга, де перебуває до теперішнього часу.

Відібрання дитини у батьків без позбавлення їх батьківських прав не надає дитині повного юридичного статусу позбавленої батьківського піклування, бо батьки не втрачають щодо неї прав та обов'язків, обумовлених походженням. У зв'язку з цим дитина не користується в повній мірі пільгами, передбаченими для дітей-сиріт, позбавлених батьківського піклування.

Для вирішення подальшої долі дитини ОСОБА_1 опікунською радою та службою у справах неповнолітніх була проведена певна робота. З метою обстеження умов проживання гр-ки ОСОБА_2, 12.10.2006 року була відвідана комісією за місцем її проживання у складі дільничого інспектора міліції МРВ, спеціалістів ССН, голови правління ЖСК-11, але до квартири не впустила членів комісії. Через замкнені двері вона була запрошена на засідання опікунської ради. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на засідання опікунської ради з'явилися. ОСОБА_3 визнав, що не виконує своїх батьківських прав стосовно сина і дав усну згоду на позбавлення його батьківських прав. ОСОБА_2 повідомила, що виконує свої обов'язки стосовно сина, відвідує його в інтернаті. Бажає поновитися в батьківських правах. Погодилася на комісійне обстеження умов проживання. 03.11.2006 року, в призначену дату, члени комісії прибули за адресою де вона проживає, але ОСОБА_2 знову відмовилася відчинити двері.

Вислови ОСОБА_2 не дали надії членам комісії, що при поверненні їй сина на виховання вона не порушуватиме його прав. Ніяких дій щодо покрашення умов проживання дитини і своїх не здійснила. Борг за користування квартирою в порівняні з 2004 роком збільшився. Світло в квартирі не підключене. З пояснень сусідів та керівництва ЖСК-11 ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя.

Чинне законодавство передбачає, що батьки повинні турбуватися про здоров'я дитини, її фізичний та моральний розвиток, навчання, підготовку до праці. Але наведені вище факти свідчать, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніяких висновків для себе після відібрання у них сина не зробили. Умов для повернення дитини в сім'ю не створили, тобто своїх батьківських обов'язків не виконують, що є підставою для позбавлення їх батьківських прав.

У зв'язку з чим, позивач просить позбавити відповідачів батьківських прав відносно їх неповнолітньої дитини та стягнути з них аліменти.

Представник позивача у судове засідання з'явилася, позовні вимоги, викладені в позовній заяві підтримала, просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ОСОБА_3, оскільки вони участі у вихованні своєї дитини та її утриманні не беруть.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, але раніше надав суду заяву, в якій позов визнає, не заперечує проти позбавлення його батьківських прав та просить справу слухати у його відсутність.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання з'явилася, позов не визнала та пояснила, що дуже кохає свою дитину, піклується про неї, бере участь у її вихованні, по мірі можливості забезпечує дитину матеріально, в теперішній час дитина знаходиться в Нововодолажській школі інтернаті, але має намір його забрати на своє виховання та виїхати на постійне місце проживання до Росії. Вважає, що у неї є все необхідне для виховання сина, не заперечувала, що світла в квартирі, де вона мешкає, відключено за борги.

Представник третьої особи - виконавчого комітету Лозівської міської ради, як органу опіки та піклування у судове засідання з'явилася, не заперечувала проти позбавлення відповідачів батьківських прав, так як умов для проживання дитини в квартирі не існує, не має світла, необхідних речей для дитини, відповідачка ніде не працює та не має можливості матеріально забезпечувати дитину.

Прокурор просив позов задовольнити, позбавити батьківських прав відповідачів, оскільки вони участі у вихованні своєї дитини та її утриманні не беруть.

Свідок ОСОБА_4 у судове засідання з'явилася та пояснила, що вона працює ІНФОРМАЦІЯ_2, з сім'єю ОСОБА_2 мешкають в одному домі, з початку вона бачила малолітнього ОСОБА_1 граючим з дітьми на подвір'ї дома, але потім він зник, що збентежило сусідів, у зв'язку з чим вони звернулися до Служби у справах неповнолітніх. Після цього їм стало відомо, що мати закриває сина дома, не пускає його до школи, мотивуючи це тим, що його у школі ображають, б'ють. Вона була у квартирі ОСОБА_2 і вважає, що умов для проживання дитини не існує, так як у квартирі не має світла (відключений за борги), не має у дитини його спального міста.

Свідок ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3, у судове засідання з'явився та пояснив, що в квартирі відповідачки не має світла, так як його відключили за борги, що вона має заборгованість за комунальні послуги, умов для проживання не існує, це підтверджується тим, що дитина спала на матраці в наметі, який стояв посередині кімнати і взагалі ОСОБА_2 веде дуже скритий образ життя, але він николи не бачив її у нетверезому стані, або у непристойному вигляді.

Свідок ОСОБА_6 у судове засідання з'явилася та пояснила, що вона є ІНФОРМАЦІЯ_4 Лозівської міської лікарні і декілька разів виїжджала по місту проживання ОСОБА_2 для того, щоб забрати у неї медичну картку сина ОСОБА_1 і попередити про необхідність зробити щеплювання, але відповідачка двері не відчинила і ніяк не відреагувала на її вимоги.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, перевіривши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, так як у судовому засіданні встановлено, що громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від шлюбу мають сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16,21).

Шлюб між батьками дитини розірвано 27 січня 1998 році (а.с. 13).

Після розірвання шлюбу хлопчик залишився проживати з матір'ю. З того моменту батько не цікавився життям сина, матеріально не допомагав його утримувати.

За невиконання батьківських обов'язків, порушення прав свого малолітнього сина ОСОБА_2 притягалася по ст. 184 КпАП до адміністративної відповідальності двічі -23.09.2003 року та 16.02.2004 року (а.с. 14,29).

Згідно з рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 20.04.2004 року, справа № 2-500-2004 року малолітній ОСОБА_1 був відібраний у батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_2 без позбавлення їх батьківських прав стосовно сина і переданий органам опіки та піклування Лозівського міськвиконкому (а.с. 12).

Згідно з рішенням НОМЕР_1 виконкому Лозівської міської ради від 25.05.2004 року малолітній ОСОБА_1 був влаштований на повне державне забезпечення до загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування смт. Нова Водолага Харківської області, де перебуває до теперішнього часу (а.с. 9).

Для вирішення подальшої долі дитини ОСОБА_1 опікунською радою та службою у справах неповнолітніх була проведена певна робота. З метою обстеження умов проживання гр-ки ОСОБА_2, 12.10.2006 року була відвідана комісією за місцем її проживання у складі дільничого інспектора міліції МРВ, спеціалістів ССН, голови правління ЖСК-11, але до квартири не впустила членів комісії. Через замкнені двері вона була запрошена на засідання опікунської ради. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на засідання опікунської ради з'явилися. ОСОБА_3 визнав, що не виконує своїх батьківських прав стосовно сина і дав усну згоду на позбавлення його батьківських прав. ОСОБА_2 повідомила, що виконує свої обов'язки стосовно сина, відвідує його в інтернаті. Бажає поновитися в батьківських правах. Погодилася на комісійне обстеження умов проживання. 03.11.2006 року та 12.01.2007 року члени комісії прибували за адресою де вона проживає, але ОСОБА_2 не відчиняла двері (а.с. 8,18,46).

Вислови ОСОБА_2 не дали надії членам комісії, що при поверненні їй сина на виховання вона не порушуватиме його прав. Ніяких дій щодо покрашення умов проживання дитини і своїх не здійснила. Борг за користування квартирою в порівняні з 2004 роком збільшився, що підтверджується довідкою ЖСК-11 (а.с. 20).

Відповідно до висновку опікунської ради виконавчого комітету Лозівської міської ради за № 284 від 01 грудня 2006 року, опікунська рада вважає необхідним в інтересах дитини позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ОСОБА_3 стосовно сина - ОСОБА_1 (а.с. 3).

Враховуючи вищевикладене та письмову заяву відповідача ОСОБА_3, суд вважає можливим позбавити його батьківських прав по відношенню малолітнього сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки він ухиляється від своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, а згідно із ст. 150 Сімейного кодексу України, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Однак цього ж не можливо сказати про ОСОБА_2, так як вона не ухиляється від своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини, знаходиться на обліку у центрі зайнятості, не зважаючи на те, що дитина навчається у школі-інтернаті забирає його до дому на канікули, піклується про нього, але її матеріальне становище не дозволяє їй в теперішній час забрати дитину до себе.

Підставами для позбавлення батьківських прав є невиконання ними обов'язків по вихованню дитини, жорстока поведінка з ними, експлуатація дитини, вчинення злочину, щодо дитини, також якщо батьки ведуть аморальний спосіб життя, оскільки в судовому засіданні позивач не довів, що ОСОБА_2 ухиляється від своїх обов'язків по вихованню сина, жорстоко поводиться з дитиною, веде аморальний спосіб життя, а тому суд вважає, що позов Служби у справах неповнолітніх Лозівської міської ради про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до неповнолітнього сина ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

На підставі ст.ст. 81,88 ЦПК України суд стягує солідарно з відповідачів державне мито у розмірі 51 грн. на користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 7,50 грн. на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Харківській області на р/р 35225007000164 в УДК у Харківській області, код 26281249, МФО 851011.

Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 81, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 150, 164, 165, 182, 183 Сімейного Кодексу України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Служби у справах неповнолітніх Лозівської міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи - Виконавчого комітету Лозівської міської ради, як органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів -задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В позові Служби у справах неповнолітніх Лозівської міської ради в інтересах малолітнього ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2, третьої особи - Виконавчого комітету Лозівської міської ради, як органу опіки та піклування про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженки м. Нерехта, Костромської області, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Лозова, Харківської області, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 на особовий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 в Нововодолазькому відділені Ощадбанку № 2854, аліменти на утримання дитини - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 грудня 2006 року і до повноліття дитини.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, державне мито у розмірі 51 грн. на користь держави та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Лозівському міськрайонному суді Харківської області у розмірі 7 грн. 50 коп. на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Харківській області на р/р 35225007000164 в УДК у Харківській області, код 26281249, МФО 851011.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської

області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний

строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку

ч. 4 ст. 295 ЦПК України.