Ухвала суду № 69810490, 23.10.2017, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №591/3620/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шершак М. І.Номер провадження 11-сс/788/480/17 Суддя-доповідач - Філонова Ю. О. Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2017 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Матуса В. В., Литовченко Н. О.,

з участю секретаря судового засідання - Лобанової О.В.,

прокурора - Токара М.В.,

захисника - Бороха В.М.,

підозрюваного - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми апеляційну скаргу захисника Бороха В.М., що діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 06 жовтня 2017 року про продовження обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Цинарети Швахевського району, Аджарія (Грузія), не працюючого, одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого за ч. 1 ст. 185 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

У кримінальному провадженні № 12017200210000143 від 15 червня 2017 року, яке перебуває в провадженні СУ ГУНП в Сумській області, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

06 жовтня 2017 року ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Сумській області Лавренка С.О. задоволено та продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 до 24.00 год. 04 грудня 2017 року.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник Борох В.М. звернувся до апеляційного суду зі скаргою в якій просить оскаржуване ним судове рішення скасувати та обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід не пов'язаний з триманням його під вартою поклавши при цьому на нього виконання передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків.

Так, захисник наголошує на незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, зокрема в частині наявності в даному кримінальному провадженні ризиків, які виправдовують тримання його підзахисного ОСОБА_4 під вартою, ті ризики, що були на момент обрання останньому запобіжного заходу на даний час, на думку захисника, відпали, оскільки пройшов значний проміжок часу, потерпілі і свідки допитані, речові докази по справі вилучені, а іншим співучасникам даного злочину обрано запобіжні заходи, при цьому, ні слідчим ні прокурором не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, які свідчать про наявність підстав для продовження обраного запобіжного заходу, а слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про те, що ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики які виправдовували б тримання ОСОБА_4 під вартою. Між тим, вказані в клопотанні слідчого ризики, на думку апелянта, взагалі не підтверджені доказами. Також, захисник вважає, що заявлені ризики в сукупності з тяжкістю злочину, як зазначив суддя, не можуть слугувати виключними підставами для задоволення клопотання слідчого. Так, ОСОБА_4 має постійне місце проживання, де мешкає зі своєю дружиною, характеризується позитивно, має захворювання на цукровий діабет, потребує лікування, що в умовах СІЗО є неможливим, намірів переховуватись від органів досудового розслідування чи перешкоджати кримінальному провадженню у нього немає, так само як не має і доказів того, що він сховав чи спотворив будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливав на учасників кримінального провадження чи іншим чином перешкоджав його ходу.

Крім цього, і пред'явлена його підзахисному ОСОБА_4 підозра у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України є не обґрунтованою з огляду на те, що відповідно до протоколів допиту потерпілого ОСОБА_6 від 15.06.2017 року на нього напало троє, в той час з протоколів пред'явлення особи для впізнання від 15.06.2017 року потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 впізнали цих трьох осіб, однак ОСОБА_4 серед них не було, а протокол слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_8 не доводить участі ОСОБА_4 в скоєнні даного кримінального правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника Бороха В.М., які просили ухвалу слідчого судді скасувати та обрати ОСОБА_4 інший, більш м'який, вид запобіжного заходу не пов'язаного із триманням останнього під вартою, думку прокурора, який заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги захисника, просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження слідчим управлінням ГУНП в Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017200210000143 від 15 червня 2017 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

15.06.2017 року о 03.00 год. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

17.06.2017 року ухвалою слідчого судді Липоводолинського районного суду Сумської області відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави строком до 13.08.2017 року (а.с. 23).

04.08.2017 року постановою першого заступника прокурора Сумської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 13.10.2017 року.

09.08.2017 року ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_4 продовжено строк дії обраного відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 16 год. 00 хв. 07.10.2017 року (а.с. 25).

29.09.2017 року постановою першого заступника прокурора Сумської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме до 12.12.2017 року.

06.10.2017 року ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_4 продовжено строк дії обраного відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 24 год. 00 хв. 04.12.2017 року (а.с. 36).

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявні докази в достатній мірі підтверджують існування ризиків, передбаченихст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_4

Слідчий суддя також дослідив доводи викладені в клопотанні та з урахуванням тяжкості та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4, який за своєю тяжкістю відноситься до категорії особливо тяжких злочинів поєднаний із застосуванням насильства, а також наявності існування ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, оскільки він не має міцних соціальних зв'язків на території України, місце його проживання зареєстроване в іншій області, він може незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, з врахуванням характеризуючих даних про особу підозрюваного в їх сукупності, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, та про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не встановлено таких обставин і колегією суддів.

При цьому, вдаватись до оцінки наявних в матеріалах справи доказів, як на тому наголошує захисник, суд на даному етапі досудового розслідування, як зазначалося вище, позбавлений такої можливості.

Не заслуговують на увагу посилання захисника про недоведеність ризиків, оскільки слідчий суддя обґрунтовано виклав обставини наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливості ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду з посиланням на конкретні обставини.

Так, в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, зокрема його місце народження в іншій державі - Грузії, його місце проживання в іншій області України - Запорізькій, відсутність міцних соціальних зв'язків, відсутність джерела доходу, оскільки він має статус безробітного, відсутність на його утриманні чи то малолітніх осіб, чи то осіб похилого віку, колегія суддів приходить до висновку про доведеність органом досудового розслідування у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. Між тим, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги захисника про те, що слідчий суддя взяв до уваги вказаний ризик виключно зважаючи на тяжкість вчиненого злочину.

Також, зважаючи на зухвалий характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину, який був поєднаний із застосуванням насильства до потерпілих, його суспільну небезпечність, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про те, що ризик можливого здійснення впливу з боку підозрюваного ОСОБА_4 на потерпілих та свідків не зменшився. Між тим, доводи захисника про те, що учасники кримінального провадження, зокрема потерпілі та свідки вже допитані, а тому ОСОБА_4 немає сенсу на них впливати, то з ними колегія суддів погодитись не може, оскільки як вбачається з матеріалів кримінального провадження досудове розслідування триває, а тому, з урахуванням обставин справи вважати, що ризик можливого тиску на останніх залишився та може бути реалізований підозрюваним з метою зміни показів останніх на свою користь з метою введення правоохоронних органів та суду в оману бажаючи уникнути відповідальності за вчинене до цього часу існує та є виправданим.

З тих же підстав є слушним та обґрунтованим і ризик можливого перешкоджання підозрюваним ОСОБА_4 у розслідуванні кримінального провадження іншим чином. Доводи захисника про відсутність доказів на підтвердження того, що його підзахисний намагався реалізувати вказаний ризик чи інші ризики, слід визнати безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів кримінального провадження злочин було вчинено 14.06.2017 року о 23 годині, а вже 15.06.2017 року о 03 годині ОСОБА_4 було затримано правоохоронним органами та з того часу і до теперішнього останній перебуває під вартою, а тому зважаючи на короткий проміжок часу з моменту вчинення злочину та до моменту затримання підозрюваного, існують підстави вважати, що останній навіть маючи бажання, міг просто не встигнути їх реалізувати.

Крім того, слідчий суддя також дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення, якою щодо ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та з урахуванням необхідності виконання ряду слідчих та процесуальних дій, а також з урахуванням існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про наявність обставин, які виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою.

Також судом з'ясовано, що у порядку, передбаченому законом, 29.09.2017 року постановою першого заступника прокурора Сумської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме до 12.12.2017 року.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 у межах строку досудового розслідування.

Таким чином, в ході розгляду клопотання слідчим суддею не були встановлені підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, оскільки прокурор в повному обсязі довів суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_4 на свободу.

Щодо доводів захисника про те, що ухвала слідчого судді винесена виключно на підставі тяжкості інкримінованого ОСОБА_4 злочину, то їх колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони суперечать змісту самого оскаржуваного рішення та не є обґрунтованими.

Крім того, посилання захисників на дані, що характеризують особу підозрюваного, зокрема щодо незадовільного стану здоров'я, то наявність захворювань, які б вказували про неможливість утримання ОСОБА_4 під вартою і були підставами для його звільнення, встановлюється відповідним висновком лікарської комісії та вирішується у передбаченому законом порядку. На момент розгляду апеляційної скарги такі данні у матеріалах справи відсутні, та не були надані стороною захисту як докази.

Не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, і доводи захисника про невиправданість вказаних в клопотанні слідчого ризиків, оскільки такі доводи були предметом розгляду при обранні останньому запобіжного заходу, та при вирішенні його продовження на думку слідчого судді, з якою погоджується і колегія суддів апеляційного суд, не зменшилися.

З огляду на викладене, вимоги апеляційної скарги захисника щодо незаконності ухвали слідчого судді, є непереконливими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, а зазначені в апеляційній скарзі підстави, в яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, та не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи наведене, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 06 жовтня 2017 року про продовження підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Бороха В.М. - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Матус В. В. Литовченко Н. О.

.