Ухвала суду № 69814048, 04.10.2017, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/1635/17

Провадження № 4-с/333/45/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2017 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суду м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді Герасименко С.Г.,

при секретарі Уляницькій Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України, заінтересовані особи ОСОБА_1, Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України на рішення державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання противоправною та скасування постанови старшого державного виконавця примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 03 березня 2016 року ВП № 51043047.

Представник скаржника до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України до судового засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи був повідомлені належним чином в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що скарга Міністерства аграрної політики та продовольства України не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Так, згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 14 ЦПК України встановлено, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, урегульовано нормами Закону України «Про виконавче провадження».

За приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням обовязковості виконання рішень.

Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобовязаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному ст. 63цього Закону.

Згідно ч. 2 ст. 65 Закону України «Про виконавче провадження», рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», за рішеннями, за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеногоч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобовязує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»,разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Так, у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало на виконанні виконавче провадження № 51043047 з виконання виконавчого листа Комунарського районного суду м. Запоріжжя № 333/7100/15-ц, виданого 09.03.2016 року про поновлення ОСОБА_1 на посаді виконуючого обовязки директора Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Запорізьке»

10.05.3016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 51043047.

Державним виконавцем 26.01.2017 року до Міністерства аграрної політики та продовольства України направлено вимогу щодо виконання рішення суду та у разі його невиконання, надати пояснення з цього приводу, та щодо накладення штрафу за його невиконання.

10.02.2017 року до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов лист від Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо неможливості виконати рішення суду.

Оскільки, станом на 03.03.2017, боржником за виконавчим провадженням Міністерством аграрної політики та продовольства України, не було виконано рішення суду, не надано доказів виконання рішення суду, та не вказані поважні причини невиконання рішення суду, державним виконавцем 03.03.2017 року винесено постанову про накладення штрафу ВП № 51043047 у розмірі 5100,00 грн.

07.09.2017 року державним виконавцем повторно винесено постанову про накладення штрафу, у розмірі 10200,00 грн.

07.09.2017 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до викладеного, державним виконавцем при виконанні виконавчі дії за ВП № 51043047 вчинені з додержанням вимог законодавства про виконавче провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги в скарзі Міністерства аграрної політики та продовольства України не обґрунтовані та непідлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 387 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 383, 384, 386, 387 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 1, 3, 18, 63, 65, 75 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Міністерства аграрної політики та продовольства України, заінтересовані особи ОСОБА_1, Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України на рішення державного виконавця відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через Комунарський районний суд м. Запоріжжя, яка подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя С.Г. Герасименко