Постанова № 69810322, 20.10.2017, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 818/419/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2017 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., при секретарі Токаревій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ, Управління поліції охорони в Сумській області про стягнення одноразової грошової допомоги, визнання протиправним дій, зобов»язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив стягнути одноразову грошову допомогу, визнати протиправним дій, зобов»язати вчинити дії посилаючись на те, що він в період по 30 вересня 2015 року працював інспектором спеціального взводу груп затримання батальйону міліції охорони УДСО при УМВС України в Сумській області, що підтверджується копією трудової книжки. 30.09.2015 року ОСОБА_1 звільнено з органів МВС у відставку за п. 65 «б» у відставку (через хворобу). Відповідно до копії довідки акту огляду медико - соціальною експертною комісією серії 12 ААА №154008 від 26.11.2015 року позивачу встановлено третю групу інвалідності. 02.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся до начальна Управління ДСО із заявою про виплату йому допомоги у розмірі 150- кратного прожиткового мінімуму у зв'язку із встановленням йому групи інвалідності. Листом від 14.12.2015 року Управління поліції охорони у зв'язку з тим, що Управління поліції охорони не є правонаступником управління ДСО йому відмовлено у виплаті вищевказаної допомоги. Не погоджуючись із відмовою позивач звернувся до суду. Постановою Сумського окружного адміністративного суду ( справа №818/3890/15) від 28.01.2016 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016 року відмовлено в задоволені позовних вимог як передчасних, оскільки до заяв від 02.12.2015 року та 21.12.2015 року не подано всіх необхідних документів. Позивач повторно звернувся до начальна Управління ДСО та 22.01.2016 року подано всі необхідні документи. Листом Департаменту поліції охорони 23.03.2016 року вказані документи повернуті із роз'ясненням, що вирішення даного витання відносить виключно до компетенції МВС України і дані документи були направлено до МВС України. Листом Департаменту фінансово - облікової політики МВС України від 07.04.2016 року вказані документи повернуто, де зазначено, що вирішення даного питання належить до компетенції Національної поліції та вказаний лист пере направлено до Голови Національної поліції. 19.05.2016 року Національною поліцією України отримано лист Департаменту поліції охорони від 13.05.2016 року в якому зазначається про необхідність залучення до вказаних документів повторного висновку про призначення та виплату одноразової допомоги, а також копії постанови військово - лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку. 31.05.2016 року документи, які необхідно додатково надати в повному обсязі були направлені до МВС України та Національної поліції для вирішення питання по суті. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 року зобов'язано МВС України прийняти рішення (висновок) за заявою ОСОБА_1 від 22.01.2016 року щодо виплати грошової допомоги відповідно до постанови КМУ №850 від 21.10.2015 року. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою зобов'язати МВС України прийняти рішення (висновок) за заявою ОСОБА_1 від 22.01.2016 року щодо виплати грошової допомоги згідно постанов КМУ №850 від 21.10.2015 року. Листом МВС України від 25.02.2017 року прийнято рішення за заявою ОСОБА_1 від 22.01.2016 року та 06.02.2017 року затверджений висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, який разом із матеріалами надісланий до вказаного підрозділу. Розмір прожиткового мінімуму, який був станом на дату становлення інвалідності, а саме на 20.11.2015 р. становив 1378 грн. Тому сума, яка підлягає стягненню становить 1378 * 150 = 206700 грн. Посилаючи на вказані обставини просив визнати за ним право на отримання грошової допомоги у відповідності до Порядку та умов призначення, визнати протиправними дії МВС україни щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, скасувати рішення МВС про відмову у затвердженні висновка про призначення одноразової допомоги, зобов»язати поліцію охорони в Сумській областіі повторно надіслати до МВС у визначений строк документи, зобов»язати ВМС прийняти рішення про призначення та виплату грошової допомоги.

В судове засідання позивач не з»явився, від нього надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, підтримав своїх уточнені позовні вимоги.

В судове засідання представник Управління поліції охорони в Сумській області не з»явився, від нього надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, при винесені рішення покладався на розсуд суду.

Представник Міністерства внутрішніх справ в судове засідання не з»явився, надавши письмове пояснення в якому зазначав, що питання призначення позивачу, як працівнику міліції охорони, одноразової грошової допомоги у зв»язку з установленням інвалідності належить до компетенції Державної служби охорони при міністерстві внутрішніх справ України Покриття витрат на виплату одноразової грошової допомоги зазначеній категорії осіб, має здійснюватися поліцією охорони за рахунок власних джерел надходжень.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Згідно з наказом № 290 о/с від 30.09.2015 року „По особовому складу відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено за п. 63 „б" (через хворобу) старшину міліції ОСОБА_1, молодшого інспектора спеціального взводу груп затримання батальйону міліції охорони УДСО при УМВС України в Сумській області, з 30.09.2015 року /а.с.25/.

Свідоцтвом про хворобу № 283 від 17.09.2015 року Військово-лікарської комісії зафіксовано, що позивач непридатний до військової служби зі зняттям з військового обліку/а.с.22-23/.

Довідкою МСЕК № 154008 позивачу присвоєно третю групу інвалідності захворювання пов'язаних з проходженням служби в ОВС (арк.с.21) та відповідно до ступеня втрати професійної працездатності у відсотках - 60%, відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках № 121278 (арк.с.24).

02.12.2015 року ОСОБА_1 звернувся до начальна Управління ДСО із заявою про виплату йому допомоги у розмірі 150- кратного прожиткового мінімуму у зв'язку із встановленням йому групи інвалідності.

