Рішення № 69811766, 10.10.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи648/3553/16-ц Головуючий в І інстанції Кусік І.В.

Номер провадження: №22-ц/791/1517/17 Доповідач Кутурланова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Кутурланової О.В.,

суддів: Майданіка В.В.,

ОСОБА_1,

секретар Цулукіані І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючої в інтересах ОСОБА_3, на рішення Білозерського районного суду Херсонської областівід 23 червня 2017 року у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності.

В обґрунтування вимог зазначила, що відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.11.2004 року їй належить 4/5 частини домобудівлі №52 по вул. Робочій в с. Радянське Білозерського району Херсонської області, у якому вона разом зі своєю сім'єю проживає з 2005 року. Зважаючи на те, що будинок перебував у занедбаному стані, оскільки з 2001 року у ньому ніхто не проживав, її син провів капітальний ремонт будинку, побудував господарські споруди, провів комунікації, звів паркан.

Власником 1/5 частини зазначеної домобудівлі є ОСОБА_4

Посилаючись на те, що між нею та відповідачем склались неприязні стосунки, відсутня можливість реального поділу домобудівлі між власниками відповідно до їх часток у праві власності, зважаючи на те, що частка є незначною, та з огляду на наявність у відповідача іншого житла, де він проживає з сімєю, просила, з урахуванням уточнення позовних вимог, припинити право власності ОСОБА_4 на 1/5 частину домобудівлі № 52 по вул. Робочій в с. Радянське Білозерського району Херсонської області та визнати за нею право власності на зазначену частину.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 23 червня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В письмових запереченнях ОСОБА_5, діючи в інтересах ОСОБА_4, просив апеляційну скаргу відхилити, рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідача, осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах визначенихст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у відповідача в силу ч.4 ст. 334 ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не виникло право спільної часткової власності, через непроведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, суд не може припините таке право на майбутнє.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не ґрунтуються на нормах матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини та досліджених судом доказах.

Згідно зі ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно правових висновків, що містяться у постановах Верховного Суду України від 15.05.2013 року №6-37цс13, 02.07.2014 року № 6-68цс14, які є обовязковими до суду в частині застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, аналіз положень ст.365 ЦК України дає підстави для висновку, що право власності співвласника на частку у спільному майні може бути припинено за наявності будь-якої з передбачених п.1-3 ч.1 цієї статті підстав, які є самостійними, але за умови, що таке припинення не завдасть шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 17.11.2004 року ОСОБА_3 належить 4/5 частин домобудівлі, житловою площею 34,4 кв.м., загальною площею 57,1 кв.м. з господарськими та побутовими будівлями та спорудами № 52 по вул. Робочій в с. Радянське Білозерського району Херсонської області.

Співвласником іншої 1/5 частини зазначеного нерухомого майна є ОСОБА_4 зважаючи на наступне.

Відповідно до норм ст.ст.548, 549 ЦПК Української РСР (які діяли на час прийняття спадщини) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, зокрема якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини та прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. При цьому нормою ст. 560 Кодексу передбачене право спадкоємця отримати свідоцтво про право власності, що вказує на те, що його відсутність у спадкоємця не позбавляє його права на спадщину (що кореспондується також і з нормами діючої ст.1296 ЦК України ).

Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженої наказом Міністерства юстиції від N 18/5 від 14.06.94 року, діючої на час прийняття спадщини, та чинного Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 визначено, що право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди може бути підтверджено,зокрема, свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а відсутність реєстрації права власності відповідно доЗакону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» лише перешкоджає у розпорядженні таким майном та не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним її на праві власності майном.

З огляду на зазначені норми права, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що ОСОБА_4, який вчасно звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття частки у спадщині (а.с.63) набув у власність 1/5 частину будинку із господарськими спорудами № 52 по вул. Робочій в с. Радянське Білозерського району Херсонської області в порядку спадкування за законом.

З пояснень учасників судового розгляду вбачається, що між співвласниками склалися неприязні стосунки та вони не дійшли згоди щодо спільного володіння та користування житловим будинком.

Зважаючи на те, що у спірному будинку з 2001 по 2004 рік ніхто не проживав, будинок перебував у занедбаному та напівзруйнованому стані, що підтверджується довідкою Радянської сільської ради Білозерського району Херсонської області від 22.11.2004 року, сім'єю позивачки проведено капітальний ремонт будинку та будівельні роботи і згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 29 березня 2017 року № 17 спадкова маса у спірному домоволодінні на теперішній час складає 48,22% ( тобто 48/100, з яких частки складають: ОСОБА_3 90/100, ОСОБА_4 10/100).

Приймаючи до уваги наведене, а також ту обставину, що реальний поділ майна в частках 4/5 та 1/5 у відповідності до вимог ДБН В.2.2.-15-2005 «Житлові будинки.Основні положення», ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт» неможливий, позивач забезпечений іншим житлом, у якому проживає разом з сім»єю, зважаючи на те, що визначена експертом ринкова вартість всієї садиби №52 по вул. Робочій в с. Радянське Білозерського району Херсонської області, площею 57,1 кв.м складає 251811 грн, вартість 10/100 частини складає 25181 грн., які згідно квитанцій №1 від 07.06.2017 року та №68 від 23.06.2017 року внесені позивачкою на депозитний рахунок Херсонського міського суду Херсонської області у ТУ ДСА України в Херсонській області, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо безпідставності відмови у задоволенні позову про припинення права відповідача на частку у майні з виплатою йому компенсації.

Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не врахував встановлених судом обставин справи та положень ст. 365 ЦПК України, згідно яких співвласник має право вимоги про припинення права власності на частку у спільному майні інших співвласників за передбачених цією нормою обставин.

За правилами ст.ст. 10, 69 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, при цьому доведення повинно гуртуватись на належних та допустимих доказах у відповідності до норм ст. 58,59 ЦПК України.

За нормами ч.2 ст. 58 ЦПК України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Враховуючи, що наданими сторонами доказами доведено, що позивач тривалий час проживає та користується спірним майном, провівши у ньому капітальний ремонт, зважаючи на те, що 1/5 частина домобудівлі №52 по вул. Робочій в с. Радянське Білозерського району Херсонської області є незначною, а спільне володіння і користування спірним майном неможливе у звязку з неприязними стосунками співвласників, з огляду на те, що таке припинення права власності не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача та інтересам членів його сім'ї, приймаючи до уваги дотримання позивачем вимог ч.2 ст.365 ЦК України та внесення на депозитний рахунок суду ринкової вартості належної відповідачу частки спірного житлового будинку у сумі 25181грн (а.с.149,150), колегія суддів приходить до висновку про наявність визначених ст.309 ЦПК України підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.88,303,307,309,314 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючої в інтересах ОСОБА_3, задовольнити.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської областівід 23 червня 2017 року скасувати та ухвалити нове.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_4 на 1/5 частину домобудівлі № 52 по вул. Робочій у с. Радянське Білозерського району, Херсонської області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 компенсацію вартості 1/5 частини домобудівлі № 52 по вул. Робочій у с. Радянське Білозерського району, Херсонської області, у розмірі 25181 грн, внесені ОСОБА_3 на депозитний рахунок суду: отримувач ТУ ДСА України в Херсонській області, ЄДРПОУ 26283946, банк ТУ ДКСУ в Херсонській області, МФО 852010, р/р 37316005000522, яка складається з 22600 грн відповідно квитанції № 1 від 07 червня 2017 року та 2581 грн згідно квитанцій №68 від 23 червня 2017 року.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О.В. Кутурланова

Судді: В.В. Майданік

ОСОБА_1