Ухвала суду № 69812184, 18.10.2017, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Провадження №2/222/250/2017

Справа №222/545/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року смт. Нікольське

Володарський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

при секретарі Гранкіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільної сумісної власності подружжя,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Володарського районного суду Донецької області перебуває цивільна справа з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про про розподіл спільної сумісної власності подружжя.

18.10.2017 року від представника позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все нерухоме майно, що належить відповідачу.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПУ країни заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи.

Розглянувши заяву суд прийшов до наступного.

Статтею 151 ЦПК України визначено заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову. До заяви додаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову.

Однак вказана заява не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, оскільки в ній не конкретизовано, на яке саме майно необхідно накласти арешт, не обґрунтовано необхідність та співмірність застосування саме такого виду забезпечення позову, як арешт, а також до заяви не додано її копії для відповідача.

Відповідно до ч.8 ст.153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, оскільки заява про забезпечення позову не відповідає вимогам ст.151 ЦПК України, її необхідно повернути заявнику.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається у разі повернення заяви або скарги.

Отже, повертаючи заяву про забезпечення позову, заявниці необхідно повернути сплачену при зверненні до суду суму судового збору в розмірі 320 гривень.

Крім цього необхідно розяснити заявниці, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст.151,152,153 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_1, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільної сумісної власності подружжя повернути заявниці.

Повернути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка ОСОБА_4 Федерації, НОМЕР_1, виданий МП№4 Міжрайонного ОУФМС Росії по Московській області в місті поселенні Пушкіне 19.10.2016 року, яка зареєстрована за адресою: ОСОБА_4 Федерація, АДРЕСА_1, сплачений судовий збір за подання заяви в розмірі 320,00 (триста двадцять) гривень з р/р 31219206700214, МФО отримувача 834016, код отримувача 37691885, Банк Отримувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, Отримувач: УК/ Нікольський р-н/22030101, призначення платежу *;101;3022203305; ЄГУПОВА ОСОБА_5 збір, перерахований по квитанції №0.0.872564200.1 від 18.10.2017 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Володарський районний суд Донецької області протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя О.Є. Вайновська