Листом від 14.12.2015 року Управління поліції охорони у зв'язку з тим, що Управління поліції охорони не є правонаступником управління ДСО йому відмовлено у виплаті вищевказаної допомоги.

Не погоджуючись із відмовою позивач звернувся до суду. Постановою Сумського окружного адміністративного суду (справа №818/3890/15) від 28.01.2016 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016 року відмовлено в задоволені позовних вимог як передчасних, оскільки до заяв від 02.12.2015 року та 21.12.2015 року не подано всіх необхідних документів,

Позивач повторно звернувся до начальна Управління ДСО та 22.01.2016 року подано всі необхідні документи.

Листом Департаменту поліції охорони 23.03.2016 року вказані документи повернуті із роз'ясненням, що вирішення даного витання відносить виключно до компетенції МВС України і дані документи були направлено до МВС України.

Листом Департаменту фінансово - облікової політики МВС України від 07.04.2016 року вказані документи повернуто, де зазначено, що вирішення даного питання належить до компетенції Національної поліції та вказаний лист перенаправлено до Голови Національної поліції.

19.05.2016 року Національною поліцією України отримано лист Департаменту поліції охорони від 13.05.2016 року в якому зазначається про необхідність залучення до вказаних документів повторного висновку про призначення та виплату одноразової допомоги, а також копії постанови військово - лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку.

31.05.2016 року документи, які необхідно додатково надати в повному обсязі були направлені до МВС України та Національної поліції для вирішення питання по суті.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 року зобов'язано МВС України прийняти рішення (висновок) за заявою ОСОБА_1 від 22.01.2016 року щодо виплати грошової допомоги відповідно до постанови КМУ №850 від 21.10.2015 року.( арк.с.12-14)

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою зобов'язати МВС України прийняти рішення (висновок) за заявою ОСОБА_1 від 22.01.2016 року щодо виплати грошової допомоги згідно постанов КМУ №850 від 21.10.2015 року. (арк.с.16-20)

Листом МВС України від 25.02.2017 року прийнято рішення за заявою ОСОБА_1 від 22.01.2016 року та 06.02.2017 року затверджений висновок про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, який разом із матеріалами надісланий до вказаного підрозділу.

На неодноразові прохання позивача ознайомитися з вказаним висновком про відмову у виплаті одноразової допомоги Управління охорони національної поліції йому відмовляє.

Таким чином, оскільки у позивача настала інвалідність в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, то позивач має право на отримання грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності відповідно до пп. 2 п. 2 вказаної Постанови.

Для отримання грошової допомоги у відповідності до п.7 ПКМУ від 21.10.2015 року №850 подано всі документи та дотримано порядок подання документів для призначення грошовох допомоги.

П. 11. Вищезазначеної Постанови виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч. 2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Предметом доказування відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності міліції України, а також порядок проходження служби в міліції визначав Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-ХІІ, який втратив чинність з 07.11.2015 року на підставі Закону України «Про Національну поліцію» №580-VІІІ від 02.07.2015 року.

Частиною 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

На виконання приписів ст. 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21.10.2015 затвердив «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1. Порядку ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи (п.п. 2 п. 3 Порядку).

Відповідно до п. 7. Порядку працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи:

заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;

довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії:

довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією;

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно з п. 8 Порядку керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сімї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС (пункти 9, 10 Порядку).

Отже, зазначеним Порядком чітко встановлено, що рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги приймає саме МВС України.

Судом встановлено, що МВС України в порушення п. 9 зазначеного Порядку будь-яке рішення за результатами розгляду заяви позивача не прийняло.

При цьому, твердження МВС України про те, що прийняття зазначеного рішення відноситься до компетенції Національної поліції України, суд вважає безпідставним, оскільки позивач проходив службу і був звільнений з органів внутрішніх справ а не з органів поліції.

Надаючи правову оцінку діям та рішенню відповідача суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не надав суду належних доказів вжиття заходів щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги, що мало наслідком порушення гарантій передбачених законодавством України для колишніх працівників органів внутрішніх справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

З врахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими належними доказами, долученими до матеріалів справи, а отже позов слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

Визнати за ОСОБА_1 право на отримання одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності працівника міліції затвердженого Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 № 850.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомогиу зв'язку з встановленням 3 групи інвалідності ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 № 850.

Скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України про відмову у затвердженні висновка про призначення одноразової грошової допомоги від 06 лютого 2017 ОСОБА_1.

Зобов'язати поліцію охорони в Сумській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України у визначенний п.8 Порядку 15-денний строк документи, передбачені п.7 Порядку, щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 150- кратного прожитковогомінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності ОСОБА_1.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України у визначенний п.9 Порядку місячний строк прийняти рішення про призначення та виплату грошової допомоги у розмірі 150- кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності ОСОБА_1 надіслати вказане рішення із зазначенними документами ОСОБА_1 та керівникові управління поліції охорони в Сумській області, а також у відповідності до п.10 Порядку у строк не пізніше двох місяців з дня прийняття зазначеного рішенняв межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України, виділити та перерахувати на госрозрахунковий рахунок управління поліції охорони в Сумській області грошові кошти в сумі 206700 грн, необхідні для виплати грошової допомоги, для подальшого їх перерахування Управлінням поліції охорони в Сумській області на особистий рахунок ОСОБА_1.

Постанова суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, з одночасним направленням її копії до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання повного тексту постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

Суддя