Ухвала суду № 69804523, 19.10.2017, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/2057/17

УХВАЛА

19 жовтня 2017 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої - судді Саєнко О.Б., при секретарі – Кузьменко А.О.,

без участі сторін по справі та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області по справі № 128/2057/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2017 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області із заявою про перегляд заочного рішення від 31 серпня 2017 року по даній цивільній справі.

Зазначає, що рішення ним отримане 15 вересня 2017 року.

Вважає, що дане рішення підлягає перегляду у зв’язку з тим, що в судове засідання, призначене на 31 серпня 2017 року, він не з’явився з поважних причин. В зв’язку з цим, ним було подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи та надання можливості ознайомитись з матеріалами справи. В порушення вимог ст. 27 ЦПК України суд позбавив його такої можливості.

Крім того, внаслідок вищезазначеного, він не зміг надати свої заперечення щодо позовних вимог.

Зазначає, що судом було встановлено, що розмір отриманого ним кредиту складає 300 гривень . Плата за користування кредитом згідно умов договору складає 30% на рік на суму залишку заборгованості. Відтак розмір нарахованих відсотків за користування кредитом за рік не може перевищувати 90 грн., а за шість років – 540 грн. Проте, відповідно до рішення суду з нього стягнуто заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 36030 грн. 09 коп., що суперечить умовам укладеного договору та обставинам справи.

Також вказує, що відповідно до ч. 1, ч. 2 та п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які не є справедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п’ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов’язань за договором.

Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад 50% вартості продукції) у разі невиконання ним зобов’язань за договором, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Вважає, виходячи з зазначеного, що нарахування йому пені в розмірі, який перевищує 1200% боргу є протиправним та суперечить вимогам законодавства.

Також вважає, що у зв’язку з тим, що він був відсутній при розгляді справи, його було позбавлено можливості подати заяву про застосування судом строків позовної давності, оскільки, на його думку позов був пред’явлений позивачем з порушенням цих строків.

Вважає, що зазначені ним обставини не були враховані судом при ухваленні заочного рішення, хоча вони мають істотне значення для правильного вирішення спору, в зв’язку з цим просить суд скасувати дане заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В судове засідання сторони по справі не з’явились.

Представник відповідача ОСОБА_1 за договором про надання правової допомоги ОСОБА_2 подав суду письмову заяву про розгляд справи без їх участі, заяву відповідача підтримує у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з’явився по невідомим причинам , про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Вивчивши заяву, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, виходячи з такого.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» 02 серпня 2017 року звернувся до Вінницького районного суду Вінницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

З положень, викладених в ч.2 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно до положень, викладених в п.п.1,2 ч.1 ст. 169 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу, у разі:

1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки;

2) першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 09 серпня 2017 року було відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 31 серпня 2017 року.

Ухвалу про відкриття провадження з доданими документами відповідачем ОСОБА_1 було отримано завчасно, а саме 14 серпня 2017 року, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ( а.с. 48)

28 серпня 2017 року, відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи, призначеного на 31 серпня 2017 року, для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та для належної підготовки до захисту від позову (а.с. 49).

Зі змісту заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 31 серпня 2017 року у справі № 128/2057/17 вбачається, що в задоволенні клопотання відповідача від 28 серпня 2017 року про відкладення розгляду справи йому було відмовлено в зв’язку з тим, що в ньому відсутні його підпис та непроставлена дата.

В зв’язку з цим судом було ухвалено провести розгляд справи у відсутність відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Таким чином, заочним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 31 серпня 2017 року, у справі № 128/2057/17, позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості було задоволено та вирішено: стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 28.09.2011 року, станом на 30.06.2017 року у нього утворилася заборгованість перед позивачем на загальну суму 45 772 (сорок п’ять тисяч сімсот сімдесят два) гривень 67 копійок, яка складається з наступного: 3796,88 грн. - заборгованість за кредитом; 36030,09 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3289,86 грн. – заборгованість за пенею та комісією; 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) та 2155,84 грн. – штраф (процентна складова) ; також судовий збір в розмірі 1 600 гривень . Роз’яснено порядок перегляду та оскарження заочного рішення (а.с. 50-51).

Залишаючи заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення, суд виходить з того, що проведення заочного розгляду справи можливе лише у разі наявності умов, визначених у ст. 224 ЦПК України .

Законодавець встановив, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суди повинні дотримуватись таких умов проведення заочного розгляду справ: неявка відповідача в судове засідання; належне повідомлення відповідача про час і місце судового засідання; відсутність поважних причин неявки відповідача; відсутність клопотання відповідача про розгляд справи за його відсутності; відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи. Лише за наявності всіх п’яти умов суд може провести заочний розгляд справи.

В заяві про проведення судового засідання у відсутності представника позивача від 16.07.2017 року, зареєстрованої судом 02 серпня 2017 року, представник позивача зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду (а.с. 39)

Суд вважає, що судом дотримані умови проведення заочного розгляду даної цивільної справи.

Відповідно до ст.232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню за наявності у сукупності таких умов 1) відповідач не з’явився в судове засідання та не повідомив про причини своєї неявки з поважних причин та 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд, вважає, що відповідач ОСОБА_1 не довів перед судом поважності причин своєї неявки в судове засідання, призначене на 31 серпня 2017 року на 12:00 год. Також про вказану дату судового засідання, як встановлено судом, він був повідомлений завчасно, більш ніж за дві неділі до проведення судового розгляду справи, тому мав можливість належно підготуватися до судового засідання та отримати належну правову допомогу. Крім того, подане клопотання про відкладення розгляду справи дійсно не підписане відповідачем та в ньому відсутня дата.

За вказаних обставин, посилання відповідача на те, що судом при ухваленні даного заочного рішення було порушено вимоги чинного ЦПК України, є хибним.

Інші зазначені у заяві доводи відповідача в її обґрунтування (щодо несправедливого нарахування суми боргу, в тому числі пені) суд розцінює як незгоду його із мотивами постановленого заочного рішенням суду від 31 серпня 2017 року, що не позбавляє його права оскаржити це рішення в апеляційному порядку.

Також, суд вважає, за необхідне роз’яснити відповідачу, що ухвала про залишення його заяви про перегляд заочного рішення без задоволення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, окремо від заочного рішення, оскільки така ухвала не передбачена в переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду першої інстанції, визначені ст. 293 ЦПК. Окрім того, в контексті ч. 4 ст. 231 ЦПК України, після залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення відповідач (представник відповідача) може оскаржити в апеляційному порядку не таку ухвалу суду, а саме заочне рішення.

Керуючись ст.ст. 231, 232 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Залишити заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вінницького районного суду Вінницької області по справі № 128/2057/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,- без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: