Ухвала суду № 69814925, 25.10.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 314/5143/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-сс/778/1235/17 Головуючий в 1-й інстанції - Капітонов Є.М.

Єдиний унікальний № 314/5143/14-к Доповідач в 2-й інстанції - Білоконев В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Білоконева В.М.

суддів: Тютюник М.С., Рассуждая В.Я.

при секретарі Михайловській Т.І.

за участю:

прокурора Шелудько З.Л.

підозрюваного ОСОБА_2

захисника підозрюваного - адвоката Салімонова Р.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, матеріали провадження за апеляційною скаргою процесуального прокурора на ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2017 року, якою щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який працює генеральним директором УН ТОВ «Лани країни», є головою С(Ф)Г «ОСОБА_2», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 364, ст. 256, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 197-1 КК України,

відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Тимощенко О.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

в с т а н о в и л а:

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2017 року щодо ОСОБА_2 - скасувати, у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону; винести нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Тимощенка О.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - задовольнити, та застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Апелянт вважає, що прокурором дотримані вимоги ст. 278 КПК України щодо вручення повідомлення про підозру в день його складання, оскільки 26.09.2017 року процесуальний прокурор Ткаченко О.С. шляхом мобільного зв'язку повідомив ОСОБА_2 про необхідність явки до Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури для отримання повідомлення про підозру, проте ОСОБА_2 повідомив, що приїде тільки 27 або 28 вересня 2017 року, при цьому останній за місцем свого мешкання не перебував; 26.09.2017 року повідомлення про підозру направлено ОСОБА_2 за місцем його проживання рекомендованим листом з описом, а також було вручено Михайлівському сільському голові Вільнянського району Запорізької області - території сільради, яка здійснює експлуатаційне обслуговування житлових будинків у селі Михайлівка, в якому розташований приватний будинок ОСОБА_2; 28.09.2017 року прокурором направлено на адресу ОСОБА_2 рекомендованим листом повістки про виклик; 27.09.2017, 28.09.2017, 29.09.2017, 05.10.2017 та 06.10.2017 року прокурором здійснювався виклик підозрюваного телефоном, проте останній жодного разу не з'явився без поважних причин; у подальшому виклики ОСОБА_2 здійснювались у тому числі й засобами телефонного зв'язку через адвоката ОСОБА_5, за проханням останнього, проте, у зв'язку з неодноразовим ігноруванням викликів слідчого та процесуального прокурора, а також відсутності інформації про місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_2, 05.10.2017 року він був оголошений у розшук.

Вищезазначені факти підтверджують обізнаність ОСОБА_2 у його виклику до прокурора та слідчого, відповідно до ст. 136 КПК України, та свідомому ухиленні останнього від явки на цей виклик. Враховуючи викладене, ОСОБА_2 ухилявся від викликів слідчого та прокурора, вже маючи статус підозрюваного, встановлений ст. 42 КПК України.

Також апелянт посилається на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні, та вважає, що врахування слідчим суддею твердження ОСОБА_2 про перебування у відрядженні у м. Києві з 25.09.2017 року є безпідставним, оскільки будь-яких доказів на підтвердження цього факту слідчому судді не надано.

Крім того, слідчий суддя, відмовляючи у застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, взагалі не визначив будь-якого запобіжного заходу, передбаченого ст. 176 КПК України, для належного забезпечення кримінального провадження.

Заслухавши в судовому засіданні суду апеляційної інстанції суддю-доповідача про суть судового рішення та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, підозрюваного та захисника із запереченнями стосовно доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Згідно зі змістом судового рішення, слідчий СВ Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Тимощенко О.О. звернувся до слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

У клопотанні слідчого зазначено, що слідчим відділенням Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні № 12014080210001165 від 31.07.2014 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 364, ст. 256, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 197-1 КК України.

26 вересня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 364, ст. 256, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 197-1 КК України, після чого підозрюваний на виклики до слідчого відділу не з'являвся, про причини своєї неявки слідчого не повідомляв, за адресою свого мешкання: АДРЕСА_1, протягом останнього часу не з'являється, у зв'язку з чим, 05.10.2017 року ОСОБА_2 був оголошений у розшук. За таких обставин встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що ОСОБА_2 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого, так як свідки по кримінальному провадженню є його підлеглими та матеріально залежать від нього; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_2 є депутатом Вільнянської районної ради та має міцні соціальні зв'язки; вчинити інше кримінальне правопорушення, так як протягом нетривалого часу скоїв низку умисних корисливих злочинів, серед яких є і тяжкий, використовуючи вплив на підлеглих, а, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та невідворотність покарання за його вчинення, існує ризик, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим перешкоджатиме встановленню істини у провадженні. Зазначені факти, на думку слідчого, свідчать про неможливість застосування щодо ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, чим тримання під вартою.

Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання матеріали провадження, дійшов висновку, що ОСОБА_2 не було повідомлено про підозру у порядку, встановленому ст. ст. 276-279 КПК України, а також не доведено наявності ризиків, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначено слідчим у клопотанні.

Не погоджуючись з прийнятим слідчим суддею рішенням, прокурор звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, за наслідками розгляду якої колегією суддів встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою - є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи доводи клопотання, слідчий суддя дійшов правильного висновку про те, що під час розгляду клопотання прокурор не довів наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення, повідомлення про підозру відправляється для вручення, у спосіб, передбачений ст. 135 КПК України, а саме, шляхом надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком.

Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів провадження, 26.09.2017 року було винесено підозру про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 364, ст. 256, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 197-1 КК України /а.п. 9-10 матеріалів провадження/.

Проте, у матеріалах провадження відсутні дані про те, що на виконання вимог ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_2 в день його складення слідчим або прокурором, тобто, відсутнє підтвердження поінформованості ОСОБА_2 відносно підозри, як того вимагають положення ст. 136 КПК України.

Отже, слідчий суддя обґрунтовано не взяв до уваги надані слідчим документи, що підтверджують, на думку слідчого, факт направлення повідомлення про підозру на адресу місця проживання ОСОБА_2, який, у свою чергу, у судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що отримав повідомлення про підозру лише 09.10.2017 року, а за адресою його місця проживання - повідомлення про підозру не надходило, та обґрунтовано врахував пояснення ОСОБА_2 про його перебування з 25.09.2017 року у відрядженні в м. Києві, як помічника народного депутата.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

За таких обставин ОСОБА_2 не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні у порядку ч. 1 ст. 42 КПК України, оскільки органом досудового розслідування не виконано вимоги, спрямовані на вжиття заходів щодо направлення останньому повідомлення про підозру, а матеріали клопотання не містять підтвердження такого направлення, у зв'язку з чим, слідчий суддя дійшов вірного висновку щодо недоведеності слідчим ризику можливого переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування.

Як встановив слідчий суддя, не надано слідчим у клопотанні та не доведено прокурором у судовому засіданні й доказів на підтвердження існування інших ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, таких як: можливість ОСОБА_2 незаконно впливати на свідків та потерпілого; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, з чим погоджується і колегія суддів.

Згідно з ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Враховуючи, що ОСОБА_2, виходячи з положень ч. 1 ст. 42 КПК України, не є підозрюваним у даному кримінальному провадженні, оскільки йому не було повідомлено про підозру у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 КПК України, а також, що слідчим не доведено наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, та, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, буде недостатнім для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, тобто, відсутні всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у застосуванні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою та вмотивованою, у зв'язку з чим, не вбачає підстав для її скасування по доводам апеляційної скарги прокурора.

Також колегією суддів при апеляційному розгляді не встановлено й істотних порушень кримінального процесуального закону, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу процесуального прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 жовтня 2017 року, якою щодо ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 2 ст. 364, ст. 256, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 364, ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 197-1 КК України, відмовлено в задоволенні клопотання слідчого СВ Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області Тимощенко О.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: